Права та обов’язки опікунів і піклувальників

При встановленні опіки (піклування) особа, яка виконуватиме функції опікуна чи піклувальника, набуває певних прав та обов’язків.

Так, опікуни (піклувальники) мають право:

вимагати через суд повернення їм дітей від будь-яких осіб, які утримують їх у себе без законних підстав;

самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування;

управляти майном підопічних на користь останніх, з дозволу органу опіки та піклування передати майно в управління іншим особам;

укладати правочини від імені та в інтересах підопічних, діючи як їх законні представники згідно з чинним законодавством;

з дозволу органів опіки та піклування давати згоду на укладення правочинів, які виходять за межі дрібних побутових;

розпоряджатися (витрачати на утримання підопічних) пенсією, допомогою, аліментами, іншими доходами від належного підопічному майна.

Опікуни (піклувальники) зобов’язані:

виховувати підопічних у дусі загальноприйнятих моральних норм, піклуватися про їхнє здоров’я, фізичний, психічний, моральний і духовний розвиток, готувати їх до самостійного життя;

створювати підопічним необхідні побутові умови, дбати про їхній догляд, належне лікування;

здійснювати раз на рік повне медичне обстеження підопічних;

забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти;

захищати права та інтереси підопічних;

проживати разом з підопічними весь період виконання своїх опікунських обов’язків;

не перешкоджати спілкуванню дитини зїї батьками та іншими родичами, за винятком випадків, коли таке спілкування суперечить інтересам дитини;

подавати щорічно у строк, встановлений законом, до органів опіки та піклування звіт про свою діяльність за минулий рік щодо захисту прав та інтересів підопічного, у т.ч. щодо збереження належного дитині майна, житла тощо. За загальним правилом, обов’язки з опіки та піклування щодо дитини виконуються опікуном, піклувальником безоплатно. Водночас, виникнення права на оплату послуг опікуна та піклувальника може мати місце з підстав, встановлених Кабінетом Міністрів України, який також визначає розмір і порядок таких виплат.

Відповідно до ч. З ст. 17 Закону України „Про охорону дитинства” , батьки або особи, що їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки та піклування укладати договори, що підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов’язуватися від імені дитини порукою, видавати інші письмові зобов’язання. Щоб захистити самі такі права дітей, суд у разі позбавлення батьків батьківських прав, одночасно накладає заборону на відчуження майна та житла дітей, про що повідомляє нотаріальну контору за місцем знаходження майна та житла.

Питання про дозвіл на право опікуна вчинити, а піклувальників - давати згоду на вчинення від імені підопічного правочинів вирішує орган опіки та піклування шляхом прийняття відповідного рішення.

Опікун, його дружина, чоловік та близькі родичі не можуть укладати з підопічним договорів, крім передачі майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування за договором позики.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 СК України, дозвіл органу опіки та піклування на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається у разі гарантування збереження її права на житло. Крім того, на вчинення одним із батьків правочинів щодо транспортних засобів та нерухомого майна малолітньої дитини повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода другого з батьків. Якщо той із батьків, хто проживає окремо від дитини протягом не менш як шість місяців або якщо його місце проживання невідоме, правочини можуть бути вчинені без його згоди (ч. 6 ст. 177 СК).

Як зазначалося вище, опікуни зобов’язанні дбати про збереження та використання майна підопічного в його інтересах. У разі, якщо малолітня особа може самостійно визначати свої потреби та інтереси, то опікун, здійснюючи управління її майном, обов’язково повинен врахувати її бажання.

Контроль за діяльністю опікунів (піклувальників) здійснюється органами опіки та піклування із залученням громадськості шляхом планових відвідувань осіб, які перебувають під опікою (піклуванням). Періодичність відвідувань установлюється окремим графіком, але не рідше одного разу на рік, крім першої перевірки, яка проводиться через три місяці після встановлення опіки та піклування.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття та порядок встановлення опіки та піклування	\|	Права дитини, над якою встановлено опіку, піклування

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.