Вимоги до виконавчого документа

Стаття 18. Вимоги до виконавчого документа

1. У виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, власне ім’я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб’єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб — платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред’явлення виконавчого документа до виконання.

У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним. Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов’язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов’язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

2. Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.

Цей Закон у коментованій статті встановлює обов’язкові вимоги щодо внутрішнього змісту виконавчих документів.

Стаття 17 коментованого Закону визначає вичерпний перелік виконавчих документів, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою. При вирішенні питання щодо відкриття виконавчого провадження до обов’язку державного виконавця входить перевірка не лише наявності виконавчого документа, що надійшов від стягувача, у цьому переліку, але й відповідність його реквізитам, зазначеним у ст. 18 цього Закону.

Наведення інших відомостей щодо стягувача та боржника не є обов’язковим для суду або іншого органу, що видає виконавчий документ. Однак для сприяння державному виконавцеві і якщо такі відомості з’ясовувалися при розгляді справи, зазначені органи можуть внести до виконавчого документа додаткові відомості на підставі частини четвертої коментованої статті Закону.

Державний виконавець як працівник органу державної виконавчої служби за ст. 7 Закону України «Про державну виконавчу службу» зобов’язаний сумлінно виконувати службові обов’язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України, а з огляду на положення цього Закону — використовувати надані йому права у точній відповідності до закону. Тому відкривати виконавче провадження державний виконавець вправі лише при дотриманні у виконавчому документі всіх зазначених у ст. 18 цього Закону реквізитів.

У разі виявлення невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим у ст. 18 Закону, державний виконавець повинен відмовити у відкритті виконавчого провадження, про що він виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, і не пізніше наступного дня надіслати її заявникові. При цьому державний виконавець зобов’язаний роз’яснити заявникові право на звернення до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, про приведення виконавчого документа у відповідність до вимог ст. 18 цього Закону. Після усунення недоліків виконавчого документа заявник вправі звернутися до державної виконавчої служби на загальних підставах.

Зміст виконавчих документів, виданих на підставі судових рішень та рішень інших юрисдикційних органів, має певну специфіку, що полягає у встановленні іншими законодавчими актами додаткових вимог до виконавчих документів. Так, у статті 89 ЗаконуУкраїни «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 р. встановлено вимоги, що пред’являються до виконавчого напису нотаріуса.

Виконавчий напис повинен містити:

посаду, прізвище та ініціали нотаріуса, який вчиняє виконавчий напис;

найменування та адресу стягувача;

найменування та адресу боржника;

зазначення строку, за який провадиться стягнення;

зазначення сум, що підлягають стягненню, або предметів, які підлягають витребуванню, в тому числі пені, процентів, якщо такі належать;

зазначення розміру плати, сум державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;

дату (рік, місяць, число) вчинення виконавчого напису; номер, під яким виконавчий напис зареєстровано в реєстрі; підпис нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, печатку. У посвідченні комісії по трудових спорах (ст. 230 КЗпП) вказуються:

найменування органу, який виніс рішення щодо трудового спору; дати його прийняття і видачі; номер рішення;

прізвище, ім’я, по батькові та адреса стягувача; найменування та адреса боржника; номери рахунків боржника в банках; рішення по суті спору;

строк пред’явлення посвідчення до виконання. Посвідчення засвідчується підписом голови або заступника голови комісії по трудових спорах підприємства, установи, організації та печаткою комісії по трудових спорах.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення згідно зі ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення повинна містити:

найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; викладення обставин, встановлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу — головуючим на засіданні і секретарем цього органу.

Згідно частини третьої коментованої статті, виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов’язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов’язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Стаття 17. Виконавчі документи за рішеннями, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою	\|	Підстави для відкриття виконавчого провадження

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.