Позабюджетні фонди цільового призначення

Державний бюджет.

Суспільні відносини, які виникають при формуванні та функціонуванні фінансової системи суспільства, регулюються не тільки нормами фінансового права як галузі публічного права, а й нормами приватного (цивільного) права, оскільки без них не може функціонувати більшість ланок фінансової системи держави.

Підходи до розуміння публічної фінансової системи України:

Основні:

1. Інституційна концепція: Сукупність фінансових інститутів, що об'єднують визначені фінансові відносини з формування, розподілу та використанню відповідних публічних централізованих і децентралізованих фондів коштів (виходить з функціональної своєрідності окремих фінансових інститутів, таких як державні доходи, державні видатки, страхування, державний кредит, кредит Національного банку України, платіжна система, грошовий обіг тощо).

2. Фондова концепція: Вся фінансова система складається з централізованих і децентралізованих публічних фондів коштів.

4. Посуб’єктна концепція: Іноді фінансову систему розглядають як сукупність державних органів і установ, що здійснюють фінансову діяльність держави.

Додаткові:

3. Ресурсна концепція: Державна та місцева фінансові системи – це грошові кошти, які використовуються з метою забезпечення державних функцій та функцій місцевого самоврядування.

5. Регулятивна концепція: Фінансову систему тлумачать також як систему нормативно-правового регулювання.

Склад фінансової системи України за фондовою концепцією (основні елементи без розмежування їх між публічними власниками)

1. Фонди, що входять до бюджетної системи держави - держава забезпечує мобілізацію коштів для виконання внутрішніх і зовнішніх функцій держави та місцевого самоврядування.

Бюджет – план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду (п.1 ст.2 БК України).

Державний бюджет - це найбільший централізований фонд коштів, що перебуває у розпорядженні ВРУ та КМУ. Включає цільові бюджетні фонди (Стабілізаційний фонд, Резервний фонд, інші)

1.2. Місцеві бюджети – це бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування(ч. 2 ст. 5 БК України); бюджети місцевого самоврядування – це бюджети територіальних громад сіл, їх об’єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах)(ч.3 ст.5 БК України).

Специфіка спеціальних цільових фондів:

- Мають цільове призначення та створюються лише на підставі законів;

- відокремленість від державного бюджету;

- управління ними здійснюється чітко визначеними органами державної влади;

- чітко визначені джерела формування та напрями використання коштів;

- зумовлені конкретними потребами суспільства або держави.

2.1. постійні фонди. В Україні на даний час діють такі основні цільові фонди:

§ у сфері соціального страхування:

1. пенсійний фонд;

2. фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

3. фонд соціального страхування на випадок безробіття

4. фонд соціального страхування від нещасних випадків;

§ у сфері гарантування вкладів: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

§ інші.

2.2. тимчасові:

фонд соціального захисту інвалідів;

фонд охорони навколишнього природного середовища.

Заборона: Створення позабюджетних фондів органами державної влади, місцевого самоврядування... та іншими бюджетними установами не допускається (ч.8 ст.13 БКУ).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Асортимент оргтехніки	\|	Публічні запозичення.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.