Тема: Фізіологія переднього мозку, кори, великих півкуль і мозочка.

Лекція №8.

План:

Базальні ядра. Регуляція тонусу м’язів і складних рухів. Взаємодія з гіпоталамусом і чорною речовиною.
Функціональна організація кори великого мозку.
Функціонально-структурна організація мозочка. Його аферентні та еферентні зв’язки. Наслідки ураження мозочка.
Функціонально-структурна організація лімбічної системи. Її роль в забезпеченні емоцій.

Базальні ядра (ядра основи) знаходяться в глибині кінцевого мозку. До них відносять:

- хвостате ядро, шкарлупа (утворюють смугасте тіло);

- бліда куля.

Як єдине ціле з базальними ядрами функціонують чорна субстанція, субталамічне ядро. БЯ отримають інформацію від кори (асоціативних та рухових зон) та мозочка. Після обробки інформація від БЯ передається до рухової кори через моторні ядра таламуса, до мотонейронів СМ через стовбурові рухові ядра (червоне ядро, РФ).

Бліда куля регулює складні рухові акти (допоміжні рухи під час ходіння, мімічні рухи). При подразненні БК спостерігається скорочення м’язів кінцівок, а при руйнуванні – скутість рухів. БК регулює орієнтувальні, захисні, їжодобувні рефлекси.

Смугасте тіло є еферентним ядром, яке контролює бліду кулю (головним чином гальмує її дію). СТ переважно має гальмівний вплив на кору великого мозку (при подразненні СТ настає сон). СТ бере участь у регуляції вегетативних функцій (судинних, обміну речовин, теплоутворення і тепловіддачі).

Циркуляція збудження в БЯ зветься циклами:

А) Цикл шкарлупи – забезпечує участь БЯ в реалізації програм складних набутих рухових реакцій. Цикл починається з премоторних зон кори великого мозку, поширується в напрямку шкарлупи, хвостатого тіла до блідої кулі (через чорну речовину і субталамічне ядро), потім до таламуса, і знов до моторної зони кори.

Б) Цикл хвостатого ядра – забезпечує участь БЯ в формуванні програм складних рухових реакцій =моделі, що відповідають певній меті (наприклад: поведінка людини при зустрічі з небезпечним звіром). Збудження циркулює від лобових ділянок мозку до скроневої ділянки. Від асоціативних зон кори імпульси йдуть через хвостате ядро до шкарлупи , блідої кулі, таламусу і нарешті до моторних (рухових) зон кори великого мозку. Завдяки цьому рухова кора отримує готову рухову програму, яка підлягає наступній реалізації. Цей цикл регулює швидкість і величину рухів.

Симптоми ураження БЯ:

1. При ураженні смугастого тіла (шкарлупи) – гіпотонія м’язів, гіперкінези (тремтіння) і в стані спокою і під час довільних рухів. Це спостерігається у хворих на хорею (коли збільшується кількість допоміжних і мімічних рухів).

2. При ураженні блідої кулі та чорної субстанції – гіпокінези, рухи втрачають індивідуальне забарвлення за рахунок зникнення міміки, воскова ригідність (людина може довго утримувати ненормальну, незручну позу, положення кінцівок), тремор спокою.

Механізми передавання імпульсів в БЯ за участю різних медіаторів.

Нейротрансмітери БЯ.

1) Дофамін –циркулює, зв’язуючи чорну речовину, хвостате ядро і шкарлупу. Наприклад, при порушенні функції чорної речовини мало синтезується дофаміну (гальмівний медіатор) – виникає Паркінсонізм.

2) ГАМК – передає інформацію від смугастого тіла до блідої кулі і чорної речовини.

3) Ацетилхолін – передає імпульси від кори до смугастого тіла.

4) Норадреналін, серотонін - передають імпульси в стовбурі головного мозку.

Функціональна організація кори великих півкуль.

Неокортекс (нова кора) формується сенсорними, асоціативними, моторними зонами.

Сенсорні зони кори відповідають представництву окремих сенсорних систем (аналізаторів) у різних ділянках кори. Так, кіркове представництво зорового аналізатора локалізується у потиличній зоні кори (шпорну закрутку), слухового – у висковій зоні, сомато-сенсорного – у пост центральній закрутці. Сенсорні зони кори, діючи разом з іншими елементами специфічних каналів зв’язку в сенсорних системах, забезпечують формування відчуттів.

Асоціативні зони кори – лобна, тім’яна, вискова забезпечують виконання вищих кіркових функцій, а саме:

1. Розпізнавання образів (разом з асоціативними ядрами таламуса);

2. Здійснення абстрактного мислення, мови;

3. Беруть участь у формуванні пам’яті;

4. Забезпечують вибір цілей рухових реакцій та на основі цього приймають участь у формуванні та виборі конкретних програм цих рухів.

5. Приймають участь у формуванні, зберіганні та реалізації вроджених та набутих програм рухових реакцій організму.

Моторні зони:

1. Головна (первинна) моторна зона – прецентральна закрутка. Понад 50% поверхні цієї ділянки у людини – це представництво рук та мови, що свідчить про розвиток цих функцій у людини. При подразненні цієї ділянки – скорочення м’язів на протилежному боці нижньої частини тулуба.

2. Премоторна зона – попереду головної моторної зони і в глибині бічної (сільвієвої) борозни. Ця зона разом із БЯ, таламусом, первинною моторною корою керує багатьма складними рухами.

3. Додаткова моторна зона – розташована перед і над премоторною зоною. Ефект подразнення часто виявляється з обох боків тіла. Її функція – створює умови (разом з премоторною зоною) для забезпечення пози і рухів, що реалізуються первинною моторною корою.

Від моторних зон кори інформація передається до мотонейронів СМ – далі до м’язів і наступними низхідними шляхами:

1. Кортико-спинномозковий шлях – що перехрещується в області пірамід, тому зветься пірамідний шлях. Активує мотонейроні флексорів і гальмує екстензорів дистальних відділів кінцівок (регулює тонкі і точні рухи пальців рук). Закінчується на нейронах СМ. Віддає коллатералі до всіх рухових ядер стовбура мозку.

2. Екстрапірамідна система – зв’язок моторної кори з мотонейронами СМ. Ця система регулює менш точні довільні рухи (рубро-спинномозковий шлях), грубі позо-тонічні (ретикуло-спинномозковий та вестибуло-спинномозковий). Кортико-спинномозковий і червоно ядерно-спинномозковий шляхи формують латеральну моторну систему. Ретикуло-спинномозковий і вестибуло-спинномозковий щляхи формують медіальну моторну систему. Екстрапірамідна система:

А) Кортико – руброспинномозковий шлях – активує мотонейрони флексорів і гальмує екстензорів дистальних відділів кінцівок і тулуба.

Б) Кортико – ретикулоспинномозковий шлях - активує мотонейрони флексорів і гальмує екстензорів проксимальних відділів кінцівок і тулуба.

В) Кортико – вестибулоспинномозковий - активує мотонейрони екстензорів і гальмує флексорів проксимальних відділів кінцівок і тулуба.

Моторні зони кори лише виконують рухові програми, передаючи інформацію до мотонейронів СМ, і до м’язів. Вони запускають в дію програми рухів, дуже складних і достатньо простих, змінюють силу спінальних та стовбурових рухових рефлексів.

При порушенні кровопостачання моторної кори (крововилив, тромбоз, пухлина) спостерігається параліч м’язів на протилежному боці тіла.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ІУ. Фізіологічні особливості реґіонарного кровообігу: легеневого, коронарного, мозкового.	\|	Функціонально-структурна організація мозочка. Його аферентні та еферентні зв’язки. Наслідки ураження мозочка.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.