Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Припинення опіки та піклування

Звільнення опікуна (піклувальника) дитини від виконання їх обов’язків

Опікуни і піклувальники призначаються тільки за наявності їхньої згоди (ч. З ст. 63 ЦК України), тобто обов’язки опікуна і піклувальника виконуються добровільно. Тому продовження опіки (піклування) проти волі опікуна чи піклувальника недоцільне. Частина 1 ст. 75 ЦК України передбачає, що орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна чи піклувальника. Така заява опікуна (піклувальника) повинна бути розглянута протягом одного місяця. При чому, опікуни (піклувальники) на їхнє прохання можуть бути звільнені від виконання своїх обов’язків лише у тому випадку, якщо орган опіки та піклування за місцем проживання підопічного визнає, що таке прохання викликане поважною причиною (п. 5.1. Правил опіки та піклування).

Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку.

Орган опіки та піклування може звільнити опікуна (піклувальника) від його повноважень за заявою особи, над якою встановлена опіка.

За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов’язків, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров’я або закладу соціального захисту.

Особа також може бути звільнена від виконання обов’язків опікуна (піклувальника) у випадках, коли між опікуном (піклувальником) та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню ними опіки, піклування.

Відповідно до ст. 79 ЦК України, дії опікуна можуть бути оскаржені зацікавленою особою, у тому числі родичами підопічного, до органу опіки та піклування, або до суду. Рішення органу опіки та піклування може бути оскаржено до відповідного органу, якому підпорядкований орган опіки та піклування, або до суду.

При зловживанні правами і залишенні підопічних дітей без догляду і піклування, опікун або піклувальник притягується до відповідальності згідно з чинним законодавством. Так, відповідно до ст. 166 КК України, злісне невиконання обов’язків у догляді за дитиною, щодо якої встановлено опіку чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, карається обмеженням або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років. Згідно ст. 167 КК України, використання опіки чи піклування з корисливою метою на шкоду підопічному спричиняє накладення на винних осіб штрафу до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт строком до двох років.

Опіка припиняється

у разі повернення малолітньої особи батькам (усиновлювачам);

у разі досягнення підопічним 14 років (у цьому разі особа, яка здійснювала обов’язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення про це);

у разі смерті підопічного;

у разі смерті опікуна.

Піклування припиняється

у разі досягнення особою 18 років;

у разі реєстрації шлюбу неповнолітньою особою;

у разі надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності (ст. 35 ЦК);

у разі смерті підопічного; у разі смерті піклувальника.

Рішення про припинення опіки та піклування виносить орган опіки та піклування. Посвідчення, видане опікуну (піклувальнику), має бути повернуто органам опіки та піклування.

5. Поняття та зміст договору про патронат

Інститут патронату не новий для сімейного законодавства, його виникнення збігається у часі з першими спробами кодифікації норм сімейного права і належить до тих інститутів, які то включалися до законодавства, то, навпаки, виключалися з нього. У радянський період нашої історії інститут патронату був започаткований постановою ЦВК і РНК «Про порядок та умови передання вихованців дитячих будинків у селянські сім’ї» від 05.04.1926 року, а також постановою ЦВК і РНК РСФРР «Про порядок і умови передання вихованців дитячих будинків та інших неповнолітніх трудящим у містах та робітничих селищах» від 28.05.1928 року. На теренах нашої держави патронат був регламентований постановою РНК УРСР від 14.06.1940 («Положення про порядок патронування дітей у колгоспах і сім’ях трудящих», розроблене Міністерством освіти і затверджене постановою РНК УРСР 11.06.1940 року).

У постанові РНК від 23.01.1942 року під патронатом визначалося прийняття в сім’ю трудящих на виховання дітей, які залишилися без батьків або втратили з ними зв’язок. Завдання та функції патронату стали особливо актуальними в період Великої Вітчизняної війни та безпосередньо після її завершення. Величезна кількість евакуйованих осиротілих дітей та дітей, які залишилися без нагляду батьків, поставили питання про організацію негайної допомоги таким дітям.

Уряди колишніх радянських республік, особливо тих, на територію яких прибувала значна кількість дітей, евакуйованих із тимчасово окупованих районів, почали розробляти тимчасові положення, спрямовані на посилення функцій патронату. Згодом була видана особлива інструкція, затверджена постановою РНК РСФРР 08.04.1943 року «Про патронування, опіку та усиновлення дітей, які залишилися без батьків». Патронат встановлювався над дітьми-сиротами у віці від 5 місяців до 14 років, над вихованцями дитячих будинків і над дітьми, які були вилучені із сім’ї на підставі відповідного рішення суду. У виняткових випадках допускалося патронування дитини у віці до 16 років, а також в окремих випадках на виховання могли бути передані діти, які не досягли 5-місячного віку (за умови забезпечення їх грудним годуванням у сім’ї або через пункти для збору грудного молока, уявіть, існували і такі).

У той час, як і сьогодні, патронат провадився на добровільних засадах і полягав у тому, що сім’я брала на виховання дитину за договором з відповідними державними органами. У цьому договорі зумовлювались умови тимчасового утримання і виховання дитини, а також державна допомога, яку отримує сім’я на утримання прийнятої дитини. Завдання патронату зводилось до наступного - забезпечити дитині нормальні умови життя та виховання. Фактично, патронат став ще однією формою опікування над дітьми, що залишилися без батьків.

В «Очерках советского семейного права» професором В.І. Бошком (1952 р.), було наведено основні відмінності патронату від існуючих опіки та усиновлення. На його думку, від опіки патронат відрізняється тим, що в його основі лежить договір, у якому беруть участь дві сторони: орган охорони здоров’я чи народної освіти й особа, яка бере на себе патронування, яке, у свою чергу, цілком і повністю залежить від волі зазначеної особи, тоді як відмова від пропонованої державним органом опіки чи піклування - не допускається, а сама опіка та піклування засновані не на договорі, а на призначенні особи опікуном чи піклувальником адміністративним актом. Другою особливістю патронату, на якій наголошує В.І. Бошко, є те, що відносини між дитиною і патронатним вихователем не засновані на кровному спорідненні, яке досить часто лежить в основі опіки: діти, які передаються під патронат, як правило, є чужими для патронатного вихователя, а не близькими йому за сімейним чи кровно-родинним зв’язком. І нарешті, третьою ознакою, що відрізняє патронат від опіки та піклування, є різний термін тривалості, що залежить від волі сторін: патронування встановлювалось договором і на строк - до досягнення дитиною 14 років, а якщо патронатний вихователь відмовиться від такої умови, то на строк не менше трьох років. Між тим, тривалість опіки була передбачена законом і не могла бути зміненою договором.

Передача дітей на виховання у порядку патронування відрізняється від усиновлення тим, що усиновлений включається в сім’ю на правах її члена. Оскільки усиновлення змінює правове становище дитини, воно має реєструватися в органах ЗАГСу. Оскільки, дитина, над якою встановлюється патронат, не набуває сімейних прав, а тому договір патронування у ЗАГСІ не реєструється. Проте загальним для опіки, патронату та усиновлення є те, що у всіх цих трьох інститутах на першому плані стоять інтереси дитини.

Нагадаємо, що наведені вище відмінності випливали з існуючого на той час законодавства, яке регулювало відносини щодо патронату, опіки та усиновлення.

На державному рівні патронат проголошувався однією із форм громадської допомоги у справі здійснення системи заходів щодо охорони дитинства і боротьби з дитячою бездоглядністю та безпритульністю.

Як зазначалося вище, діти передавались у сім’ї робітників, службовців, колгоспників. Цікавим з точки зору сучасного стану регулювання інституту патронату є те, що до патронування не допускалися, тобто, не могли бути патронатними вихователями особи, позбавлені судом виборчого права. Не могли бути патронатними вихователями особи, позбавлені батьківських прав, душевнохворі, неповнолітні; особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини (усі ці категорії закріплені і в чинному сімейному законодавстві).

Передача дітей під патронування здійснювалася у містах і робітничих селищах міськими (районними) відділами народної освіти і відділами охорони здоров’я, у сільській місцевості - головами сільських рад.

Однією з особливостей договору про патронат на той час було те, що крім відділів народної освіти та відділів охорони здоров’я при укладенні договору про патронат у сільській місцевості обов’язковим було його підписання правлінням каси громадської взаємодопомоги. Крім того, цей договір реєструвався у сільській раді.

Укладенню договору передувало ретельне обстеження сім’ї, що виявила бажання взяти дитину на виховання, як щодо побутових умов, так і стану здоров’я всіх її членів, які проживали разом.

При передачі дитини за договором патронату районні (міські) відділи народної освіти і охорони здоров’я одноразово видавали одяг, взуття і виплачували сім’ї, яка прийняла дитину на виховання, із коштів місцевого бюджету щомісячну допомогу в установленому законом розмірі. При призначенні дитині, переданій під патронат пенсії, як члену сім’ї військовослужбовця (рядового чи молодшого керівного складу), або при виплаті аліментів, відповідні суми передавались патронатному вихователю в рахунок допомоги за патронування, що і зумовлювалось у договорі. Якщо розмір пенсії або аліментів, які отримувала дитина, перевищував розмір допомоги за патронування, то остання не виплачувалася зовсім. Саме ці положення суттєво відрізняють умови договору про патронат, який передбачений нині чинним сімейним законодавством.

На районні (міські) відділи народної освіти і відділи охорони здоров’я покладалися такі повноваження:

ведення роз’яснювальної роботи серед населення про значення патронування дітей, а також про права та обов’язки сімей, що беруть дітей на виховання;

ознайомлення з обстановкою та умовами життя сімей, що виявили бажання прийняти дітей на виховання;

укладення договору з особами, які виявили бажання прийняти дітей на виховання;

видача щомісячної допомоги на утримання дитини, а в разі переїзду сім’ї в іншу місцевість - переказати кошти відділу народної освіти за місцем переїзду сім’ї;

систематичне спостереження за виконанням умов договору та за вихованням дітей;

обстеження життя дітей, переданих під патронування; працевлаштування дитини при виході із сім’ї після досягнення встановленого віку.

Органи народної освіти і охорони здоров’я, за наявності у дитини, яка передається під патронат, певного майна, що залишилося після батьків, вживали заходів щодо збереження цього майна і цільового його використання в інтересах дітей, керуючись при цьому відповідними нормами закону. Опіка над майном здійснювалась за місцем знаходження майна; в особовій справі дитини провадився відповідний запис.

Сімейно-правовий стан дитини щодо сім’ї, в якій вона народилася, залишався таким самим, яким був до встановлення патронату. Дитина зберігала своє прізвище, ім’я та по батькові рідного батька, право спадкування майна своїх батьків та інших родичів, право на стягнення аліментів з близьких родичів. Водночас, щодо сім’ї патронатного вихователя такі права у дитини не виникали: вона не отримує прізвища патронатного вихователя; позбавлена права спадкувати майно останнього або його родичів по висхідній лінії, а також не має права на аліменти у разі, коли патронатний вихователь відмовиться від виховання дитини.

Щодо припинення патронування. За загальним правилом, відносини патронування припинялися після досягнення дитиною 14-річного віку (у виняткових випадках - 16-річного віку) або ж якщо дитина, передана під патронування, усиновлена ким-небудь із членів сім’ї патронатного вихователя. З моменту усиновлення договір патронування втрачав силу.

Дострокове припинення договору про патронування мало місце у випадках порушення патронатним вихователем своїх обов’язків за договором; несприятливих для вихованця змін сімейно-побутових умов патронатного вихователя; вимоги батьків чи інших родичів, які знайшлися.

Спори з приводу дострокового розірвання договору патронування вирішувалися у загальнопозовному порядку і до розірвання договору в установленому порядку обидві сторони несли повною мірою відповідальність за договором.

Отже, патронат, як і інші форми влаштування дітей, що залишилися без батьківського піклування, має давню історію. Інститут патронату зазнав чимало змін, на його формування і розвиток, безперечно, вплинули ті соціально-економічні та політичні зміни, які відбувалися у країні протягом десятиліть. Сучасна юридична наука зберегла найвагоміші теоретичні та практичні досягнення такої форми влаштування дітей, які позбавлені батьківського піклування як патронат минулих років, розвинувши та вдосконаливши відповідні правові норми та пристосувавши їх до сучасних вимог законодавства, сучасного стану існуючих сімейно-правових відносин.

Патронат - одна із форм влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, в чужу сім’ю на виховання. Нарівні з такими формами як усиновлення, опіка та піклування, патронат виконує серйозне завдання - забезпечує дитині належне батьківське виховання. Водночас, це різні форми виховання дітей. На думку В.І. Борисової, це проявляється у такому:

усиновлення, на відміну від патронату, відносять до підстав створення сім’ї;

при усиновленні дитина приймається у сім’ю усиновлювача на правах доньки чи сина, поміж дитиною та усиновлювачем виникають відносини, що прирівнюються до батьківських. При патронаті батьківських прав не виникає, а дитина передається лише на виховання; підставою виникнення усиновлення, як правило, є рішення суду, а відносини між дитиною і патронатним вихователем виникають на підставі договору між останнім, органом опіки та піклування;

патронат, на відміну від усиновлення, припиняється при досягненні дитиною повноліття;

патронатний вихователь, на відміну від усиновлювача, отримує плату за виховання дитини;

між патронатним вихователем і дитиною не виникає аліментних зобов’язань, як це відбувається при усиновленні; патронат не є перешкодою для усиновлення дитини, і навпаки, усиновлення унеможливлює встановлення патронату;

патронатний вихователь отримує, на відміну від опікуна (піклувальника), плату за виконання своїх обов’язків; між дитиною і патронатним вихователем складаються тісніші зв’язки, ніж між дитиною і опікуном (піклувальником);

опікун - законний представник дитини у всіх правовідносинах, а патронатний вихователь - лише у сфері процесуальних відносин.

Дитина передається у сім’ю патронатного вихователя шляхом укладення договору про патронат.

Відповідно до ст. 252 СК України, за договором про патронат орган опіки та піклування передає дитину, яка є сиротою або з інших причин позбавлена батьківського піклування, на виховання у сім’ю іншої особи (патронатного вихователя) до досягнення дитиною повноліття, за плату.

Сторонами договору про патронат є орган опіки та піклування і патронатний вихователь.

Стаття 252 СК України не містить вимог щодо особи патронатного вихователя та переліку осіб, які не можуть бути стороною у договорі. У зв’язку з цим деякі автори пропонують застосовувати у зазначеному випадку аналогію закону - не можуть бути патронатними вихователями особи, як і опікунами та піклувальниками, які зловживають спиртними напоями, наркотичними засобами, позбавлені батьківських прав, а також, якщо їхні інтереси суперечать інтересам дитини. Інші пропонують запозичити досвід СК РФ, у ст. 153 якої зазначено, що патронатними вихователями не можуть бути особи, звільнені від повноважень опікуна, піклувальника за неналежне виконання покладених на них обов’язків; колишні усиновлювачі, якщо усиновлення скасовано з їх вини; особи, які за станом здоров’я не можуть виконувати обов’язки, пов’язані з вихованням дітей.

Оскільки основним завданням патронатного вихователя є забезпечення належного виховання дитини, яка передається в його сім’ю, обов’язковим для органу опіки та піклування є здійснення обстеження умов життя майбутнього патронатного вихователя з метою з’ясування можливості створити останнім належні для виховання і розвитку дитини умови. Крім того, не було б зайвим одержати від лікувального закладу відповідні довідки про відсутність у членів сім’ї патронатного вихователя захворювань, що можуть перешкоджати переданню дитини, яка має потребу у патронатному вихованні, у нову сім’ю, тобто як це передбачено в п. 3.3. Правил опіки та піклування.

Предметом договору є прийняття дитини у сім’ю і забезпечення її належним вихованням.

Строк договору - договір, як правило, чинний до досягнення дитиною повноліття. Водночас дитина може бути залишена у сім’ї патронатного вихователя і після досягнення повноліття, але уже на іншій правовій підставі.

Форма договору - проста письмова, тобто для його чинності достатньо письмового викладення умов, підписів уповноважених представників органу опіки та піклування і патронатного вихователя, а також відповідної печатки органу опіки та піклування.

Договір патронату належить до категорії сплатних, оскільки за виконання функцій патронатного вихователя останній отримує щомісячну оплату. Розмір плати має визначатися договором з урахуванням певних чинників: вік, стан здоров’я дитини тощо. Причому в договорі чітко має бути розмежовано оплату виконаної роботи, наданих послуг патронатним вихователем та джерела коштів на утримання дитини.

Умови патронату:

1) дитина повинна бути такою, що позбавлена батьківського піклування;

2) дитина повинна дати згоду на перехід у сім’ю патронатного вихователя, якщо вона досягла такого віку, що може її висловити;

3) за виконання своїх обов’язків патронатний вихователь отримує плату, розмір якої визначається за його домовленістю з органом опіки та піклування.

Обов’язки патронатного вихователя:

1) забезпечити дитину житлом, одягом, харчуванням тощо;

2) створити дитині умови для навчання, фізичного та духовного розвитку;

3) захищати дитину, її права та інтереси як опікун або піклувальник без спеціальних на те повноважень.

Вихователь зобов’язаний забезпечити дитину одягом, харчуванням, шкільними приладдями, книгами, забезпечити дитині належний відпочинок, культурне дозвілля, тобто створити такі умови, які б максимально сприяли її фізичному, духовному та моральному розвитку.

Патронатний вихователь утримує дитину не за власні кошти, а за рахунок її майна, а також інших коштів (пенсії, аліментів, інших соціальних виплат).

Виконуючи обов’язки опікуна, патронатний вихователь вчиняє правочини від імені та в інтересах дитини, переданої йому на виховання (ст. 67 ЦК) та здійснює управління її майном (ст. 72 СК). Патронатний вихователь, його дружина, чоловік, близькі родичі не мають права укладати з дитиною, переданою на виховання, договори, за винятком передання дитині майна за договором дарування або у безоплатне користування за договором позички. Патронатний вихователь не має права від імені дитини, взятої на виховання, без дозволу органу опіки та піклування, вчиняти правочини щодо відмови від майнових прав підопічного; укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або (та) державній реєстрації та інші, передбачені ч. 1 ст. 71 ЦК України.

Патронатний вихователь як піклувальник дитини дає згоду на вчинення правочинів, що передбачені ч. 2 ст. 32 ЦК України. На вчинення правочинів, передбачених ч. 1 ст. 71 ЦК України, патронатний вихователь може давати згоду лише з дозволу органу опіки та піклування (ч. 2 ст. 71 ЦК).

Припинення договору про патронат

Припинення договору про патронат може мати місце у разі здійснення його основної мети - досягнення дитиною 18-річного віку і в зв’язку з цим завершенням процесу виховання. Тобто має місце припинення договору в зв’язку з його виконанням.

Договір про патронат припиняється у разі відмови від нього вихователя або дитини, яка досягла 14 років.

До призначення дитині нового вихователя або передання дитини іншій особі, навчальному закладу, закладу охорони здоров’я або соціального захисту вихователь, який відмовився від договору, зобов’язаний піклуватися про дитину.

Договір про патронат може бути розірваний за згодою сторін або за рішенням суду в разі невиконання вихователем своїх обов’язків або якщо між ним та дитиною склалися стосунки, як перешкоджають виконанню обов’язків за договором.

Прийняти рішення про розірвання договору за позовною заявою органу опіки та піклування суд може за наявності таких обставин: невиконання патронатним вихователем своїх обов’язків щодо виховання дитини або у разі створення небезпечних умов для здоров’я дитини у зв’язку із тяжкою інфекційною хворобою члена сім’ї патронатного вихователя; коли між дитиною та вихователем склалися такі стосунки, які виключають можливість спільного проживання та належного виховання дитини тощо.

Крім випадків припинення договору про патронат, визначених ст. 256 СК України, патронат може бути припинений у разі усиновлення дитини або у разі повернення дитини на виховання батькам; у разі смерті патронатного вихователя або дитини, переданої під патронат; у разі укладення шлюбу неповнолітньою дитиною, переданою під патронат.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Права дитини, над якою встановлено опіку, піклування	\|	Поняття моделі

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.