Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Методи дезінфекції

Загрузка...

Предмети, що підлягають дезінфекції, різняться один від одного по ступені іх інфікова-ності, фізичним властивостям, по призначенню. Епідемічне значення їх визначається біль-шою чи меншою частотою використання людиною (твариною), місцем розташування збуд-ника ін­фекції на предметі (поверхня предмету чи її товщина), агрегатним станом. Вказані відмінності предметів, що піддягають дезінфекції, зумовлюють необхідність вмілого вибо-ру таких методів і засобів, які би забезпечили здійснення надійного знезараження їх.

В практиці дезінфекції використовують фізичні і хімічні засоби знезараження і відповід-но фізичний і хімічний способи (методи) дезінфекції. Кожний з них використовують в практиці або як єдино ефективний, або в поєднанні з іншим.

Фізичний спосіб дезінфекції зводиться до застосування для знезараження різних видів високої та низької температур (вогонь, гаряче повітря, кип’ятіння, водяний пар, заморо-жування, сонячне світло, УФ-промені, ультразвук, висушування), а також опромінення ін-фікованих предметів різними видами опромінення. Фізичний метод включає в себе також всі види механічних прийомів, які ведуть не до знищення мікробів, а ди­ше до видалення їх з предметів, що підлягають знезараженню. Знезаражені таким шляхом предмети стають менше небезпечними чи цілком небезпечними в епідемічному відношенні.

Засоби фізичного методу дезінфекції:

- вогонь використовують для спалювання інфікованих предметів, які не мають великого значення чи ціни в житті населення (старі шпа­лери, сміття, дерев’яні іграшки та ін.), для знезараження мокроти хворих туберкульозом, трупів тварин, що загинули від особливо не-безпечних хвороб, а також для обпалювання деяких предметів з метою повного знищення мікрофлори на їх поверхні (платинові пет­лі для посівів в баклабораторіях та ін.)

- гаряче повітря використовують в повітряних стерилізаторах та інших апаратах для знеза-раження лабораторної посуди та інструментарію, для дезінфекції одягу, білизни, предметів постелі та дея­ких інших речей. Прасування білизни, одягу також приводить до зне­зара-ження цих предметів, так як тривале прасування тканин знищує мікроорганізми, а також вошей і їх гнид (температура в товщині виробу з тканини досягає до 170ºС). Недолік цього засобу в тому, що гаряче повітря виявляє в основному поверхневу дію, крім того деякі речі не витримують дії високої температури. Дія гарячого по­вітря на мікробну клітину зумов-лено тим, що протоплазма клітини зневоднюється і звертається. Дезінфекційну дію гарячо-го повітря збільшують, зволожуючи його водяним паром. Зволожене гаряче повітря швид-ше і глибше проникає в знезаражуючі пред­мети. Нерухоме чи малорухоме гаряче повітря має меншу бактерицидну дію чим рухоме, тому апарати, де використовують гаряче по­вітря обладнують пристроями для примусового руху повітря.



Интернет реклама УБС

- гаряча вода (60-100ºС) з розчиненими в ній миючими за­собами використовують при пран-ні і прибиранні для механічного ви­далення забруднень разом з мікроорганізмами. Всі пато-генні мік­роорганізми (вегетативна форма) не втримують нагрівання до температури більше 80ºС протягом 2,5 хвилин, а більшість з них гине при ТºС 60-70ºС протягом 30 хв.

- кип’ятіння використовують для знезараження посуду, предметів догляду, білизни, залиш-ків їжі, іграшок та ін., які не псуються при такій обробці. В воді нагрітій до температури до 100ºС вегетативні форми мікроорганізмів гинуть протягом 1-2 хвилин, а їх спорові форми протягом кількох хвилин. Знезаражуюча дія кип’ятіння посилюється якщо до води прибав-ляють 1-2 % лугів - соди, мила та ін.

- водяний пар температурою 100ºС і вище є одним з кращих знезара­жуючих засобів по силі і надійності дії і властивостям проника­ти всередину знезаражуючих предметів. Під дією водяного пару білки мікробної клітини набухають і згортаються в результаті чого клітина гине. Знезаражуюча дія водяного пару залежить від його ТºС, ступені насищення і тиску в апараті. Розрізняють водяний пар насичений і перегрітий. Насичений пар це пар, ТºС якого рівна ТºС киплячої води; пе­регрітий пар це пар ТºС якого більша, чим вона повинна бути при даному тиску. Перегрітий пар в дезінфекційній практиці не використовують Насиче-ний водяний пар викорис­товують в дезінфекційних камерах для знезараження одягу, пред­метів постелі та інших мя’ких речей; в парових стерилізаторах для стерилізації перев’язу-вального матеріалу, інструментів та ін.

- сонячне світло (УФ-промені) використовують для зниження бактерійної обсеміненості повітря та поверхні предме­тів та об'єктів. УФ-промені одержують за допомогою бактери-цидних опромінювачів. Таке знезараження використовують для знезараження повітря в приміщеннях, особливо інфекційних лікарень, в операційних, в дитячих закладах та ін., а також в харчовій промисловості, на виробництві бакпрепаратів і спеціальних лікарських засобів та інших засобів.

В деяких випадках для знезараження можливе використання низьких температур, ви-сушування, пастеризації і тиндалізації.

При фізичному методі дезінфекції часто використовують також механічні засоби чи прийоми - зрошення, протирання, провітрювання, миття, чищення, прання, прибирання, вентиляція. Всі механічні прийоми дезінфекції приводять до звільнення поверхні оброб-лених предметів від пилу, бру­ду, жирових і білкових частинок, а разом з цим звільнення з пред­метів значної кількості мікроорганізмів. Чим досконаліші апарати для механічної дез-інфекції, тим більша кількість мікроор­ганізмів вилучається з оброблених предметів.

Хімічний спосіб дезінфекції зводиться до використання різних хімічних речовин від яких гинуть мікроорганізми на поверхні і всередині різних об’єктів і предметів оточуючого середовища, а також в повітрі і різних субстратах (фекалії, мокрота, гній та ін.).

Для дезінфекції використовують такі хімічні препарати, які мають властивості знищува-ти мікроорганізми в оточуючому середовищі і цим вони відрізняються від хімічних препа-ратів, що знищують мікробні клітини всередині організму людини чи тварини. Останні препарати в меди­цині використовують для лікування різних хвороб людини чи тварин і но-сять загальну назву хіміотерапевтичні засоби.

Хімічні речовини, що вбивають бактерії називають бактерицидами, а речовини, що при-гничуюь їх життєдіяльність назива­ють бактеріостатиками. Хімічні речовини, що вбивають спори називають спороцидами, вбиваючих віруси - вірулоцидами, вбиваючих грибки - фунгіцидами.

Основні вимоги до хімічних засобів дезінфекції :

1. Швидко і повністю розчинятись у воді або добре змішуватись з нею, утворюючи стійкі емульсії;

2. Діяти швидко і в малих концентраціях;

3. Забезпечувати знезаражуючу дію навіть при наявності органічних речовин, таких як кров, сеча, харкотиння;

4. Бути достатньо стійкими при зберіганні;

5. Бути малотоксичними для людей;

6. Бути доступними, дешевими у виробництві, зручними для транспортування і зберігання.

Найкраще середовище для контакту бактерицида з мікробною клі­тиною є вода, тому дезінфектанти використовують добре розчинені в воді. Нерозчинні чи малорозчинні пре-парати для дезінфекції використовують лише після переведення їх і розчинний стан.

Наявність в середовищі органічних речовин (кров, мокрота та ін.) сповільнює процес знищення мікроорганізмів. На процес дезінфекції впливає також рН середовища. Так дія хлору сильніша в кислому сере­довищі, чим в лужному. Бактерицидний ефект також збіль-шується при підвищенні температури, розчину.

Результат знезараження залежить також від стійкості мікроорганізму: спорові форми більш стійки до дії хімічних засобів, чим вегетативні. Різні види мікроорганізмів по різно-му реагують на один і той же хімічний препарат. В одних випадках це можна пояснити не-однаковою стійкістю різних мікробів до дії дезінфікуючих засобів, в других – вибірковою дією засобу на мікроорганізми. Одні засоби згубні тільки для мікробів, другі – для вірусів, треті – для грибків; деякі з них можуть бути активні не до одного, а до кількох видів мікро-організмів. Середньою стійкістю до хімічних засобів володіють збудники інфекцій кишко-вої групи, стафілококи і стрептококи значно більш стійки, найбільшою стійкістю серед ве-гетативних форм володіють палички (мікобактерії) туберкульозу і прокази. Саму велику стійкість мають спори деяких мікробів (палички правця, сибірки).

Ефективність дезінфекційного процесу визначається, крім того, концентрацією дезін-фектанта, його кількістю, особливостями знезаражуючих предметів, способами їх обробки і терміном дії (витримки). При використанні знезаражуючих засобів хімічного походження міттєвого знищення всіх мікробів не відбувається, спочатку гинуть менш стійки форми, а потім більш стійки, на знищення яких потрібно більше часу. Дуже важливо також вірно виготовити робочий розчин дезінфектанта – він повинен бути розчиненим повністю. Наяв-ність в розчині грудок засобу або на дні приведе до зменшення розрахункової концентрації робочого розчину.

Суть дії хімічних засобів на мікроорганізми зводиться до різного роду реакціям між мік-роорганізмом і хімічною речовиною, реакціями, що виникають між дезінфектантом і біл-ком мікроорганізму. При дії деззасобу на мікробну клітину, спочатку дезінфектант прони-кає в клітину, а потім проходить реакція між діючою речовиною.

Забезпечення достатньої концентрації деззасо­бу в робочих розчинах чи емульсіях важ-ливо по слідуючим причинам:

а) збудники різних інфекцій мають різну стійкість до тих чи інших деззасобів;

6) ефективність дії дезінфектанта залежить не тільки від стійкості мікроорганізму, а і від характеру і властивостей об'єкту зне­зараження, ступення його забруднення. Більша час-тина деззасобів значно зменшують свою активність при наявності органічних речовин, бруду неорганічного походження.

Важливою умовою використання хімічного способу дезінфекції е забезпечення необхід-ного контакту між деззасобом і патогенним мікроорганізмом. Це можливо забезпечити в тому випадку, якщо в дезінфекційному процесі використати достатню кількість деззасобу. Так при дезінфекції поверхні предметів обста­новки, стін, площі підлоги в вогнищі з веге-тативними формами мікроор­ганізмів збудників інфекції, прийнято використовувати при грубодисперсному розпиленні автомакс чи гідропульт (0,3-0,5л робочого розчину дезін-фектанта на кожний 1м² площі предмету). При цьому повинно бути забезпечено суцільне і рівномірне пок­риття площі об'єкту робочим розчином. Для знищення більш стійких видів патогенних мікроорганізмів (спори сибірки), а також мікроор­ганізмів захищених від дії де-зінфектанта наявністю в середовищі органічних речовин, застосовують 1-2л робочого роз-чину на 1м² площі. В деяких випадках використовують як норму 5-10л. В усіх випадках ви-користана норма робочого розчину повинна забез­печити повне знищення патогенного мік-рорганізму при мінімальній концентрації дезінфектанта в робочому розчині. Використання інших кон­центрацій дезінфектанта, крім мінімальних, в ту чи іншу сторону не доцільно не тільки по економічним причинам, але і тому, що в менших концентраціях не забезпечуєть-ся достатній контакт мікроорганізму з дезінфектантом і збільшується термін знезараження; при використанні концентрацій дезінфектанта в розчинах в більших концентраціях можли-ва взаємодія останнього з об'єктом знезараження і його псування.

Успішне застосування хімічного способу дезінфекції забез­печується дотриманням ви-значеного терміну дії деззасо­бів на знезаражувальний об'єкт (експозиція) для повного зни-щення збудника інфекції. Тривалість процесу взаємодії мікробної клітини і дезінфектанта залежить від різних чинників: особливостей і фази розвитку мікроорганізму, складу сере-довища в якому знаходиться збу­дник, властивостей об'єкту та ін. Практично патогенні мік-роорганіз­ми на поверхні предметів гинуть протягом 30-60хв. і тільки деякі з них (при наяв-ності забруднень, пилу, виділень) гинуть від дії дезінфектанта протягом близько 2 годин. Підвищення ТºС прискорює процес дезінфекції. При використанні підігрітих розчинів дез-інфектантів прискорюється процес розчинення жирових частинок, бруду та інших части-нок, що зменшує механічний захист збудника від дії дезінфектанта. Навпаки, зниження ТºС робочого розчину сповільнює цей процес, тому терміни дезінфекції надвірних санітар­них споруд та інших об'єктів в холодні пори року збільшують.

Незважаючи на те, що хімічні засоби дезінфекції відносять­ся до найбільш застосовува-них, механізм дії їх на мікроорганізми ще не повно досліджений (визначений). Вважнеть-ся, що дія хімічних засо­бів на мікроорганізм зводіться до різного роду реакцій між складо­вими частинами клітини мікроорганізму і дезінфектантом. При цьому дезінфектант спочат-ку проникає в клітину, а потім проходять реакції. Ці процеси залежать як від структури і складу кліти­ни, так і від складу, будови і агрегатного стану деззасобу. Деззасоби, що роз-різняються по своїй хімічній приро­ді чинять різну дію на клітину мікроорганізму (вибірко-ва дія). Так окисники (хлор, хлормісткі засоби, пересис водню та ін.) виклика­ють реакцію окислення; мінеральні кислоти і луги - реакцію гідролі­зу; фенольні засоби - коагуляцію білків клітини та ін. Таке схематичне уявлення про механізм дії хімічних засобів на мікро-організм не вичерпує всіх складних шляхів впливу на мікробну клітину (дія на фермента-тивну систему, процеси дихання чи обміну речовин та ін.). Таким чином при використанні хімічних засобів обов’язково слід вра­ховувати специфічні властивості чи особливості збуд-ника, властивості середовища в якому його необхідно знищити, властивості пре­дметів і об’єктів дезінфекції яких необхідно виконати.

Умови ефективного застосування хімічних засобів дезінфекції :

1. Використання хімічних засобів дезінфекції в рідкому стані, в ос­новному розчиненими в воді, або в формі емульсій чи суспензій.

2. Забезпечення відповідної концентрації дезінфектанта і робочому розчині.

3. Забезпечення достатнього контакту між дезінфектантом і об'єктом знезараження.

4. Забезпечення встановлених термінів дії дезінфікуючих засобів.

На практиці частіше використовують вологий метод дезінфек­ції при якому дезінфек-танти застосовують розчиненими в воді чи інших розчинниках, або як аерозолі. Занурен-ням в розчини знезара­жують білизну, посуд, іграшки та ін., зрошенням - площу підлоги приміщень, стіни, меблі, протиранням зволоженою дезрозчичином ганчіркою - картини, поліровані речі та ін. Як дезінфектанти, при хімічному способі дезінфекції застосовують велику кількість речовин, що відносяться до різних груп хімічних сполук: галоідномісткі речовини, спирти, окисники, феноли, кислоти, луги, миючі засоби та ін.

 

І. ХЛОРВМІСТКА ГРУПА - КУДИ ВХОДЯТЬ:

З хімічних сполук в сучас­ний час для дезінфекції застосовують хлор і хлормісткі речо-вини. Хлор і його сполуки по механізму дії відносяться до окисників. Хлор вбиває мікроб-ну клітину безпосередньою дією на її життєві функ­ції через порушення окисно-відновлю-вальних процесів в клітині, що створює умови при яких мікроорганізм гине. В загальному вигляді цей процес можна уявити таким чином: взаємодія молекули хлору з молекулою во-ди створює молекулу хлорноватої кислоти, яка далі розкладається з виділенням атомарного кисню, який і є сильним окислювачем, що порушує відповідні окислювально-відновлю-вальнІ процеси в клітині.

Cl2 + H2O = HClO + HCl → O2 HClO → HCl + O

Хлор - газ жовтувато-зеленого кольору з задушливим запахом і сильною подразнюю-чою дією на слизисті дихальних шляхів. Добре розчиняється в воді при звичайній темпера-турі. Дія дезінфекції ви­користовують хлорну воду в концентрації хлору 7 мг/мл (0,7% роз-чин) для знезараження стічних вод, води для пиття, дезінфек­ції приміщень для тварин при ящурі, чумі свиней (домашніх птахів). Хлор у вигляді газу зберігають в металевих балонах під тиском.

З препаратів хлору використовують: хлорне вапно, ДГС-ГК, хлорамін та ін.

1. Хлорне вапно - білий сухий порошок з різким запахом хлору в воді розчинний частково, але утворює з водою суспензії. Головна складова частина хлорного вапна гіпохлорид каль-цію, з якого в водних розчинах виділяється активний хлор. Промисловість випускає сухе хлорне вапно з активністю хлору 26%, 32, 35%. Для користування можна використовувати хлорне вапно не нижче 25% активності хлору. Зберігати необхідно в темному, сухому міс-ці в щільно закритій тарі, навіть при правильному зберіганні втрата акт. хл. в. місяць 1-3%. Хлорне вапно володіє бактерицидними і спороципними властивостями, які визначаються наявністю в її водних розчинах хлорноватої кислоти і кисню.

СаОСІ2 + 2НСІ = СаСІ2 + 2НСlO 2HClO = H2O + OCl2; OCl2 = O + Cl2

В дез. практиці знаходять примінення в трьох випадках:

- 10-20% для грубої дезінфекції надвірних санустановах, грунту, нечистот, відходів і виді-лень хворих;

- освітлені розчини 0,5% конц. для дезінфекції приміщень при кишкових інфекціях і ди-хальних шляхів, 3% при вірусних гепатитах, 5% - туберкульозі, 10% - ін. захворюваннях

- сухе хлорне вапно для дезинфекції різних виділень (мокрота, гній, сеча, кров).

Дезінфікуючі властивості сухого хлорного вапна і його робочих розчинів оцінюють виз-начаючи в них в % кількість ак­тивного хлору. Активним хлором називають ту кіль­кість хлору, яка може бути витіснена з хлормістких засобів чи їх розчинів дією на них сильних кислот.

В звязку з тим, що хлорне вапно в воді малорозчинне, виго­товлення робочих розчинів його має особливості.

1. Розчини виготовляють в емальованій, скляній, пластмасовій чи дерев’яній посуді, що закривається кришкою.

2. Визначену кількість промислового препарату спочатку змішують з невеликою час-тиною води стану рідкої каші, після чого добав­ляють решту води і знову ретельно пере-мішують і відстоюють.

3. Рібочі розчини виготовляють з 10 чи 20% концентрованих роз­чинів (маточних розчинів) хлорного вапна після відстоювання їх протягом доби в темному прохолодному місці шляхом розбавлення освітленого і профільтрованого шару розчину над осадом (хлор-ного молока) до необхідної концентрації.

Хлорне вапно гігроскопічне, під впливом вологи, тепла, світла швидко розкладається в зв’язку з чим кількість активного хлору в ньому значно зменшується. Тому зберігати хлор-не вапно слід в темних, холодних приміщеннях в закритій тарі, захищеній якимсь чином від корозії. Забороняється її зберігання разом з продуктами харчування, маслами, метале-вими виробами, вогненебезпечними предметами та ін.

В зв’язку з тим, що хлормісткі засоби при зберіганні, втрачають активний хлор, важливе значення має визначення активного хлору в промисловому препараті і в його розчинах, яке проводиться частіше йодометричним методом. Такий метод оснований на тому, що в кислому середовищі активний хлор препарату окисляє йодоводневу, кислоту (результат взаємодії йодистого калію і сірчаної кислоти) з виділенням елементарного йоду. Останній титрується тіосульфатом натрію. Витрата тіосульфату натрію на взаємодію з елементарним йо­дом і визначає кількість активного хлору.

Визначення проводиться таким чином: точну наважку препараті вагою близько 1г в мірні колби ретельно розчинюють в 50 мл дистильованої води, після чого розчин в колбі дистильованою водою до­водять до мітки і все ретельно перемішують. Після відстоювання отриманого таким чином розчину, 10 мл його переносять в колбу для титрування місткістю 250 мл. В цю колбу попередньо вливають по 10-15 мл 5% розчину йодистого калію і 25% розчину сірчаної кис­лоти, вміст колби перемішують, накривають годинниковим склом і за-лишаюсь на 5-10 хв. в темному місці. Потім в колбу добавляють 50 мл дистильованої води і виділений йод титрують 0,1% розчи­ном тіосульфата натрія до появи світло-жовтого кольору розчину. Далі в колбу добавляють 4-5 капель 1% розчину крохмалю і продов-жують титрування до зникнення синього кольору розчину.

Процентний вміст активного хлору розраховують по формулі :

Х = 0,003545*У*К*10*100

Н*10

2. Гіпохлорит Са (ЛТОГК) по дії близький до хлорного вапна і містить акт. хл. від 50% до 52%, більш стійкий за хлорне вапно. Може зберігатись по 5 років, при цьому втрачає всього біля 8% акт. Він володіє бактерицидними, спороцидними і вірулоцидними влас-тивостями, використовується в тих випадках, що і хлорне вапно, але розхід його майже в 2 рази менше. В практиці дезінфекції ця перевага дає змогу використовувати значно менші концентрації чи зменшу­вати термін дезінфекції. Дезінфекційна дія ДГС-ГК така ж як і хлорного вапна, розчини його можливо використовувати без відс­тоювання. Пра-вила зберігання такі ж як і хлорного вапна.

3. Нейтральний гіпохлорит Са (НГК) - білий порошок з запахом хлору, випускається 3-х видів: 50%, 60%, 70% акт. хл., відповідно 1-го, 2-го чи 3-го сорту. Використовують також як і хлорне вапно. При зберіганні більше стійкий, активність зберігає до 8 років. Умови зберігання такі ж самі. Препарат приміняють для дезінфекції нежилих примі-щень, надвірних установ, прибирального інвентарю, при кишкових інфекціях, інф. ди-хальних шляхів бак. і вірусної етіології, при туберкульозі.

4. Гіпохлорит Са і Ма - активність від 9,5 по 17%, володіє бак. і спороцидними властивос-тями, приміняють для проф. дезінфекції і знезараження стічної води.

5. Хлораміни - складні органічні сполуки в яких один чи два атоми водню при азоті заміщені хлором, відповідно і нази­вають їх монохлораміни чи діхлораміни. В залежнос-ті від речови­ни, взятої для синтезу розрізняють: хлорамін Б (виготовлений з бензолу), хлорамін ХБ (виготовлений з хлорбензолу) і хлорамін Т (виготовлений з толуолу). Хло-раміни кристалічні речовини з незначним запахом хлору, розчинні в воді, стійкі при збе-ріганні, вміст активного хлору від 25 до 29%. В нас приміняють хл. Б, ХБ. Хлорамін Б (монохлорамін Б) містить 26% акт. хл., білий кристаліч­ний порошок, інколи з жовту-ватим відтінком, розчинність в воді при кімнатній температурі до 20%. Володіє бакт., віруліцидними і спороцидними властивостями. Теплі розчини (40-50%) володіють вели-кою акт. Розчини хлораміну більш стійкі при зберіганні, чим розчини хлорного вапна, що дає можливість готовити їх заздалегідь і користуватись ними протягом 10-15 днів після виготовлення. В невеликих концентраціях розчини хлораміну не псують виробів і не придають їм неприємного запаху .

Хлорамін ХВ - по зовнішньому вигляді та хімструктурі подібний до хл.Б, но розчиню-ється в воді повільніше, розчини його жовтуваті і трохи мутні. Володіє бактерицидни-ми, віруліцидними і спороцидними властивостями. Негативні властивості – подразнюю-ча дія на слизові дихальних шляхів з явищами отруєння, а також впливає на колір тка-нин і шпалер. Хлораміни входять в склад препарату "Дезам".

В практиці використовують активовані розчини хлормістких препаратів, концентра-ції яких в розчині зменшується в 2-10р, експозиція в 3-4р, витрати в 2-10р. Активовані розчини - це розчини хлормістких препаратів до яких добавлений активатор - речовина, що прискорює вивільнення активного хлору в розчині дезінфектанта. Для покращення активізації використовують амонійні солі,хлор,нітрат,сульфат амонію,а також10% наша-тирний спирт. Співвідношення активатора (солі амонію) і хлорного препарату повинно бути 1:1, 1:2. Готують активовані розчини безпосередньо перед використанням. Спочат-ку готують розчин хдормісткого засобу і до нього добавляють активатор і перемішують.

6. Дезам - 13% активного хлору, антимікробна дія. Порошок білого чи жовтуватого кольо-

ру з слабким запахом хлору, добре розчинного в воді. Препарат містить 13% активного хлору і має високу антимік­робну властивість. В його склад входить 50% хлораміну Б і 5% щавлевої кислоти.

7. Хлордерин - 11-15% активного хлору, антимікробна дія.

Для поточної і заключної дезінфекції. Для кишкових, крапельних бактерій і вірусів.

8. Хлорцин - активний хлор від 11 до 15% - широкого спектру дії. Крім того для знезара-ження інструментів. При вірусному гепатиті використовують 1% розчин.

9. ДП - 2 активний хлор 40% широкого спектру дії. Термін зберігання - 3 роки. Робочі роз-чини від 0,1 до 0,5% визиває корозію металів, не рекомендується приміняти його в присутності людей, а особливо дітей.

10.Пантоцид – таблетки, що містять 4 мг активного хлору. Одна таблетка рекомендується

для знезараження 1000мл. води для пиття, шо міс­тить ентеропатогенні бактерії.

11.Натрієва і калієва сіль дихлорізоціанурової кислоти - білий крис­талічний порошок, що

містить 56-60% активного хлору, розчинний в воді. Має бакктерицидні, спороцидні і

фунгіцидні властивості. Входить в склад препаратів Хлордезін і хлорцин.

ІІ ГРУПА. Окислювачів

1. Перекис водню готують з 30% розчину пергідролю, отримують з 16%. Водні розчини 3% концентрації володіють бактерицидними і віруліцидними властивостями, а 6% - і спороцидними. 6% розчин використовують для стерилізації мед інструментарію.

2. Надоцетова і надмурашина кислота - антимікробна дія надоцетової кислоти проявля-ються в концентрації 0,01%, більш високої концентрації володіють спороцидною дією. Надмурашину кислоту готують перед використанням, так як вона швидко розпадається, в комплексі з іншими сполуками вона рекомендується для миття рук хірургів під назвою "С" або "первомур", крім обробки рук її використовують як стерилянт експозицією 15хв. В первомурі рекомендують стерилізувати майже всі вироби, включаючи рукавиці, дре-нажні трубки, катетери (після стерилізації необхідно промити вироби 2 рази содовим розчином).

3. Дезоксон - існує дезоксон 1, 2, 3, 4, широкого спектру дії для дезінфекції використо-вують 0,1%, для стерилізації - 1%. Експозиція 30хв. Не можна підігрівати. Використо-вують при захворюваннях бактеріальної і вірусної етіології.

4. Перманганат калія (КМnO4) – має бактерицидну дію, використовують для промивання ран водні розчини рожевого кольору (1:10000, 1:5000, 1:2000).

ІІІ ГРУПА. Бром, йод та їх сполуки (йодофори) – комплекс йода з ПАР.

Йод, йодінол, йодонат, йодопірон, йодовідон. Їх перевага в тому, що вони не викликають алергію і при обробці ними рук на протязі 1 години на руках відсутня флора. Мають бак. і спороцидну дію.

IV ГРУПА. Фенольма

Найбільше застосування у дезинфекції знаходять фенол, лізол, неочищена карболова кислота. У практиці найбільше приміняють лізол.

Промисловість випускає лізол А і Б (двох марок).

Лізол А використовують для дезинфекції приміщень, предметів, білизни, виділень.

Лізол Б застосовують для грубої дезинфекції.

V ГРУПА. Спирти

1. Етиловий спирт 96% слабкий бактерицид, 70% спирт має найбільш сильні бактерицидні властивості. Розчини етилового спирту використовують для знезараження операційного поля, рук медперсонала в ЛПЗ.

2. Триетиленглюколь - в концентрації 10 мг на 1 м³ повітря приміщення - має бактерицид-ну дію на стрептокок і стафілокок.

 

 

VI ГРУПА. Детергентів (миючі засоби)

1. Нітрам - має високу бактерицидну дію, застосування розчину препарату дозволяє об'єд-нати кінічне і механічне знезараження. Використовують в 3% концентрації для примі-щень, предметів, посуду, білизни. Він стійкий при зберіганні, не міняє своїх властивос-тей протягом 5 років, розчин втрачає активності при довгому зберіганні.

2. Цегміцин - володіє вираженими бактерицидними властивостями, може використовува-тись в 10% концентрації, як для дезінфекції, так і для знезараження рук хірургів і опера-ційного поля. Термін зберігання - 1 рік. (Властивості пігменту такі ж).

3. Амфолам - протягом 2-х років збергіає активність, використовують як миючий і знеза-ражуючий засіб. Широкого спектру дії для профілактичних внутрілікарняних інфекцій (не діє на сигментну палочку, палочку туберкульозу, не викликає корозії металів, не псує тканину, використовують 0,5, 1 і 2%. Особливо його - не приміняти для зрошуван-ня, оскільки сильно піниться.

VII ГРУПА. Гуаніціміл.

1. Гібітан - (хлоргексидин) - випускають у вигляді 20% водного розчину, це антисептик, приміняється для обробки рук, оптичних приладів та всіх інших предметів. використо-вують спиртовий та водний розчин.

2. Полісепт - (метацид) 25% розчин, стійкий при зберіганні, зберігає активність 2 роки. Ви-користовують для профілактики поточної, заключної дезінфекції, крім туберкульозу. При обробці утворюється на поверхні плівка, яка після експозиції 30-60 хв. легко змива-ється. Забороняється розчином полісепта обробляти руки хірурга, хірургічний інстру-мент і інші вироби. Під час роботи з даним середником користуються рукавицями.

VIII ГРУПА. Альдегіди

1. Глутаровий альдегід - випускається у вигляді 20-25% водного розчину, угорський пре-парат, використовують для дезінфекції і стерилізації.

2. Формалін - 35-40% водний розчин формальдегіда. Має бактерициду, фунгіцидну, спо-роцидну дію. Широко використовують в камерній дезінфекції. Оптимальна знезаражу-юча активність формаліна в камерах при температурі 60ºС

ХІ ГРУПА. Імпортні препарати

1. Лізитол Німеччина - використовують для дезінфекції і передстереалізаційної обробки. Випускають у вигляді концентрату, який добре розчиняється у воді. Робочі розчини ста-більні 7 діб. Використовують 1 і 3% концентрації як бактерицидний, туберколоцидний, віруліцидний, фунгіцидний, не викликає корозію металів.

2. Гайгасепт ФФ - широкого спектру дії. Використовують як бактерицид, спороцид, тубер-колоцид, фунгіцид, віруліцид. Термін збергіання робочих розчинів - 16 днів. Не викликає корозію металів. Використовують, як дезінфектант, стерилянт.

 


Читайте також:

  1. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
  2. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
  3. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
  4. Адміністративні (прямі) методи регулювання.
  5. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
  6. Адміністративні методи управління
  7. Адміністративні, економічні й інституційні методи.
  8. Адміністративно-правові (організаційно-адміністративні) методи мотивації
  9. Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля
  10. Аерометоди
  11. Активні групові методи
  12. Алгоритм розробки методичних основ бюджетування

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Види дезінфекції | Знезараження окремих предметів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.024 сек.