Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Тенденції розвитку міжнародного ринку патентів та ліцензій.

 

Сучасний стан ліцензійної торгівлі дозволяє виділити деякі групи країн у залежності від їх ролі в міжнародній ліцензійній торгівлі:

- промислово розвинені країни з домінуючим експортом ліцензій. До цієї групи відноситься одна країна - США. Експортна спрямованість ліцензійної торгівлі має історичний характер і відбиває науково-технічний потенціал країни. Сумарні витрати на НДДКР в США перевищує аналогічний витрати у Великобританії, Німеччині, Японії, Франції та Італії, разом узятих. Держава бере на себе переважну частину витрат на проведення фундаментальних наукових досліджень;

- промислово розвинені країни з переважаючим експортом ліцензій. До них відносяться Великобританія і Швейцарія, які мають позитивне сальдо в торгівлі ліцензіями. Обидві країни проводять політику, спрямовану на стимулювання експорту ліцензій. Основа такої політики у Великобританії така ж, як і в США. Торгівля ліцензіями у Швейцарії базується, по-перше, на спеціалізації у виготовленні високоякісної продукції для машинобудування, приладобудування, електротехніки і т.д., а по-друге, - на створенні великої кількості філій і дочірніх компаній великих фірм при відносно невеликих можливостях промислового використання нових технологій;

- промислово розвинені країни з переважаючим імпортом ліцензій. До цієї групи відносяться інші промислово розвинені країни, насамперед Німеччина і Японія. Країни цієї групи широко використовують закордонний досвід і технічні знання для оснащення ведучих галузей передовою технологією і прискорення власних науково-технічних розробок і не прагнуть до балансування надходжень і платежів по ліцензійних угодах. Прикладом успіху цієї політики є широка експансія на автомобільному ринку в 70-і рр.. західнонімецького «фольксвагена» і японських автомобілів, які в умовах енергетичної кризи успішно застосовували придбані ліцензії для створення мало-і мікролітражних автомобілів.

Якщо США є найбільшим у світі експортером технології, то Японія, навпаки, з початку 50-х рр.. стала одним з найбільших у світі споживачів науково-технічних досягнень. Величезне значення в створенні «японського дива» мало ефективне використання іноземних патентів і ліцензій, їх негайне впровадження та освоєння. Сьогодні Японія є лідером у багатьох напрямках науково-технічного прогресу, однак вона все ще більше платить за іноземну технологію, чим одержує за експорт своєї, але цей розрив зменшується;

- країни, що розвиваються з імпортно-експортною спрямованістю ліцензійної торгівлі. До них відносяться Аргентина, Бразилія, Мексика, Індія, Туреччина. Ці країни цілеспрямовано здійснюють закупівлю іноземних технологій для вирішення великих економічних проблем, а експортують ліцензії в основному в сусідні держави;

- країни, що розвиваються з імпортної спрямованістю ліцензійної торгівлі. До цієї групи відносяться Таїланд, Алжир, Панама й ін Ці країни здійснюють закупівлю нових технологій переважно у вигляді супутніх ліцензій при будівництві промислових об'єктів;

- країни, що розвиваються з епізодичним характером ліцензійної торгівлі. До них відносяться в основному найменш розвинуті країни.

Основними країнами-гравцями на міжнародному ринку патентів та ліцензій протягом 2006 - 2010 років були США, Японія, Німеччина та Китай (табл.1).

Таблиця І.Рейтинг країн за кількістю поданих заявок на одержання міжнародних патентів
Позиція Країна 2006 рік 2007 рік 2008 рік 2009 рік 2010 рік (оцінка) 2010 рік (частка) 2010 рік (приріст)
США 51 280 54 043 51 637 45 618 44 855 27 ,5% -1 ,7%
Японія 27 025 27 743 28 760 29 802 32 156 19 ,7% 7 ,9%
Німеччина 16 736 17 821 18 855 16 797 17 171 10 ,5% 2 ,2%
Китай 3 942 5 455 6 120 7 900 12 337 7 ,6% 56 ,2%
Республіка Корея 5 945 7 064 7 899 8 035 9 686 5 ,9% 20 ,5%
Франція 6 256 6 560 7 072 7 237 7 193 4,4% - 0 ,6%
Сполучене Королівство 5 097 5 542 5 466 5 044 4 857 3 ,0% - 3 ,7%
Нідерланди 4 553 4 433 4 363 4 462 4 097 2, 5% - 8 ,2%
Швейцарія 3 621 3 833 3 799 3 671 3 611 2, 2% - 1 ,6%
Швеція 3 336 3 655 4 137 3 567 3 152 1 ,9% - 11 ,6%
Канада 2 575 2 879 2 976 2 527 2 707 1 ,7% 7,1%
Італія 2 698 2 946 2 883 2 652 2 632 1,6% - 0, 8%
Фінляндія 1 846 2 009 2 214 2 123 2 076 1 ,3% - 2 ,2%
Австралія 1 996 2 052 1 938 1 740 1 736 1,1% - 0 ,2%
Іспанія 1 204 1 297 1 390 1 564 1 725 1 ,1% 10 ,3%
  Всі інші країни 11 531 12 595 13 725 12 659 12 909 7 ,9% 2 ,0%
  Всього 162 900    

 

Фінансова криза суттєво позначилася на інвестуванні наукових досліджень, що привело до зменшення кількості заявок в останні три роки, проте є певна позитивна тенденція. У 2010 р. загальна кількість міжнародних патентних заявок, поданих відповідно до Договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності про міжнародну па­тентну кооперацію (РСТ), становила 162901 заявку, тобто зросла на 4,8% у порівняні з попереднім роком (155 398 заявок в 2009 р.) Найбільше зростання було відзначено у Китаї (+56,2%), Республіці Корея (+20,5%) і Японії (+7,9%), такий ріст частково компенсував нестійкі показники в європейських країнах і скорочення кількості заявок, які надійшли від США (-1,7%). Проте, незважаючи на скорочення кількісних показників в 2010 році, Сполучені Штати залишаються найбільшим користувачем системи РСТ, за ними ідуть Японія (32 156 поданих заявок) і Німеччина (+2,2%, 17 171). У 2010 р. Китай (12 337) суттєво випередив Республіку Корея (9 686), ставши четвертою країною за кількістю поданих заявок по процедурі РСТ. Шосте місце зберегла за собою Франція (-0,6%, 7 193), за якою йдуть Сполучене Королівство (-3,7%, 4 857), Нідерланди (-8,2%, 4 097), Швейцарія (-1,6%, 3 611), Швеція (-11,6%, 3 152), Канада (+7,1%, 2 707), Італія (-0,8%, 2 632), Фінляндія (-2,2%, 2 076), Австралія (-0,2%, 1 736) та Іспанія (+10,3%, 1 725).

Конкурентна боротьба посилилася і між транснаціональними компаніями. у 2010 р. верхній рядок у списку заявників по процедурі РСТ зберегла за собою японська компанія «Panasonic Corporation», друге місце займає китайський телекомунікаційний гігант «ZTE Corporation» і третє - американська компанія «Qualcomm Incorporated» (табл.2).

Серед 15 компаній-лідерів у даному рейтингу 33,3 відсотка складають японські компанії - їм належить 33,7 відсотки всіх заявок, що враховують­ся в даному рейтингу; 20 відсотків - німецькі компанії (15,6 % заявок) та 6,8 відсотка - компанії Китаю (18% заявок). Слід зазначити, що фінансова криза внесла певні зміни у розподіл компаній-лідерів: європейські компанії значно погіршили свої позиції у рейтингу, а компанії Японії та США, навпаки, демонструють позитивні тенденції на ринку патентів.

Огляд аналітичних досліджень та аналіз міжнародної статистики дозволяє виявити певні тенденції у сфері інвестиційних пріоритетів компаній за галузевою ознакою. Для обстеження були визначені основні класи патентування (відповідно до Міжнародної патентної класифікації (МПК) - системи класифікації, покликаної полегшити по­шук технічної інформації в патентних документах у всьому світі), по яких публікуються заявки, що подані по процедурі РСТ (табл.3).

У післякризовий період на міжнародному ринку зберігається загаль­на негативна тенденція подачі заявок по процедурі РСТ за галузевою ознакою, проте є і позитивні тенденції, в тих галузях, які є найбільш привабливими та перспективними для інвестицій. У 2010 р. зафіксовано найбільший приріст - 17,3 відсотків опублікованих заявок у сфері циф­рового зв'язку; 4,2 відсотки - у класі напівпровідників; 2,3 відсотки - у класі матеріалів з новими властивостями та нанотехнологій. Особливий інтерес для України заслуговує позитивна тенденція поданих заявок в класі металургії та енергетичного обладнання (3,8 % і 1,9% відповідно). Згідно основних напрямів Стратегії розвитку України саме ці галузі є пріоритетними та потребують нових технологічних змін та інвестицій у технічне переоснащення.

Важливо відзначити, що експерти прогнозують повернення між­народного ринку патентів та ліцензій до попереднього стану та його ріст. Це пов'язано з тим, що темпи зниження подачі міжнародних заявок нижчі ніж ті, які спостерігаються в динаміці національних показників. Це є свідченням широкого визнання того факту, що ділова доцільність в управлінні інвестиційним та інтелектуальним капіталом, незалежно від Потреба в прискореному розвитку регулюючих норм міжнародного науково-технічного обміну зумовлює становлення глобальної системи регулятивних органів, невід'ємною складовою якої є глобальна систе­ма охорони інтелектуальної власності. Україна протягом останні років значно активізувала процес свого входження до світових структур, що регулюють інтелектуальну власність, і вже є учасницею більшості міжнародних конвенцій та договорів у цій сфері (табл. 4). Україна має двосторонні угоди про охорону інтелектуальної власності з Австрією, Грузією, Росією, Таджикистаном, Узбекистаном, а також статті щодо інтелектуальної власності в інших угодах - з Азербайджаном, Болгарією, Вірменією, В'єтнамом, Ізраїлем, Канадою, Молдовою, США, Хорватією, Швейцарією, Швецію та іншими країнами. На міжвідомчому рівні такі угоди чинні з Болгарією, Казахстаном, Німеччиною, Польщею, Угорщиною, Чехією та іншими.

Основні тенденції розвитку ринку міжнародних патентів та особливості регулю­вання охорони інтелектуальної власності полягають в таких аспектах.

 

Таблиця 2. Аналіз опублікованих міжнародних заявок на патенти урозрізі компаній-лідерів, 2010р.
Позиція урей- тингу Зміна позиції до 2009 року Назва заявника Країна по­ходження Кількість заявок
шт. % У порівнянні до 2009.р.
PANASONIC CORPORATION Японія 2 154 11,4 + 263
ZTE CORPORATION Китай 1 863 9,9 + 1 346
QUALCOMM INCORPORATED США 1 677 8,9 + 397
-2 HUAWEI TECHNOLOGI ES CO., LTD. Китай 1 528 8,1 -319
- 1 KONINKLIJKE PHILIPS ELECTRONICS N.V. Нідерланди 1 435 7,6 + 140
-3 ROBERT BOSCH GMBH Німеччина 1 301 6,9 -287
LG ELECTRONICS INC. Республіка Корея 1 298 6,9 + 208
SHARP KABUSHIKI KAISHA Японія 1 286 6,8 + 289
-3 TELEFONAKTIEBOLAGET LM ERICSSON (PUBL) Швеція 1 149 6,1 -92
-2 NEC CORPORATION Японія 1 106 5,9 + 37
-2 TOYOTA JIDOSHA KABUSHIKI KAISHA Японія 1 095 5,8 + 27
- 1 SIEMENS AKTIENGESELLSCHAFT Німеччина 4,4 -99
BASF SE Німеччина 4,3 + 79
MITSUBISHI ELECTRIC CORPORATION Японія 3,8 + 157
NOKIA CORPORATION Фінляндія 3,2 -31
Разом        

 

 

Таблиця 3. Динаміка міжнародних заявок, що подані по процедурі РСТза галузевим

класифікатором

  Класи 2006 р. 2007 р. 2008 р. 2009 р. 2010 р. Зміна у порівнянні з 2009 р.
І Електротехніка            
Електричні машини, апа­рати, енергія 1,9%
Аудіовізуальна техніка -3,6%
Електрозв'язок -15,0%
Цифровий зв'язок 17,3%
Основні процеси зв'язку -8,8%
Комп'ютерна техніка -7,1%
Інформаційно-технічні методи управління -5,0%
Напівпровідники 4,2%
ІІ Прилади            
Оптика -3,1%
Вимірювання -5,5%
Аналіз біологічних матеріалів -5,6%
Контроль -11,9%
Медична техніка -0,1%
ІІІ Хімія            
Органічна хімія -2,9%
Біотехнологія -1,5%
Лікарські препарати -7,4%
Макромолекулярна хімія, полімери -8,8%
Харчова хімія 0,0%
Хімія основних матеріалів -2,3%
Матеріали, металургія 3,8%
Технологія поверхонь, по­криття 1,2%
Мікроструктурні матеріали і нанотехнологія 2,3%
Хімічні технології -1,7%
Природозахисні технології -3,8%
IV Машинобудування            
Маніпулювання -2,7%
Верстати -8,2%
Двигуни, насоси і турбіни -2,1%
Машини для виробництва текстилю і паперу -10,0%
Інші спеціальні машини -6,0%
Теплові процеси і апарати 0,8%
Механічні елементи -3,2%
Транспорт -6,5%
V Інші види            
Меблі, ігри -6,1%
Інші споживчі товари -0,2%
Будівництво -1,3%
Таблиця 4. Міжнародні конвенціїі договори з питань охорони інтелектуальної власності
Назва Рік прийняття Участь України
Паризька конвенція про охорону промислової власності З 1991 року
Бернська конвенція про охорону літературних та художніх творів З 1995 року
Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків і Мадридський протокол до Мадридської угоди З 1991 року
Гаазька угода про депонування промислових зразків -
Всесвітня конвенція про авторське право З 1973 року
Ніццька угода про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків З 2000 року
Лісабонська угода про захист назв місця походження та їх міжнародну реєстрацію -
Римська конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм та організації мовлення З 2001 року
Конвенція про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності З 1970 року
Локарнська угода про Міжнародну класифікацію про­мислових зразків Фактично застосовується
Договір про патентну кооперацію З 1991 року
Женевська конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм З 2000 року
Страсбурзька угода про міжнародну патентну класифікацію -
Будапештський договір про визнання депонування мікроорганізмів для цілей патентної процедури З 1997 року
Угода про торговельні аспекти інтелектуальної власності (Угода ТРІПС) -
Договір про патентне право З 2005 року

 

 

По-перше, в післякризовий період на світовому ринку спостерігається скорочення заявок на отримання міжнародних патентів. Падіння спостерігається майже у всіх галузях патентування, за винятком цифро­вих технологій, нанотехнологій та напівпровідників, матеріалів з новими властивостями та у сфері металургії, енергетичного обладнання і тепло­вих процесів. Це пов'язано з інтенсивним та випереджальним розвит­ком ринку наукоємних технологій, впровадженням енергозберігаючих виробництв та екологізацією світової економіки.

По-друге, посилюються глобалізаційні процеси. Створення і викори­стання знань, технологій, продуктів і послуг набуває глобального харак­теру. Конкуренція між країнами-лідерами та провідними ТНК набуває глобальних ознак, зокрема через монополізацію ринку технологій та інноваційних товарів та послуг (рівень монополістичного контролю складає близько 90 відсотків). Науково-дослідні розробки концентру­ються в найбільших компаніях промислово розвинутих країн, оскільки саме вони володіють достатніми фінансовими ресурсами для проведен­ня досліджень, що потребують великих та довгострокових інвестицій. Новітні технології в основному використовуються в країнах базування ТНК і МНК, а в міру їх старіння передаються у філії і далі продаються за рубіж у вигляді ліцензій.

По-третє, ТНК використовують нові підходи та механізми трансферу технологій:

- продаж ліцензій на початкових етапах життєвого циклу товарів, з метою встигнути окупити частину витрат на науково-дослідні роботи;

- встановлення монопольно високих цін на запатентовану продукцію й обмеження випуску нової продукції покупцями ліцензій;

- укладання угод між ТНК для одержання ексклюзивного права на блоки патентів на найбільш важливі винаходи;

- використання патентів для контролю за розвитком техніки або для гальмування цього розвитку;

- позбавлення дочірніх компаній ТНК самостійності у виборі техніки і технології, загальна ліцензійна політика в рамках ТНК;

- передача ТНК ліцензій на некомерційних умовах своїм філіям і дочірнім компаніям, що ставить останніх у переважне становище на ринку, сприяє підвищенню міжнародної конкурентоздатності їхньої продукції.

Вчетверте, головним напрямом міжнародного технологічного обміну стала внутрішньо-корпоративна торгівля. Так, серед усіх ліцензійних надходжень розвинутих країн частка внутрішньо-корпоративних надход­жень становить понад 60%, у т.ч. у США частка надходжень від продажу ліцензій дочірнім філіям становить близько 80%, в Англії - 50%.

Вагома роль у здійсненні міжнародного технологічного обміну належить ТНК. У сучасних умовах основним каналом експорту про­дуктивного капіталу розвинутих країн стали їх транснаціональні корпорації, тому для України важливого значення набуває використан­ня ліцензійних угод між провідними ТНК світу та українськими ФПГ. Реалізація інноваційної стратегії розвитку української економіки повинна ґрунтуватись на підвищенні ефективності залучення суб'єктів ринку у сфері міжнародного наукового-технологічного обміну, стан та прогно­зи такої співпраці потребують подальшого дослідження та розробки механізмів вдосконалення інституціонального середовища.

 


[1] Пул — форма монополії, особливий вид картелів, які відзначаються тим, що при­буток усіх учасників надходить у загальний фонд, а потім розподіляється між ними згідно з раніше встановленою пропорцією.


Читайте також:

  1. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
  2. III.Цілі розвитку особистості
  3. III.Цілі розвитку особистості
  4. III.Цілі розвитку особистості
  5. Iсторiя розвитку геодезичного приладознавства
  6. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
  7. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
  8. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
  9. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання
  10. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
  11. Актуальні тенденції організації іншомовної освіти в контексті євроінтеграції.
  12. Альтернативність у реалізації стратегії розвитку підприємства




Переглядів: 2570

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Торгівля патентами та ліцензіями | Конфлікти поділяють на внутрішньоособистісні, міжособові, міжгрупові, організаційні, міжнаціональні, регіональні тощо.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.007 сек.