Тема: Фізіологія серця. Серцевий цикл.

Лекція №5.

План:

І. Серця. Загальна будова. Серцевий м’яз.

ІІ. Фізіологічні властивості міокарда.

ІІІ. Автоматизм серця. Провідна система.

ІУ. Серцевий цикл. Його фази.

У.Систолічний і хвилинний об’єм крові.

УІ. Електричні явища в серці. Серцеві тони.

І. Серця. Загальна будова. Серцевий м’яз. Рух крові забезпечується скороченням серця, яке нагнітає її в судинну систему. Серце складається з чотирьох камер: двох передсердь і двох шлуночків. Ліва і права частини серця відділені суцільною перетинкою, тому їх розглядають як різні відділи, що працюють одночасно. «Ліве серце» складається з передсердя і шлуночка і нагнітає кров у велике коло кровообігу. Праве передсердя і шлуночок («праве серце») забезпечують насосну функцію для циркуляції крові по малому колу кровообігу (легенева циркуляція). Передсердя мають тонку м’язову стінку, оскільки вони виконують функцію тимчасового резервуара крові, яка надходить, і проштовхують її до шлуночків. Міокард передсердь має два шари: циркулярний і повздовжній. Циркулярні волокна оточують переважно судини, що впадають в передсердя, а при скороченні перетискують їх отвори. Шлуночки мають товсту м’язову стінку, м’язи якої потужно скорочуються, що забезпечує проштовхування крові на значну відстань. Міокард шлуночків складається з трьох шарів: зовнішній і внутрішній шар - спіралеподібної форми, середній шар – з циркулярних волокон. Між передсердями і шлуночками є клапани, які сприяють руху крові тільки в одному напрямку. Вушки – додаткові ємкості на передсердях.

Будова міокарда. До складу міокарда входять кілька типів клітин, схожих за будовою, але різних за функціями: посмуговані м’язові клітини міокарда передсердь і шлуночків, які виконують функцію скорочення, та клітини провідної серцевої системи. М’язові клітини міокарда мають посмугованість внаслідок чергування світлих (ізотропних) і темних (анізотропних) ділянок, але на відміну від скелетних м’язових волокон серцеві міоцити мають бокові виступи, де розміщуються вставні диски( нексуси- щілиноподібні контакти), за допомогою яких міоцити з’єднуються один з одним і утворюють сітку (функціональний синцитій міокарда – коли збудження виникло в будь-якої ділянки, то воно розповсюджується на інші ділянки). Електрична взаємодія в кардіоміоцитах: ділянки нексусів мають низький електричний опір по відношенню з іншими частинами мембран, що забезпечує швидкій перехід збудження з одного волокна на інше. Скоротливими елементами серцевих міоцитів є актинові і міозинові міофіламенти. До складу міокардіоцитів входять

також саркоплазматична сітка (депо іонів кальцію), якої менше, чим у скелетних м’язів та ще інші органоїди.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ЛЕКЦІЯ № 4. Фізіологія м'язів.	\|	ІІ. Фізіологічні властивості міокарда.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.