Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Безруслового стоку

Геологічна діяльність вод площинного

Загальні зауваження

 

Під поверхневими текучими водами розуміють усю воду, яка тече поверхнею суходолу, починаючі від дрібненьких струминок, які виникають під час дощів і при таненні снігу, до великих річок.

Текучі води є найбільш потужним екзогенним фактором перетворення поверхні материків. Вони здатні на протязі мільйонів років зрівнювати із землею величезні гірські системи. У той же час, продукти руйнування гірських порід, які виносяться текучими водами в моря і океани, накопичуються у вигляді потужних товщ, з подальшим перетворенням на нові осадові породи.

За підрахунками Г. В. Лопатіна, усі поверхневі текучі води земної кулі виносять в моря і океани за один рік приблизно 18 млн. т речовини, отриманої за рахунок руйнування суші. Це відповідає загальному середньому пониженню поверхні суші зі швидкістю близько 10 см за тисячу років. Тобто, приблизно за 8 млн. років поверхня суші (середня висота дорівнює 750 м) повинна була б зрівнятись із рівнем океану. Але це не відбувається тому, що існують інші геологічні процеси – тектонічні рухи, які сприяють підняттю земної кори і відновленню суші.

За характером і наслідками діяльності виділяють три види поверхневих текучих вод: води площинного безруслового стоку, води тимчасових руслових потоків і води постійних руслових потоків.

Сукупність процесів руйнування гірських порід поверхневими текучими водами називається ерозією (від латинського erosio – роз’їдання). Ерозія під дією дощових і талих вод називається площинною, а під дією тимчасових і постійних руслових потоків – лінійною. Складовими частинами процесу ерозії є: 1) механічне розмивання порід силою потоку; 2) руйнування дна русла водою і уламками порід; 3) хімічне розчинення порід.

 

 

 

До вод площинного безруслового стоку, відносяться води, які виникають під час випадання дощів і танення снігу. Ці води стікають поверхнею суші у вигляді численних дрібних струминок, які вкривають поверхню густо переплетеною мережею або суцільною тонкою плівкою. Такі води мають невелику енергію. Їхня геологічна діяльність виражається у змиванні дрібненьких пухких частинок продуктів вивітрювання порід і ґрунту та перенесення цих частинок по схилу вниз.



Интернет реклама УБС

У підніжжя схилу швидкість стікання води сповільнюється і перенесений нею матеріал відкладається. Відклади, які при цьому утворюються називаються делювіальними відкладами, або делювієм(слово делювій походить від латинського deluere – змивати). Делювіальні відклади накопичуються на схилах річкових долин, біля підніжжя пагорбів і гір, утворюючі так звані шлейфи (від німецького schleifen – волочити). Вони представлені переважно глинами, суглинками, пісками. Інколи присутні жорства і щебінь.

Вниз по схилу розмір уламків, з яких складається делювій, зменшується, а загальна товщина делювію збільшується. Максимальна товщина делювію досягає перших десятків метрів, але, переважно, його товщина не перевищує декількох метрів. У гірських районах із альпійським типом рельєфу відклади делювію або взагалі відсутні, або представлені крупноуламковим матеріалом.

 


Читайте також:

  1. Методи оцінювання норми стоку
  2. Регулювання стоку поверхневих вод.
  3. Формування річкового стоку у сучасних умовах.




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Особливості санації та банкрутства професійних учасників ринку ЦП. | Геологічна діяльність тимчасових руслових потоків

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.