КЛАСИФІКАЦІЯ УМОВНИХ РЕФЛЕКСІВ

Умовні рефлекси.

Наслідування (імітація) полягає в тому, що тварини і людина в своєму поводженні орієнтуються безпосередньо на дії інших тварин або людей, які їх оточують. Особливо це характерно для молодих організмів.

На подальших етапах філо- та онтогенезу поведінка набуває все активнішого асоціативного ефектзалежного характеру, тобто визначається результатами контакту організму з навколишнім середовищем. До цієї форми навчання належать асоціації — умовні рефлекси.

Найбільш загальним є поділ рефлексів :

-за їх біологічним значенням (харчові, захисні, статеві, вісцеральні, рухові).

-по відношенню умовних подразників до діючих безумовних (щтучні і натуральні).

Штучні рефлекси — це умовні рефлекси на подразники, які не стосуються безумовного подразника (наприклад, звук дзвінка, метронома тощо не мають ніякого відношення до їжі), але при збігові з годуванням набувають умовнорефлекторної дії.

Натуральні умовні рефлекси на подразники є невід'ємною властивістю безумовного подразника, тісно з ним пов'язані (наприклад, вигляд, смак і запах їжі). Натуральні рефлекси формуються з першого моменту знайомства людини або тварини з навколишнім світом, постійно підкріплюються і внаслідок цього стають стійкішими, міцнішими від штучних умовних рефлексів.

- Стосовно часу дії умовного і безумовного подразників умовні рефлекси діляться на одночасні (які збігаються), відсунуті (при великому відставанні умовного подразника від безумовного) або запізнілі й слідові.

- Залежно від того, з якого рецептивного поля виробляються умовні рефлекси, вони можуть бути класифіковані на екстеро-, вісцеро- і пропріоцептивні. Вісцероцептивні, або інтероцептивні, умовні рефлекси, будучи рефлексами, які формуються у органах, мають особливе значення.

-Умовні рефлекси бувають першого, другого, третього і вищого порядку. Умовні рефлекси першого порядку виробляються на грунті якого-небудь безумовного рефлексу. Умовні рефлекси другого і вищих порядків можуть бути вироблені при підкріпленні не безумовними, а умовними подразниками зміцнілого умовного рефлексу, тобто на тлі умовних рефлексів, що утворились раніше. Рефлекси- вищого порядку утворюються лише при високій організації нервової системи. Так, у собак можна виробити умовні рефлекси II—IV порядку, у мавп — дещо більше, а у людини умовні рефлекси вищих (II—XX) порядків переважно представляють його вищу нервову діяльність.

У природних умовах перелічені вище типи рефлекторних реакцій порівняно рідко зустрічаються в ізольованому вигляді. Набагато частіше вони утворюють складні динамічні системи, комплекси, які й складають фізіологічну основу цілісних поведінкових актів і пристосувальних навичок.

Умовні рефлекси — це індивідуально набуті системні пристосувальні реакції тварин і людини, які виникають на підставі утворення в ЦНС тимчасового зв'язку між умовним (сигнальним) подразником і будь-яким безумовнорефлекторним актом. Біологічне значення такого рефлексу полягає в його сигнальності, тобто в набутті яким-небудь індиферентним подразником ролі запобіжного чинника, який сигналізує про настання подальших подій і готує організм до взаємодії з ними. За допомогою умовних рефлексів тварина або людина може уникнути небезпеки або підготуватися до прийому їжі, зустрічі із статевим партнером тощо.

Фізіологічні властивості умовних рефлексів. Умовні рефлекси багато в чому відрізняються від безумовних.

1) Вони є індивідуальними рефлексами, набутими протягом життя даного організму.

2) Умовні рефлекси виникають завдяки утворенню функціональних тимчасових зв'язків, прокладанню нових нервових шляхів у вищих відділах ЦНС внаслідок специфічної замкненої функції, яка є важливою фізіологічною властивістю цих відділів мозку.

3) Умовні рефлекси лабільні за інтенсивністю і тривалістю. Це тимчасові рефлекси.

4) Рефлекторна дуга умовного рефлексу проходить в основному через кіркові структури, але елементи замикання її (особливо простих, елементарних умовних рефлексів) є й у підкіркових структурах. Завдяки складності рефлекторної дуги умовні рефлекси мають триваліший латентний період, ніж безумовні.

5) Умовні рефлекси не мають специфічного рецептивного поля і можуть викликатися зі всіх екстеро- і інтероцептивних полів (наприклад, умовне слиновиділення можна викликати, впливаючи на рецептори ока, вуха, носа й інші рецепторні поверхні). Умовні рефлекси можуть викликати і неадекватні подразники (наприклад, звук метронома може стати умовним секреторним або руховим подразником, хоч не має ніякого відношення ні до секреторної, ні до рухової діяльності).

Умови, потрібні для вироблення умовних рефлексів.

1) Збіг у часі або деяке передування індиферентного (умовного) подразника безумовному, так зване підкріпленняНаприклад, дія умовного подразника (світло електричної лампочки) і підкріплення (їжа). Тільки за такої умови виникає тимчасовий зв'язок у корі великого мозку. На відміну від безумовних рефлексів, якісно новою ланкою є підкріплення, тобто збіг у часі дії умовного й безумовного подразників.

2) Дійовий стан кори великого мозку. Під час глибокого сну або в стані наркозу умовні рефлекси не виробляються. Очевидно, замикальна функція кори великого мозку здійснюється лише в стані неспання, який підтримується переважно ретикулярною активізуючою системою (РАС) мозку. Дуже важко виробляються умовні рефлекси при глибокій втомі. Важливою умовою утворення тимчасових зв'язків є вільний від інших видів діяльності стан кори великого мозку під час вироблення умовного рефлексу. Тому всі подразнення, які зумовлюють енергічну діяльність кіркової речовини, заважають утворенню умовного рефлексу. Було створено спеціальні камери для вироблення умовних рефлексів — піддослідна тварина і експериментатор перебувають у різних приміщеннях.Подразнення можуть надходити як із навколишнього середовища, так і з внутрішніх органів (переповненого сечового міхура, прямої кишки, шлунка, матки тощо.

3) Наявність сили індиферентного агента, який повинен стати умовним подразником. У відповідь на слабші (фізично чи біологічно) умовні подразники і рефлекси утворюються повільніше; вони менш стійкі й, будучи непідкріпленими, швидко згасають. Це і зрозуміло, адже умовний подразник за фізичною характеристикою і біологічним значенням повинен бути слабший, ніж безумовний.

4) Умовні рефлекси формуються поступово, при багаторазовому повторенні всіх вказаних вище умов, причому це відбувається хвилеподібно — вони то з'являються, то зникають, доки не настане їх стабілізація за інтенсивністю й регулярністю, яка свідчить про зміцнення умовних рефлексів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Класифікація емоцій.	\|	Клітинні механізми утворення умовного рефлексу.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.