Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






ДОДАТОК

ПЛАН

Лекція № 5

Тема: Спостереження, як найефективніший метод пізнання природи (розвиток розумової діяльності дітей у процесі спостереження).

 

1. Значення спостереження для вивчення природи і формування причинно-наслідкових зв’язків.

2. Структура спостережень.

3. Методика роботи з календарем природи і праці для І-IV класів.

4. Памятка для спостережень за окремими природними об’єктами і явищами.

 

 

ЛІТЕРАТУРА:

1. Нарочна Л.К.; Ковальчук В.Г.; Гончаров К.Д. Методика викладання природознавства. – К.: Вища школа, 1990 р. – 320с.

2. Навчання і виховання учнів І класу: Методичний посібник для вчителя/Упор. Савченко О.Я. – К.: «Початкова школа», 2002, - 464с.

3. Тагліна О.В. Уванова Г.Ж.- Я і Україна. Навколишній світ. Методичний посібник до підручника для І класу.

4. Горащенко В.П. Методика преподавания природоведения.

5. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах. Навчальний посібник. К.: «Веселка», 1998 р.


1. О.Я. Гердт один з основоположників методичної системи викладання природознавства відмічав, що всі реальні знання отримані людством шляхом спостережень, порівнянь, дослідів, а ніяк не читанням статей. Ось чому спостереження є одним з основних методів набуття природничих знань дітьми початкових класів.

Спостереження - це цілеспрямоване сприйняття предметів і явищ природи, в процесі якого виділяють загальні і відмінні ознаки, вста­новлюють закономірності і на основі цього роблять визначення, висновки і узагальнення.

Значення спостережень:

1. Спостереження дають можливість сформувати правильні уявлення про навколишній світ і на цій основі розвивати логічне мислення, усну та письмову мову молодших школярів.

2. Спостереження формують діалектичні мислення, переконують дітей в постійній зміні і розвитку природних явищ, їх взаємозв'язку і закономірностях всього, що відбувається в природі, матеріальнос­ті світу і єдності природи.

3. Спостереження дають можливість формувати одну із важливих якостей особистості - спостережливість, яка зв'язана з вихованням стійкої уваги, розвитком пам'яті, допитливості, вмінням встановлювати зв'язки між різними природничими явищами.

4. Правильно організовані спостереження, допомагають вихованню та­ких якостей, як працездатність, акуратність, дисциплінованість, почуття відповідальності перед колективом, волі і наполегливості в досягненні мети, вміння працювати систематично, розвивати іні­ціативу і самостійність.

5. При правильній організації спостереження у дітей розвиваються навики роботи з приладами, вміння оформляти записи, читати діаг­рами. А це має значення, в підготовці учнів до самостійної прак­тичної роботи.

2. Добре відома народна приказка: «Мало дивитися, треба вміти бачити!» Тому дуже важливо уміло організувати проведення спостережень та методично їх побудувати. Цю роботу можна виконати в наступній послідовності:

- вибір вчителем об'єкта спостереження;

- підготовка учнів до спостережень;

- формування найпростіших уявлень і понять;

- чітка постановка мети спостережень;

- розробка завдань і розприділєння їх між дітьми;

- приготування обладнання для спостережень;

- запис результатів спостережень;

- обробка спостережень і попередні висновки з них;

- встановлення найпростіших причин, наслідків, зв'язків;

- використання спостережень в навчальній роботі і практич­ній діяльності.

Вчитель повинен навчити дітей прийомам спостереження, а не просто спостерігати навколишню природу, не вказавши ясно, що і як спостерігати.

На одному з перших уроків вчитель в емоційній Формі розповідає дітям про те, яка прекрасна природа, як цікаво її спостерігати. Підкреслює, що природа - це джерело знань і вміти спостерігати її треба кожній людині.

Спершу вчитель ставить завдання навчитись спостерігати природу. Він виводить дітей на подвір'я або пропонує їм дивитись у вікно і про­понує описати природу, погоду. Вказавши на недоліки у відповідях учнів, дає детальний план спостережень, одночасно показуючи як ним користува­тися та як краще висловити наслідки спостережень:

§ температура (тепло, прохолодно, холодно, мороз), визначити скільки градусів;

§ сонце (як воно світить, чи видно його диск чи високо піднялось);

§ хмарність (яка частина неба закрита хмарами, колір і форма хмар, похмуро, щільні хмари чи прозорі, високо вони чи низько; як хмари освітлюються сонцем, рухаються чи не рухаються);

§ вітер (з якого боку віє; сильний, слабкий, помірний, поривчастий);

§ опади (коли почалися, чи значні);

§ колір неба, його прозорість і видима висота.

Щодня, в ті самі години на одному з уроків певний час відводиться на бесіду про спостереження, які учні проводять самостійно. Основні дані спостережень учні фіксують у щоденниках, а черговий занотовує в класний календар природи і праці людей.

Одночасно ведуться спостереження за рослинами і тваринами. Ставиться завдання з'ясувати чи змінюється зовнішній вигляд рослин і поведінка тварин у різну погоду. Щоб робота не перетворилась в одноманітну, вчитель дає дітям завдання, які вимагають творчого підходу до спостережень: скласти; усне оповідання на тему: «Весняні звуки природи», «Чим пахне осінь», «Які бувають хмари», «Як змінюється небо», «Як одягаються дерева восени», «Чи можна сказати, що дерева взимку стоять голі», «Як зима з весною вперше зустрілися» та інші. Можна дати перевірити певні народні прикмети щодо погоди (по сезонах року).

Восени:

ü якщо граки чи ворони сідають на верхівках гілок - слід чекати ясну погоду, а якщо на нижні - на вітер;

ü якщо свійські гуси чи качки стають на одну ногу, а голову ховають під крило, буде холодно.

Взимку:

ü якщо дерева вкриті інієм - на потепління;

ü закружляли у повітрі лапаті сніжинки - буде відлига.

Навесні:

ü якщо вранці з'являються телені хмари - вдень чекай дощу;

ü якщо сонце сідає в хмари - чекай дощу завтра.

Влітку:

ü якщо вранці трава рясно вкрита росою - дощу не буде, і якщо вона відсутня - можливий дощ;

ü ввечері тепліше, ніж вранці - чекай негоди.

Завдяки такій роботі в учнів розвивається спостережливість, бажання розгадувати таємниці природи, якомога більше дізнатися про вже відоме.

Спостереження бувають:

Короткочасні Тривалі
проводяться на екскурсіях, предметних уроках, лабораторних заняттях, в процесі демонстрування учителем дослідів, виконанні деяких домашніх завдань. організовують тоді, коли потрібно, щоб у дітей склалися правильні і повні уявлення про явища природи, які відбуваються повільно, протягом тривалого часу (сезонні зміни в природі, проростання насіння, розвиток рослин і тварин.)

Короткочасні проводять в позаурочний час, як позакласну роботу або як виконання Д/З. Виконують їх учні самостійно. Учитель дає тільки інструктивні вказівки щодо того, як проводити те чи інше спостереження, а також підбиває підсумки.

Тривалі спостереження можна пропонувати тільки тоді, коли учні вже набули на уроках елементарних навичок спостереження під керівництвом учителя.

Спостереження в ІІ класі.

Знайомство з «Щоденником спостережень» починається з вивчення умовних позначень. (Додаток).

Спочатку діти позначають t0 просто знаками: «+» чи «-» . Після знайомства з термометром вони записують дані вже з показів термометра. Спостереження за t° треба проводити в один і той же час.

Вітер позначають стрілкою (є чи немає).

Стан неба і опади - відповідними позначками. За тривалістю дня спостерігають, але проставляють її по даних відривного календаря.

Другокласники ведуть спостереження за рослинами і тваринами, а також працею людей. Вони вчаться аналізувати дані своїх спостережень, виявляти причинно-наслідкові зв’язки між явищами природи.

В другому класі діти вчаться спостерігати не тільки за працею людей, а й самі працюють на ділянках, стежать за розвитком посаджених рослин.

Спостереження в ІІІ класі.

Форма календаря зберігається такою ж. Але спостереження ускладнюються.

Напрям вітру чітко вказуються, не тільки основних, але і проміжних напрямків. Йде ускладнення по лінії узагальнення результатів спостережень. Можна вивішувати в класі пам'ятку для спостережень, в якій намічається програма спостережень.

Пам'ятки для спостережень (весна)

Спостерігай погоду:

· як змінюється тривалість дня (запиши, коли день = ночі);

· як змінюється положення сонця над горизонтом;

· спостерігай t° повітря по термометру. Відміть, коли t°=0. Дізнайся по радіо, яка t ° в ці дні в інших районах країни. Відзнач, коли тепліше - при ясному чи похмурому небі ?;

· які вітри переважать. Вітри якого напрямку приносять опади, похолодання ?;

· де найраніше зявилися проталини ?;

· коли почався льодохід ?

Спостерігай за рослинами:

o відзнач, на якому дереві найраніше набухли бруньки;

o збери гілочки, які покажуть, як появляються і ростуть листочки;

o яку рослину можна назвати первоцвітом ?

o намалюй цю рослину;

o засуши її (якщо це можливо);

o підбери вірш …

Спостерігай за тваринами:

§ Визнач, коли прилетять шпаки;

§ Опиши їх зовнішній вигляд;

§ Яких ще тварин ти спостерігав у цей час ?;

§ Склади про них розповідь;

§ розкажи товаришам, що цікавого ти прочитав про тварин в книгах, журналах.

Спостерігай за працею людей:

- коли почалися польові роботи ?;

- що роблять весною в городі, саду, парку? ;

- спостерігай за новим будівництвом біля школи;

- що ти знаєш про роботу заводів та фабрик в своїй місцевості ? ;

- які суспільно-корисні справи можна провести весною ?

Можна використати прийом: «Хто найспостережливіший в класі?».

4. Обробку і узагальнення результатів спостережень проводять усно

Вся ця робота повинна бути направлена на встановлення причинно-наслідкових зв'язків.

В I класі обробку даних загальнокласного календаря слід розпо­чинати з складання зведення погоди за I день, за І, ІІ, ІІІ, ІV тижні, за місяць.

В ІІ класі зміни в тваринному і рослинному світі повинні зв'язу­вати з певними змінами в неживій природі. (Сонце нижче, день коротший, ніч довша та холодніша, птахи збираються в зграї і відлітають на південь, листя жовтіє і опадає).

Спочатку слід узагальнити спостереження за неживою природою і на основі цих даних встановлюють причинно-наслідкові зв'язки.

В ІІІ (ІV) класі спостереження і узагальнення повинні проводитися на більш високому рівні.

Звертається увага на тривалість дня, шлях сонця на небозводі, t0 повітря, стан рослин і поведінку тварин, працю людей. Визначають, звідки найчастіше дмуть вітри, аналізують, як впливає напрямок вітру на стан погоди.

Порівняння по днях можна проводити з цим же місяцем попередніх років.

Визначають середньомісячну t0, кількість опадів, стан неба який переважав, особливості погоди даного місяця і т.д.

Приблизна схема проведення узагальнених спостережень.

1. Яка була t° ? Скільки +, -, 0. Яка середня t °.

2. Який стан неба ? Скільки ясних, перемінних, похмурих днів ?

3. Які опади переважали ?

4. Які вітри переважали ?

5. Які були вітри, коли падав дощ, сніг ?

6. Який висновок робиш ?

7. Яка тривалість дня ? Він зменшується чи збільшується ?

8. А де Сонце знаходиться ? Високо чи низько над горизонтом ?

9. Чи впливає висота Сонця над горизонтом на тривалість дня ?

10. Які вітри переважали ?


 

 


Читайте також:

  1. Додаток
  2. Додаток
  3. Додаток
  4. Додаток
  5. Додаток 1
  6. Додаток 1
  7. Додаток 1.
  8. Додаток 1. Традиційне українське житло
  9. Додаток 11. Способи кріплення мотузки до опори
  10. Додаток 2
  11. Додаток 2




Переглядів: 1719

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Загальна характеристика трудового права. | Контроль за роботою дезінфекційних камер

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.01 сек.