Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

САМОСТІЙНЕ ОПРАЦЮВАННЯ

Лекційне заняття 16

Самостійне опрацювання

Тема 9. Автоматизація оброблення інформації у податковій системі України

Лекція 16 (2 год.)

1.Характеристика технічного забезпечення в АІС „Податки”.

2.Функціональне забезпечення інформаційної системи податкової служби.

3.Характеристика організаційного забезпечення в АІС „Податки”.

Лекція 15 (2 год.)

4. Характеристика програмного забезпечення в АІС „Податки”, його основні властивості. Районний, обласний, центральний рівень АІС „Податки”.

5.Технологія подання податкової звітності платниками в електронному вигляді до органів ДПС України.

6.Технологія приймання та первинної обробки податкової звітності в електронному вигляді.

Рекомендована література: 1,2,3,7,11,23,26,29,33,34,38,44,46,56,59

Практичне заняття №3 ( 2 год.)

Практичне заняття №4 (2 год.)

Тема 8. Автоматизація оброблення інформації у податковій системі України (6 год.)

1. Напрями вдосконалення інформатизації податкової системи України

2. Система документообороту в податкових інформаційних системах.

3. Зовнішні інформаційні зв’язки.

Рекомендована література: 1,4,7,8,10,12,25,28,48,53

1. Напрями вдосконалення інформатизації податкової системи України

До пріоритетних напрямків вдосконалення інформатизації ДПА України на даному етапі слід віднести:

• створення і розвиток програмно-апаратних комплексів для забезпечення функціонування автоматизованих інформаційно-аналітичних систем центрального та обласних рівнів податкової служби;

• створення корпоративного комп'ютерно-телекомунікаційного середовища, що пов'язує воєдино всі рівні податкової служби;

• створення та насичення районних податкових адміністрацій АРМ, об'єднаними локальними інформаційними мережами, для забезпечення ефективної взаємодії користувачів з корпоративним комп'ютерно-телекомунікаційним середовищем;

• створення типового математичного забезпечення для розв'язання функціональних задач податкової служби обласного та районного рівнів;

• впровадження новітніх методів, засобів, технологій для автоматизованого виявлення прихованих неплатників податків і тіньових елементів економіки, підвищення ефективності оперативно-розшукових заходів;

• підготовка і перепідготовка кадрів у галузі нових інформаційних технологій і їх використання в податковій службі.

Інформатизація податкової служби є складником Національної програми інформатизації України. Тому при вирішенні будь-яких питань, що стосуються цієї проблеми, слід дотримуватись принципів сумісності об'єктів інформатизації ДПАУ та інших органів державного управління. Крім того, повинні враховуватися угоди України із зарубіжними країнами, особливо з країнами СНД, з питань оподаткування, а також враховуватись досвід інших країн в сфері інформатизації податкових служб.

У зв'язку з реформуванням підрозділів Міністерства внутрішніх справ по боротьбі з кримінальним ухиленням від оподаткування в податкову поліцію та об'єднання їх з податковою адміністрацією гостро постала проблема їх інформатизації.

Сьогодні всі ДПА України всіх рівнів обладнані поштовими вузлами, що працюють в режимі електронної пошти по комутованих каналах зв'язку з використанням персональних комп'ютерів та модемів. Використовується шість різних поштових програм (Т-МаіІ, FrontDoor, РгоСаггу та ін.), уніфікованих в частині стандартів, цю регламентують передачу файлів. Ведуться роботи щодо вибору єдиної поштової системи, інтегрованої з системами документообороту.

При створенні АІС необхідно розглянути можливість модернізації електронної пошти та використання її як резервної системи в разі відказів телекомунікаційної мережі.

Основні завдання, вирішення яких покладається на автоматизовану інформаційно-аналітичну систему, такі:

• підвищення оперативності, достовірності та якості інформації. яка використовується для прийняття рішень та забезпечення контролю за повним та своєчасним надходженням коштів до бюджетів;

• істотне підвищення продуктивності праці службовців державних податкових адміністрацій внаслідок використання сучасних інформаційних технологій у роботі податкових служб на кожному з етапів: від введення первинних документів до аналітичної обробки інформації;

• аналіз економічного стану підприємств, регіонів, галузей у різних аспектах для вироблення науково обгрунтованих рішень з питань податкової політики, розробки рекомендацій для створення передумов для залучення «тіньового» грошового обороту до офіційного;

• створення баз знань та даних на центральному і обласному рівнях і забезпечення оперативного обміну інформацією по міжвідомчих системах зв'язку з митними, фінансовими органами, органами державної влади, статистики, іншими міністерствами та відомствами з метою посилення фіскально-регулювальної функції ДПА;

• реалізація принципово нової технології взаємодії між платниками податків та податковою адміністрацією — «електронної звітності», що дозволить суттєво знизити витрати на перевірку звітних документів платників податків, значною мірою скоротить витрати часу платників податків на взаємодію з податковою адміністрацією, а також дозволить сформувати бази даних для аналізу господарської діяльності.

Для вирішення широкого спектра проблем податкової діяльності необхідно вжити певних заходів щодо реформування галузевої інформатики:

• з метою забезпечення податкових службовців інформацією, якість якої адекватна складності розв'язуваних задач, створити на базі сучасних технологій розподіленої бази даних Центральну базу даних (ЦБД) з можливістю постійного віддаленого доступу до ЦБД з ДПА районного рівня для оперативного отримання інформації за кожним із зареєстрованих платників;

• провести істотну «математизацію» аналітичної діяльності різних підрозділів податкових адміністрацій всіх рівнів, насамперед щодо діяльності центрального апарату, з широким використанням в аналітичних задачах сучасних методів математичної статистики;

• з метою переходу від одноманітного уніфікованого принципу аналізу та формування керуючих впливів до диференційованого, згідно з особливостями економіки та «податкових параметрів» даної області, створити «інформаційні портрети» областей і регіонів, визначити впливові «податкові параметри»;

• розробити технологію нагромадження динаміки змін податкових показників (звітність) та впровадити адекватні методи їх аналізу;

• ввести принцип обґрунтування розробки і впровадження завдань статистичних звітів та аналізу з метою оцінювання їх доцільності та очікуваних економічних результатів;

• вирішити проблему ефективної інформаційної підтримки діяльності податкової поліції, яка є важливою ланкою податкової служби, з урахуванням специфіки оперативної роботи, з максимальним задоволенням жорстких вимог до якості та режимів функціонування інформаційної системи ДПА (швидкодія, ступені захисту інформації і т. ін.);

• розробити й упровадити різноманітні засоби інформатики для спілкування та виховання податкової дисципліни платників.

Оскільки обсяги статичної, умовно-статичної та динамічної інформації значні, необхідно опрацювати:

• рівні деталізації даних для кожного зі структурних рівнів ДПА: район, область, держава;

• принципи побудови розподіленої інформаційної бази податкової служби.

Окреме важливе завдання полягає у створенні ефективної системи обробки та контролю податкових декларацій фізичних осіб на базі головного та регіональних обчислювальних центрів із використанням технологій сканування форм і електронного документообороту, ключовою ланкою в яких повинно бути використання ідентифікаційного номера фізичної особи.

Одна з основних проблем ефективного використання електронного документообороту — відсутність стандартизованого поняття електронного документа, стандартів і технологій обертання електронних документів. Ця сфера потребує докладного опрацювання. Результатом має бути комплекс стандартів і технологій, прийнятий до використання відомствами та платниками, що забезпечить перехід до безпаперових технологій електронного документообороту.

Визначити як першочергове завдання створити й погодити базовий стандарт електронного документообороту, який визначає основні поняття в зазначеній сфері:

• визначення методологічної, нормативно-правової бази електронного документа, ознак, які перетвоюють електронну структуру на документ;

• визначення стандартів, технологій і процедур введення паперового документа до електронного документообороту і надання йому юридичного статусу електронного документа;

• визначення стандартів, технологій і процедур зведення електронного документа до паперового вигляду, надання йому юридичного статусу документа;

• визначення стандартів, технологій і процедур обміну електронними документами.

Такі вимоги задовольняються за умови використання нової інформаційної технології, яка передбачає наявність трирівневої структури обробки даних. Така структура забезпечить:

v у районних державних податкових інспекціях:

• доступ до єдиного інформаційного поля районної ДПА з усіх прикладних програм з використанням малопотужних комп'ютерів, якими обладнано переважну більшість районних ДПА за допомогою єдиної програми — інтерфейсу користувача;

• можливість якісної роботи з прикладними програмами користувачів з невисокими професійними навичками;

• здійснення віддаленого супроводження баз даних та прикладних програм;

• створення передумов для повноцінного виконання функцій ДПА, пов'язаних з необхідністю обміну даними з іншими підрозділами податкової служби різних рівнів (район, область, центр);

v в обласних державних податкових адміністраціях:

• можливість якісного агрегування даних районних рівнів на основі єдиних відповідних засобів;

• аналіз та розв'язання регіональних задач в умовах розподіленої інформаційної структури податкової служби наявними типовими засобами системи;

v в Державній податковій адміністрації України:

• організацію автоматизованої системи збору й аналізу статистичної інформації, податкової інформації загальнодержавного рівня;

• виконання функції автоматизованого керування і супроводження баз даних і програмних продуктів, які експлуатуються в структурі Державної податкової адміністрації України.

Автоматизована ІС ДПА України здатна повнофункціональне здійснювати основну діяльність лише в разі необхідного технічного оснащення всіх ДПА. Надалі з нарощуванням потужності технічних засобів необхідно додержувати таких принципів:

• насамперед надавати техніку ДПА, що забезпечують найбільший процент надходжень до бюджету, та ДПА, які мають на обліку багатьох платників податків. Такий самий підхід потрібен у разі розподілу техніки на рівні областей та міст обласного підпорядкування, які обслуговують велику кількість платників податку;

• поряд з укомплектуванням ДПА персональними комп'ютерами потрібно змістити акценти в напрямку придбання та забезпечення потужними серверами великих податкових адміністрацій, особливо обласних, та ДПА України;

• придбавати техніку в основному у вітчизняних товаровиробників, що дозволить у перспективі розвинути власну сучасну матеріально-технічну базу, зменшити залежність від зарубіжних фірм, особливо в частині цінового диктату, та зменшити загальні витрати на інформатизацію;

• придбавати технічні засоби слід на конкурсних засадах.

Забезпечення технічними засобами ДПА має відбуватися з урахуванням трирівневої інформаційної технології обробки даних, побудови корпоративної мережі та наявності різних категорій користувачів, яких за технологічними операціями можна поділити на:

• категорія І— введення даних, обмін даними;

• категорія П — контроль отриманих даних, підготовка й використання довідкової, статистичної та звітної інформації;

• категорія Ш— багатофункціональний аналіз інформації;

• категорія IV—адміністрування (керування) і підтримка в роботоздатному стані інформаційної інфраструктури ДПА.

Користувачі категорії І забезпечуються персональними та мережними комп'ютерами, технічними та програмними засобами автоматизованого введення з паперових і електронних носіїв, засобами аутентифікації електронних документів.

Категорія II користувачів потребує потужніших технічних та програмних засобів середнього рівня для виконання функціональних обов'язків.

Технічні засоби для користувачів категорії III є потужними робочими станціями, здатними за визначений час розв'язувати широкий спектр аналітичних задач з можливістю створення закритих для стороннього доступу баз даних у власних підмережах загальної корпоративної мережі.

Користувачі категорії IV підтримують у робочому стані обчислювальні і програмні ресурси, які використовуються насамперед для підтримки роботи систем обміну даними, систем керування базами даних, сховищ даних. Технічні засоби цього рівня мають будуватися на базі структур, які дозволяють створювати необхідні потужності для різних рівнів ДПА та нарощувати їх без втрат попередніх інвестицій.

Прикладне програмне забезпечення має розроблятися з використанням сучасних інструментальних засобів (наприклад, САSЕ-технологія), які дозволяють підтримувати єдину базу даних проекту, одночасну працю групи розробників, забезпечують наскрізну підтримку життєвого циклу системи, підтримку візуальних засобів проектування, автоматизацію кодування, уніфікований користувацький інтерфейс, інформаційне забезпечення розробників, документування проекту. Для забезпечення тісної взаємодії різних підрозділів податкової служби як в технологічному, так і в інформаційному плані, необхідна комплексна автоматизація функцій кожного підрозділу.

Телекомунікаційна мережа (ТМ) ДПА України має містити дві основні підсистеми:

• високозахищену власну корпоративну телекомунікаційну мережу ДПА України;

• загальнодоступний з національних та світових телекомунікаційних мереж сегмент ТМ ДПА для доступу до відкритих та презентаційних інформаційних ресурсів ДПА України.

Основною метою створення ТМ ДПА є забезпечення формування, супроводження та доступу користувачів до корпоративних інформаційних ресурсів, налагодження оперативної інформаційної взаємодії на всіх рівнях системи установ та підрозділів ДПА України, а також відповідних органів державної влади України на основі сучасних телекомунікаційних та інформаційних технологій.

Адекватне рішення для досягнення цієї мети — створити інтегровану корпоративну мережу, що забезпечує передавання голосу, факсу, даних та відеосигналів в режимах дротового та бездротового зв'язку. Ця мережа з інтегрованою системою управління має утворити основу інформаційної інфраструктури ДПА та гнучке середовище для впровадження й реалізації нових видів телекомунікаційного та інформаційного сервісу.

Основою ТМ ДПА є магістральна, зонові та місцеві мережі первинної мережі зв'язку України з першочерговою орієнтацією на використання цифрових каналів зв'язку, а також використання відповідних ресурсів національної телевізійної мережі України.

Об'єднання інформаційних і телекомунікаційних мереж всіх підрозділів та установ ДПА України потягне за собою значне збільшення обсягу циркулюючої інформації різних типів та призначення. Тому при побудові ТМ ДПА необхідна розробка і впровадження нормативно-правових, організаційно-технологічних та технічних заходів щодо забезпечення інформаційної безпеки згідно з такими принципами:

• забезпечення гарантії інформаційної безпеки для всіх суб'єктів ТМ ДПА на основі єдиних затверджених стандартів;

• розподілу відповідальності між різними суб'єктами у різних сегментах ТМ ДПА;

• реалізація програмно-апаратного захисту для управління засобами та ресурсами ТМ ДПА;

• неприпустимості отримання забороненої інформації через сегменти ТМ ДПА, що приєднані до мереж загального користування, з реалізацією в разі необхідності фізичної ізоляції цих сегментів від корпоративної мережі.

Для досягнення поставленої мети доцільно виконувати роботи в таких напрямках:

• впровадити пілотний проект у Києві та його районах, розгорнувши паралельно роботи з виявлення та усунення недоліків проекту, доповнення його необхідними функціями та розробки і впровадження ряду типових проектів з огляду на різнотипність ДПА (районні, міські, міські з районним поділом) і обсяги виконуваних ними робіт;

• розробити функціональний прототип системи обласного рівня та впровадити насамперед в областях, які суттєво впливають на формування бюджетів, з використанням комутованих каналів;

•здійснити ряд етапів з впровадження пілотного проекту у Києві та його районах, розгорнувши паралельно роботи з виявлення та усунення недоліків проекту; розробки та впровадження функціонального прототипу системи обласного рівня та системи центрального рівня, використовуючи спочатку існуючу (можливо, модернізовану) систему електронної пошти та першу чергу ТМ на основі прямих виділених каналів зв'язку;

• до 2002 року завершити роботи зі створення АІС на базі повномасштабної ТМ ДПА.

Основні результати, очікувані від реалізації концепції АІС податкової служби України, мають бути такі:

• забезпечення інформаційного базису для створення дієвої та ефективної загальнонаціональної системи податкової служби;

• безперервне та стійке зростання надходжень до бюджету від податків не за рахунок підвищення податкових ставок;

• створення умов для зменшення обсягів «тіньової економіки»;

• зниження криміногенності становища за рахунок зменшення обсягів необлікованих грошових коштів;

• поліпшення соціальної захищеності громадян та запобігання соціальній напрузі в суспільстві завдяки збільшенню дохідної частини бюджету;

• забезпечення якісного контролю за повнотою і своєчасністю надходжень до бюджету;

• зменшення питомої ваги витрат у загальнодержавному бюджеті на утримання апарату ДПА.

2. Система документообігу в податкових ІС

В управлінській діяльності інформаційне забезпечення досить тісно пов’язане з документаційним забезпеченням. Документаційне забезпечення управління – діяльність спеціальних працівників або підрозділів органів ДПС щодо створення документаційної інформаційної бази на різних носіях для використання управлінським апаратом у процесі реалізації його функцій.
Основною складовою частиною документаційного забезпечення є діловодство – діяльність, що охоплює створення документів та організацію роботи з документами: організацію документообігу, використання інформаційно-пошукових систем документів органу, контроль виконання документів і підготовку їх для передачі в архів.

Значення документаційного забезпечення полягає в тому, що в загальному обсязі управлінської роботи (за різними оцінками) до 60–70 % займають операції з документами. Інформація, яка в них міститься, може бути використана тільки після проведення ряду діловодних операцій (фіксації, обробки, систематизації тощо) [29, 167].

Основним носієм інформації у сучасному апараті управління є документ, за допомогою якого здійснюються ділові зв’язки. Тому раціоналізація діловодства є важливим напрямом наукової організації праці працівників сфери управління. З ускладненням керованих процесів зростає обсяг документообігу.

Причини зростання обсягів управлінської інформації можуть бути як об’єктивні, так і суб’єктивні:

– об’єктивні – причини, які визначаються збільшенням масштабів і зростаючою складністю керованих систем, а також вирішуваних ними завдань;

– суб’єктивні – причини, зумовлені відсутністю науково-обґрунтованих комплексів документів, які є необхідними та достатніми для документування процесу управління, а також недосконалістю технології роботи з документами у процесі управління.

Ці ж причини зумовлюють переважно і недостатню якість підготовки документів.

Документ – передбачена законодавством матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації шляхом фіксації її на папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці або іншому носієві.
Первинний документ – документ, що містить вихідну інформацію.
Вторинний – документ, що є результатом аналітико-синтетичної та іншої обробки одного або кількох документів.

Залежно від кола питань, вирішуваних органом, обсягу та характеру його компетенції, порядку розв’язання питань, а також обсягу та характеру взаємозв’язків з іншими органами, установами можуть формуватися системи діловодства, серед яких найбільш уживані:

– централізована – усі документи (вихідні, вхідні, внутрішні) реєструються в одному місці (канцелярія, секретаріат);

– децентралізована – допускається реєстрація документів у кількох місцях за умови річного документообігу 100 тисяч і більше, а також за наявності територіально уособлених структурних підрозділів та певних особливих умов роботи;

– змішана – найбільш важлива внутрішня документація та переписка керівництва реєструється у канцелярії, решта документів – у структурних підрозділах.

В умовах обширного документообігу великого значення набуває правове його регулювання, яке здійснюється через інструкції та положення з діловодства. Такі документи регламентують:

– порядок підготовки й оформлення документів, їх погодження та візування;

– організацію роботи з документами;

– порядок обробки та відправлення вихідної інформації;

– реєстрацію і порядок зберігання угод та договорів;

– порядок друкування і тиражування документів;

– організацію контролю за строками виконання документів;

– формування номенклатури справ, формування і оформлення справ;

– відбір документів і справ на зберігання або знищення;

– знищення документів;

– облік обсягу документообігу.

Організаційно функцію діловодства забезпечують спеціальні підрозділи – управління справами, секретаріати та канцелярії. На них покладається безпосереднє діловодне обслуговування органів, підрозділів ДПС України (приймання і відправлення кореспонденції, реєстрація вхідних та вихідних документів, тиражування, розподіл документів для доповіді керівництву, ведення контролю за виконанням документів, ознайомлення працівників з наказами, розпорядженнями, документаційне обслуговування нарад, конференцій, засідань, оформлення справ і передача їх до архіву, збереження документів тощо).

На дані підрозділи покладено здійснення операцій з документами:

– приймання кореспонденції – приймання пошти, реєстрація її у журналі обліку, попередній розгляд документів для визначення доцільності виконання, а також прямого надсилання документів безпосереднім виконавцям, не надаючи їх на розгляд першим керівникам (обсяг кореспонденції, рішення за якими повинні приймати тільки перші керівники, не перевищує 10–20 %);

– реєстрація документів – фіксація факту створення або одержання документа шляхом присвоєння йому порядкового номера та запису встановлених відомостей про нього засвідчує факт отримання документа, взяття на облік і забезпечення зберігання документів, довідкової та контрольної роботи. Документи реєструються один раз: вхідні – у день надходження, вихідні – у день підписання. Таємні документи реєструються у спеціальних журналах. Обов’язковій реєстрації підлягають документи, що надійшли з вищих органів влади та управління, державних адміністрацій, органів ДПС України, скарги та звернення громадян, повідомлення про порушення податкового законодавства, документи, що потребують вирішення або відповіді, а також документи з відповідними грифами. Ознакою зареєстрованого документа є штамп на першому аркуші, дата його надходження, порядковий номер за журналом обліку;

– передача документа для розгляду керівником (заступником) органу ДПС України. Резолюція керівника щодо порядку виконання, виконавців, терміну виконання тощо зазначається на вільному від тексту місці першого аркуша перед підписом керівника та датою резолюції. Якщо у резолюції зазначається кілька виконавців, то на першому місці зазначається відповідальний виконавець, якому і вручається документ. Відповідальний виконавець забезпечує виконання завдання та зберігання документа. Виконання документів полягає у виконанні приписів, збиранні інформації, підготовці управлінського рішення, листів для відповіді, наказів, розпоряджень, а також у погодженні, затвердженні і реєстрації вихідного документа;

– контроль за виконанням документів є важливим напрямом управлінської діяльності, що виконується з метою сприяння своєчасному та правильному виконанню рішень, завдань і доручень керівництва, забезпечення одержання інформації, необхідної для оцінки діяльності підрозділів та виконавців.

Контроль за виконанням документів включає: постановку документа на контроль, перевірку своєчасного доведення документа до виконавця, попередню перевірку та регулювання ходу виконання документів; облік і узагальнення результатів контролю виконання документів, інформування керівника.

Встановлення контролю за виконанням документів має забезпечувати:

– обов’язковий і точний облік документів, одержаних для виконання робіт;

– систематизацію нагляду за виконанням документів;

– вжиття заходів, що сприяють виконанню документів, усуненню перешкод та окремих невідповідностей;

– підвищення трудової дисципліни виконавців.

Щоденно за картотекою та журналом реєстрації робиться вибірка документів, виконання яких наближається до кінця та не виконаних у строк. Про останні доповідають безпосередньо керівнику. У випадку подовження терміну виконання, у контрольній картці проставляється відповідна відмітка.
Контроль може здійснюватись у формах:

– суцільного контролю – за виконанням усіх документів;

– спеціального контролю – за виконанням документів органів влади, вищих органів ДПС, запитів депутатів, скарг, заяв, звернень громадян, наказів та інших найбільш важливих документів щодо боротьби з порушеннями податкового законодавства. Для всіх документів, що циркулюють в апаратах управління, встановлюються строки виконання, які можуть бути типовими або індивідуальними. Типові строки встановлюються законодавством або нормативними актами (пропозиції, заяви та звернення громадян розглядаються у термін до 1 місяця). Документи з відміткою “терміново” виконуються у триденний термін, документи Кабінету Міністрів і Верховної Ради – у десятиденний термін, якщо інше не передбачено. Індивідуальні строки виконання встановлюються керівництвом з фіксуванням їх у резолюціях. Технічним засобом контролю є картотеки. Для організації контролю за виконанням документа на нього складається контрольна картка у момент реєстрації документа. Документ вважається виконаним, коли всі поставлені питання розв’язані та автору чи відповідному органу надіслана відповідь. Лише у цьому випадку документ знімається з контролю, про що у контрольній картці робиться відповідна відмітка;

– відправлення документів охоплює операції з реєстрації документів у журналі обліку вихідних документів, написання на конверті (тексті) адреси, вкладання документів у пакети, заклеювання, проставлення вартості відправлення, складання реєстру та здачу кореспонденції у відділення зв’язку;

– збереження документів – завершальна стадія діловодства, завданням якої є систематизація, забезпечення збереження та можливості використовувати їх повторно у процесі управління.
Читайте також:
Аналіз опрацювання помилок
Дати на самостійне вивчення засоби
Етапи опрацювання тексту
Завдання для самостійного опрацювання
Завдання для самостійного опрацювання
Завдання для самостійного опрацювання
Завдання для самостійного опрацювання до теми
Завдання для самостійного опрацювання і закріплення матеріалу з теми
ІV. Опрацювання тексту «Горобчик і вогонь».
Ієрархічність засобів діагностики та контролю процесорів та систем опрацювання сигналів та зображень
Інформаційно-аналітичне забезпечення процесу опрацювання корпоративної стратегії
Лінія розвитку засобів опрацювання інформації: від абака до ЕОМ

Переглядів: 909

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>

САМОСТІЙНЕ ОПРАЦЮВАННЯ | Лекційне заняття 17

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.