Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Рівновага на ринку капіталу. Ринкова норма відсотка як рівноважна ціна капіталу. Фактори, які впливають на відсоткові ставки.

Особливості функціонування окремих ринків. Ринок праці. Ринок капіталів. Інвестування.

Ціноутворення на фактори виробництва і доходи власників цих факторів.

Ринок факторів виробництва: суть, функції, суб’єкти.

Тема: Ринок факторів виробництва і розподіл доходів.

Питання, що виносяться на самостійне вивчення:

Похідний характер попиту на фактори виробництва.

Ринок природних ресурсів.

 

  1. Ринок факторів виробництва: суть, функції, суб’єкти.

Ринок факторів виробництва включає в себе ринок робочої сили та ринок засобів виробництва.

 

Ринок робочої сили – сукупність економічних відносин між найманими працівниками , з одного боку, підприємцями і біржами праці (державними і приватними) – з іншого, з приводу організації, купівлі-продажу і використання робочої сили.

 

Процес використання робочої сили відображає здебільшого юридичний аспект проблеми, оскільки у процесі купівлі-продажу робочої сили наймані працівники і капіталісти вступають у договір як вільні, юридично рівноправні особи, а в самому договорі їх воля виражається юридично.

Продаж робочої сили здійснюється у сфері обміну. У сучасних умовах результати цього продажу фіксують у колективних та індивідуальних контрактах, де зазначають обсяги й умови роботи, величину заробітної плати, тривалість оплачуваних відпусток та ін. Оскільки на зміст колективних договорів, умови їх укладання активно впливає держава, то суб’єктами ринку робочої сили є не лише підприємець і найманий працівник, а і опосередковано держава. Вона стає безпосереднім учасником такого ринку на підприємствах і установах державного сектору економіки.

Крім ринку робочої сили, виокремлюють ринок трудових ресурсів, на якому суб’єктами купівлі-продажу є не лише робоча сила економічно активного населення, а й випускники вищих, середніх спеціальних та інших навчальних закладів, а також частина зайнятих у домашньому господарстві.

Основні ланки (важелі) ринку робочої сили – попит, пропозиція і заробітна плата (ціна вартості й певною мірою споживчої вартості робочої сили).



Интернет реклама УБС

Залежно від співвідношення між попитом і пропозицією формуються дефіцитний, рівноважний і надлишковий ринки робочої сили. На першому ринку пропозиція робочої сили недостатня (порівняно з попитом), на другому – попит і пропозиція збігаються, на третьому – пропозиція перевищує попит.

У межах загальнонаціонального ринку робочої сили виокремлюють окремі сегментні ринки, або субринки: ринок робочої сили в передових наукомістких галузях промисловості і в традиційних галузях; ринок робочої сили у сферах матеріального і нематеріального виробництва та ін. кожний із них, у свою чергу, поділяють на ринок робочої сили кваліфікованих, напівкваліфікованих і некваліфікованих працівників з відповідною диференціацією робіт і спеціальностей та ін.

Ринком сучасної робочої сили керують такі закони:

- поступове або хвилеподібне наростаюче перевищення пропозиції робочої сили над її попитом, що спричиняє відхилення її вниз від вартості цього товару;

- скорочення ринку робочої сили у сфері матеріального виробництва та відповідне зростання у сфері нематеріального виробництва;

- послаблення ринкових важелів регулювання ринку робочої сили та посилення державних, що виявляється у зростанні державних виплат на підготовку робочої сили (рівня її освіти, кваліфікації тощо, а отже, одного з найважливіших елементів вартості робочої сили та її ціни);

- звуження сфери ринку простої, здебільшого фізичної робочої сили та збільшення інтелектуально та інформаційно насиченої робочої сили;

- закон стрибкоподібного зростання чисельності професій, спеціальностей, які пропонуються на ринку, що пов’язано з динамічним розвитком одиничного поділу праці.

Ринок засобів виробництва – сукупність економічних відносин і передусім відносин економічної власності між різними суб’єктами підприємницької діяльності з приводу організації, купівлі-продажу засобів та предметів праці і привласнення на цій основі частини національного доходу.

 

Організаційно-економічні відносини в цій системі відображають насамперед маркетингову діяльність фірм і компаній щодо пошуку необхідних верстатів, машин, обладнання, сировини, джерел енергії тощо. Техніко-економічні відносини включаються в ринок засобів виробництва здебільшого опосередковано, тією мірою, якою фірми і компанії шукають альтернативні види засобів виробництва. Попит на засоби виробництва та його динаміка залежать від попиту на виготовлені за їх допомогою споживчі товари тощо, а також від величини відсотка (або ефективності вкладень грошей у цінні папери). Із зростанням відсотка попит на засоби виробництва (а отже, інвестиції і розширення виробництва) зменшується, і навпаки. При цьому слід розрізняти попит на капітальні блага (виробничі фонди) як інвестиційні ресурси є підприємці, а суб’єктів попиту на гроші та грошовий капітал значно більше – частина дрібних товаровиробників, найманих працівників (через механізм купівлі акцій) та ін.

На попит на засоби виробництва певною мірою впливає можливість взаємозаміни і взаємодоповнюваності окремих факторів виробництва.

Обсяг пропозиції засобів виробництва зумовлюється попитом на споживчі товари і послуги, взаємодією попиту і пропозиції й залежить від рівня продуктивності праці в галузях, де виробляють верстати, машини, устаткування тощо, а отже, від рівня цін на ці товари та цін на споживчому ринку (на товари, для виготовлення яких використовують ці засоби виробництва). Крім того, на пропозицію засобів виробництва впливає дія закону відносної рідкісності ресурсів.

 

  1. Ціноутворення на фактори виробництва і доходи власників цих факторів.

 

Коли нас цікавить ціна праці , ми звертаємо увагу на заробітну плату; ціна за користування землею представляє собою земельну ренту. Ціни на різноманітні фактори виробництва встановлюються в результаті взаємодії пропозиції та попиту на відповідні фактори – так само як ціни товарів визначаються пропозицією і попитом на ці товари.

Попит на фактори виробництва залежить від доходів, отриманих від реалізації їхніх граничних продуктів (продуктів, що виготовляються за допомогою цих факторів виробництва, таких як земля, капітал, робоча сила тощо). Цей важливий висновок відносно попиту в поєднанні з пропозицією факторів виробництва і визначає ціни та об’єми факторів та, відповідно, ринкові доходи.

 

Визначення цін на фактори за допомогою попиту та пропозиції

 

Яким чином можна дізнатися величину ринкового попиту на фактори виробництва? Для цього необхідно просумувати індивідуальний попит кожного підприємства. Так, при визначеній ціні на землю ми сумуємо попит на землю всіх підприємств за цією ціною; і те ж саме робимо для всіх цін на землю. Інакше кажучи, ми складаємо по горизонталі всі криві попиту на землю окремих підприємств для того, щоб отримати криву ринкового попиту на землю. Таку ж процедуру ми повторюємо для всіх факторів виробництва, сумуючи величини похідного попиту всіх компаній, щоб отримати ринковий попит на кожен фактор виробництва.

Яким чином визначити ринкову рівновагу? Рівноважна ціна на фактори виробництва в умовах конкурентного ринку встановлюється на такому рівні, при якому величина попиту дорівнює величині пропозиції (рис. 1).

На рис. крива похідного попиту на фактор перетинає криву пропозиції в т. Е. Тільки при такому рівні ціни та кількість одиниць фактора, яку готові запропонувати його власники, буде точно відповідати тій кількості, яку готові придбати покупці.

 

S
D

               
   
E
 
   
D
 
S
 
 
   
Кількість фактора, QF

 

 


 


Читайте також:

  1. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
  2. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
  3. Аналіз використання капіталу.
  4. Аналіз відхилень від нормативів та їх впливу на прибуток
  5. Аналіз факторів, що впливають на цінову політику.
  6. Асимптотична нормальність й ЦПТ
  7. Баланс сил і рівновага в МС
  8. Банки як учасники ринку цінних паперів
  9. Банківські установи на кредитному ринку
  10. Бібліотеки, архіви, музеї, виставки.
  11. Будинків іспоруді забезпечення нормальних умов їх будівництва й експлуатації
  12. Бухгалтерский учет. Его виды. Нормативное регулирование

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Модель ринкової економіки. | Результаті взаємодії пропозиції фактора та похідного попиту

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.