Гальмування умовних рефлексів.

Гальмування умовнорефлекторної діяльності, як і діяльності ЦНС в цілому, відіграє виняткову роль. Завдяки йому уточнюються умовні рефлекси відповідно до змінних умов або відбувається їх тимчасова відміна, якщо умовний подразник втратив своє сигнальне значення. Гальмування лежить також в основі уміння чекати, зберігати самовладання, розрізняти (диференціювати) схожі між собою умовні сигнали тощо. Крім того, гальмування виконує й захисні функції стосовно нервових клітин у випадку впливу занадто сильних умовних подразників. Гальмівні процеси, які відбуваються в корі великого мозку, були розділені І. П. Павловим на дві групи: зовнішні, або безумовні, та внутрішні, або умовні.

Зовнішнє (безумовне) гальмування виникає одразу, не потребує спеціального вироблення, є природженим, як і безумовні рефлекси.
Позамежне (охоронне) гальмування виникає переважно у разі дії сильних подразників або тривалого впливу помірної інтенсивності подразників. З розвитком у вищих відділах ЦНС позамежного гальмування зв'язаний, зокрема, стан ступору (цілковитої нерухомості, заціпеніння).
Внутрішнє (умовне) гальмування є специфічним для кори великого мозку, потребує вироблення, тренування певних умов. Первинно воно виникає в середині центральних нервових структур власне умовних рефлексів під впливом власних умовних подразників, які діють у особливих умовах. Звідси й походить його назва — внутрішнє, або умовне. Основною умовою для виникнення внутрішнього гальмування є те, що за дією умовного подразника припиняється дія безумовного рефлексу, тобто відміняється підкріплення. Внутрішнє гальмування можна поділити на: згасаюче, диференціювальне, запізніле й умовне.

1) Згасаюче гальмування розвивається тоді, коли вироблений умовний рефлекс не

підкріплюється безумовним подразником.

2) Диференціювальне гальмування розвивається тоді, коли із двох умовних подразників один систематично підкріплюється безумовним подразником, а дія другого не підкріплюється.

3)Запізніле гальмування. Збільшуючи проміжок часу між дією умовного і

безумовного подразників, тобто затримуючи підкріплення, можна спостерігати

відповідне запізнення початку умовнорефлекторної реакції.

5) Умовне гальмування є різновидом диференціювального за таких обставин:

якщо до умовного подразника додається новий агент і ця комбінація повторюється багато разів без підкріплення.

Механізми виникнення внутрішнього і зовнішнього гальмування ідентичні. Гальмування в корі великого мозку здійснюється гальмівними інтернейронами, які закінчуються на сомі й дендритах. Найімовірнішими кандидатами в гальмівні інтернейрони є зірчасті клітини. Встановлено, що кіркове гальмування є постсинаптичним гіперполяризаційним, зумовленим головним чином зміною проникності С1~-каналів постсинаптичної мембрани. Основним медіатором кіркового гальмування є ГАМК.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Клітинні механізми утворення умовного рефлексу.	\|	Тема 2. Мета i загальнi принципи аудиту

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.