Справедлива вартість— первісна вартість запасів, одержаних установою безоплатно.

Кожному найменуванню, сорту та розміру запасів присвоюється числовий код номенклатурний номер) із семи знаків: перші три- субрахунок, четвертий – група, три останні – порядковий номер у групі.

Тема 8. Облік запасів

Лекція 12. Методологія обліку запасів

1. Економічний зміст, класифікація та оцінка запасів

2. Документальне оформлення руху запасів

3. Облік запасів на складах та його зв’язок з обліком у бухгалтерії

1.Економічний зміст, класифікація та оцінка запасів

Категорія „запаси”, яка, здавалося б, більше притаманна для сфери матеріального виробництва, широко використовується і в бюджетній сфері, основним продуктом діяльності якої є послуги.

Загалом під запасами слід розуміти засоби, які ще не задіяні у виробничому процесі і які забезпечують його безперервність.

Сутність запасів, їх офіційне тлумачення та застосування в бюджетній сфері на відміну від госпрозрахункових підприємств, які користуються П(С)БО 9 "Запаси", визначено спеціальною інструкцією, затвердженою Державним казначейством України 8.12.2000 року

Запаси — це оборотні активи у матеріальній формі, які належать установі та забезпечують її функціонування (або перебувають у процесі виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг) і будуть використані, як очікується, протягом одного року.

Завданнями обліку виробничих запасів є:

- правильне і своєчасне документальне оформлення операцій з надходження, руху за вибуття запасів;

- контроль за збереженням і рухом запасів на складах;

- контроль за раціональним використанням запасів і дотриманням норм їх використання;

- забезпечення всіх рівнів управління інформацією про наявність і рух запасів.

Основними передумовами виконання цих завдань єекономічно обґрунтована класифікація та оцінювання запасів, нормування їх залишків, чітка організація матеріального постачання й складського господарства.

За функціональною роллю в господарській діяльності бюджетних установ запаси поділяють на такі групи:

1) виробничі запаси;

2) тварини на вирощуванні та відгодівлі;

3) малоцінні та швидкозношувані предмети;

4) матеріали та продукти харчування;

5) готова продукція;

6) продукція сільськогосподарського виробництва.

Кожна група має відповідну кількість підгруп.

Запаси у бухгалтерському обліку установ, у тому числі одержані та передані безоплатно встановленим чинним законодавством порядком, оцінюються за балансовою вартістю, яка поділяється на первісну вартість, справедливу та відновлювальну.

Балансова вартість — це вартість запасів, за якою вони відображаються у балансі.

Первісна вартість — це вартість придбання, одержання, виготовлення запасів.

Відновлювальна вартість — це змінена первісна вартість запасів після проведення їх переоцінки.

Внаслідок впливу зовнішньоекономічних факторів та інших причин в практиці виникає питання зміни вартості придбаних запасів і наближення її до реальної, або так званої переоцінки. Переоцінка запасів установи може здійснюватися на виконання нормативно-правових актів України (якщо такі будуть запроваджені) або за рішенням керівника установи (якщо запаси морально застарілі та у зв’язку з тривалим часом їх перебування на збереженні в установі, їх первісна (справедлива, відновлювана) вартість значно відрізняється від аналогічних запасів, придбаних пізніше).

Зміна первісної вартості запасів не є додатковим доходом установи і не належить до доходів.

Переоцінка запасів установи здійснюється комісією з переоцінки, яка призначається наказом керівника установи і до складу якої входять: заступник керівника установи (голова комісії) та головний бухгалтер чи його заступник (в установах, у яких штатним розписом посада головного бухгалтера не передбачена - особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку), керівники груп обліку (в установах, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями) або інші працівники бухгалтерії, які обліковують запаси, особи, на котрих покладена відповідальність за збереження запасів та інші посадові особи (на розсуд керівника установи).

Комісією здійснюється переоцінка кожної окремої одиниці запасів і встановлюються нові ціни. Документи, що підтверджують нову ціну, не потрібні. Ціни на однотипні предмети встановлюються однаковими в межах однієї установи. За результатами переоцінки комісією складається акт про зміну вартості запасів, який затверджується керівником установи.

Відповідальність за організацію роботи комісії та за об’єктивність визначення реальної вартості запасів покладається на керівника установи і голову комісії.

На суму дооцінки дебетують рахунки запасів 20,21,23 і кредитують 441 «Переоцінка матеріальних цінностей», а на суму уцінки навпаки Дт - 441 Кт- 20,21,23

Придбання запасів у бюджетних установах належить до категорії „Придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки” за КЕКВ 1130. Придбання всіх предметів і матеріалів та оплата послуг об'єднуються в окремі коди: 1131 - предмети, матеріали, обладнання та інвентар; 1132 - медикаменти та перев’язувальні матеріали; 1133 - продукти харчування; 1134 – м’який інвентар та обмундирування; 1135 - оплата транспортних послуг та утримання транспортних засобів; 1136 - оренда та експлуатаційні послуги; 1137 - поточний ремонт обладнання, інвентаря та будівель; технічне обслуговування обладнання; 1138 - послуги зв'язку; 1139 - оплата інших послуг та інші видатки.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ІНДИКАТОРИ ОБСЯГУ	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.