Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

У. Транспорт дихальних газів кров’ю. Крива дисоціації оксигемоглобіну.

Загрузка...

ІУ. Статичні і динамічні показники функції зовнішнього дихання.

Ці показники залежать від розмірів грудної клітки та її рухомості.

 

А. Статичні показники.

  1. Дихальний об’єм (ДО) – кількість повітря, яке потрапляє в легені за один спокійний вдих. ДО=500 мл.
  2. Резервний об’єм вдиху (РОвд) – максимальна кількість повітря, яке людина може вдихнути після нормального вдиху (2500 мл)
  3. Резервний об’єм видиху (РО вид) – максимальна кількість повітря, яке людина може видихнути після спокійного видиху (близько 1500 мл).
  4. Життєва ємкість легень (ЖЕЛ) –найбільша кількість повітря, яке людина може видихнути після максимального глибокого вдиху. ЖЕЛ = ДО + РОвд+РОвид. ЖЄЛ залежить від росту, маси тіла і фізичного розвитку.
  5. Залишковий об’єм (ЗО) повітря, що залишається після максимального глибокого видиху в легенях. ЗО= 1л.
  6. Загальна ємкість легень (ЗЕЛ) – кількість повітря, яке знаходиться в легенях на висоті максимального вдиху: ЗЕЛ=ЖЄЛ=ЗО
  7. Об’єм дихальних шляхів (мертвий простір) – 150 мл.
  8. Функціональна залишкова ємкість (ФЗЄ) – кількість повітря, яке залишається в легенях в кінці видиху. ФЗЄ= РОвид +ЗО.

Б. Динамічні показники – відображають ефективність функціонування системи дихання в часовому аспекті (зазвичай за 1 хв:

1. Частота дихальних рухів за 1 хвилину = ЧД

2. Хвилинний об’єм дихання (ХОД) – кількість повітря, яке проходить через легені за 1 хвилину. ХОД=ДОхЧД.

3.Альвеолярна хвилинна вентиляція (АВ) характеризує вентиляцію альвеол:

АВ=(ДО-МП)хЧД

4. Максимальна вентиляція легень – кількість повітря, яке можна вдихнути при максимальній частоті і глибині дихання.

Киснева ємність крові.

Кисень у крові знаходиться у двох станах: фізичному розчиненні (незначно) і в хімічному зв’язку з Нв. Нв утворює з киснем нестійке, легко дисоційоване з’єднання – оксигемоглобін. Кожна молекула Нв здатна приєднати 4 молекули кисню, що в перерахунку на 1 грам Нв - 1,34 мл О2.

Кількість кисню, що може окислити 100 мл крові при повному насиченні гемоглобіном, називають кисневою ємкістю крові (КЄК)(= кількість О2, яке зв’язується кров’ю до повного насичення Нв; або - максимальна кількість кисню, яке може бути зв’язаним 100 мл крові).



Интернет реклама УБС

КЄК= Нв х1,34

Беручи до уваги, що в 100 мл крові вміщується лише 0,3 мл розчиненого О 2 можна зробити висновок, що основна кількість транспортуємого кров’ю кисню – у вигляді хімічного зв’язку з гемоглобіном.

При середній концентрації гемоглобіну (15%) у чоловіків КЄК дорівнює 20 мл, у жінок – 18 мл О2 /100 мл крові. При фізичних навантаженнях КЄК збільшується до 24%, тому що в циркулюючу кров виходять еритроцити з депо.

Насичення Нв киснем близько 97%. Ступень насичення Нв киснем і дисоціація оксиНв (утворення відновленого Нв) не знаходять в прямій пропорційній залежності від напруження кисню (парціального тиску). Інтенсивність утворення оксигемоглобіну обумовлена парціальним тиском О2 в крові: чим вище рівень Р О2, тим більше утворюється НвО2. Це не прямо пропорційна залежність у графічному виразі називають кривою дисоціації оксигемоглобіну. Крива дисоціації оксигемоглобіну має S-подібну форму.

При аналізі цієї залежності можна зазначити, що зменшення парціального тиску кисню у крові спричинює дисоціацію оксигемоглобіну – звільнення гемоглобіну від О2(відновлений Нв). Відсотковий вміст оксигемоглобіну зменшується, а відновленого – збільшується. Отже, при зниженні парціального тиску кисню в крові ступінь насичення гемоглобіну киснем зменшується. що відображає властивості гемоглобіну, який майже повністю насичується киснем при значних коливаннях його парціального тиску в альвеолярному повітрі. Дихання чистим киснем може збільшити оксигенацію крові тільки на 3%. Таким чином, плоска верхня частина S-подібної кривої дисоціації оксигемоглобіну свідчить про те, що організм має надійний захист від значного зниження парціального тиску кисню в альвеолах. Крута частина кривої показує, що при зниженні тиску кисню (у капілярах тканин) дисоціація оксигемоглобіну відбувається дуже швидко, і тканини мають надійний «захист» від нестачі кисню (гіпоксії). Швидкість дисоціації оксигемоглобіну збільшується при зниженні рН крові, підвищенні її температури і збільшенні кількості СО2.

 

 

При відсутності кисню у крові (РО2=0) оксигемоглобіну в крові немає, а при РО2 =10 мм рт.ст. 10% Нв переходить в оксигемоглобін, то при РО2=20 мм рт.ст. НвО2 вже складає 30%. Максимальна кількість Нв (45-80%) зв’язується з киснем при його напруженні 30- 40 мм рт.ст. (утворюється біля 80% НвО2). Подальше підвищення напруження кисню приводить до зниження швидкості утворення окси Нв.

Спорідненість Нв до кисню значно знижується при зрушенні реакції крові в кислий бік (ацидоз), що спостерігається в тканинах організму внаслідок утворення СО2. Ця властивість Нв має важливе значення для організму. В капілярах тканин, де концентрація СО2 в крові збільшена, здатність Нв утримувати О2 зменшується, що полегшує його віддачу клітинам. В альвеолах легень, де частина СО2 переходить в альвеолярне повітря, здатність Нв зв’язувати кисень знову зростає.

Перехід Нв в оксиНв та з нього в відновлений залежить від температури. При одному ж тому тиску О2 в оточуючому середовищі при температурі тіла 37-38 градусів найбільша кількість оксиНв переходить в відновлений Нв.

Отже:

  1. Транспорт О2 забезпечується в основному за рахунок зв’язку з Нв.
  2. Насиченість Нв киснем залежить в першу чергу від парціального тиску газу в атмосферному і альвеолярному повітрі.
  3. Основна причина віддачі кисню гемоглобіном є зсув реакції в тканинах в кислий бік.

Транспорт вуглекислого газу відбувається фізичним (розчинення) і хімічним шляхами. Розчинений у плазмі крові СО2 становить близько 5% загальної кількості вуглекислого газу, що транспортується; 95% його переноситься у хімічно зв’язаному стані. Спрощено процес транспорту СО2 можна уявити так: СО2 потрапляючи у кров, приєднує воду, внаслідок чого утворюється вугільна кислота, яка відразу з’єднується з білками плазми:

Nа (білка) +Н2СО3 =NаНСО3+Н (білка). У легенях NаНСО3 дисоціює, і звільнений СО2 виходить в альвеоли. Процес утворення вугільної кислоти і її дисоціація прискорюються ферментом карбоангідразою, який міститься в еритроцитах. Залежно від напруження СО2 карбоангідраза каталізує утворення вугільної кислоти і її розщеплення на СО2 і воду (у капілярах легень). Частина молекули СО2 сполучається в еритроцитах з гемоглобіном, утворюючи карбгемоглобін НвСО2 . У капілярах тканин гемоглобін віддає кисень, чим полегшує насичення крові СО2.


Читайте також:

  1. IV. Закони ідеальних газів.
  2. L2.T4. Транспортування рідких, твердих та газоподібних речовин.
  3. L2.T4/1.1. Засоби періодичного транспортування штучних матеріалів.
  4. L2.T4/1.2. Засоби безперервного транспортування матеріалів. Транспортери.
  5. Аварії і катастрофи на транспорті.
  6. Аварії на транспорті
  7. Аварії на транспорті.
  8. Автомобільний пасажирський транспорт – важлива складова єдиної транспортної системи держави
  9. Автомобільний транспорт
  10. Автомобільний транспорт
  11. Автотранспорт
  12. Активний транспорт

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ІІІ. Опір диханню . Сурфактант. | УІ. Газообмін між кров’ю та тканинами.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.