МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||||||
ДОДАТОКПЛАН Лекція № 5 Тема: Спостереження, як найефективніший метод пізнання природи (розвиток розумової діяльності дітей у процесі спостереження).
1. Значення спостереження для вивчення природи і формування причинно-наслідкових зв’язків. 2. Структура спостережень. 3. Методика роботи з календарем природи і праці для І-IV класів. 4. Памятка для спостережень за окремими природними об’єктами і явищами.
ЛІТЕРАТУРА: 1. Нарочна Л.К.; Ковальчук В.Г.; Гончаров К.Д. Методика викладання природознавства. – К.: Вища школа, 1990 р. – 320с. 2. Навчання і виховання учнів І класу: Методичний посібник для вчителя/Упор. Савченко О.Я. – К.: «Початкова школа», 2002, - 464с. 3. Тагліна О.В. Уванова Г.Ж.- Я і Україна. Навколишній світ. Методичний посібник до підручника для І класу. 4. Горащенко В.П. Методика преподавания природоведения. 5. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах. Навчальний посібник. К.: «Веселка», 1998 р. 1. О.Я. Гердт один з основоположників методичної системи викладання природознавства відмічав, що всі реальні знання отримані людством шляхом спостережень, порівнянь, дослідів, а ніяк не читанням статей. Ось чому спостереження є одним з основних методів набуття природничих знань дітьми початкових класів. Спостереження - це цілеспрямоване сприйняття предметів і явищ природи, в процесі якого виділяють загальні і відмінні ознаки, встановлюють закономірності і на основі цього роблять визначення, висновки і узагальнення. Значення спостережень: 1. Спостереження дають можливість сформувати правильні уявлення про навколишній світ і на цій основі розвивати логічне мислення, усну та письмову мову молодших школярів. 2. Спостереження формують діалектичні мислення, переконують дітей в постійній зміні і розвитку природних явищ, їх взаємозв'язку і закономірностях всього, що відбувається в природі, матеріальності світу і єдності природи. 3. Спостереження дають можливість формувати одну із важливих якостей особистості - спостережливість, яка зв'язана з вихованням стійкої уваги, розвитком пам'яті, допитливості, вмінням встановлювати зв'язки між різними природничими явищами. 4. Правильно організовані спостереження, допомагають вихованню таких якостей, як працездатність, акуратність, дисциплінованість, почуття відповідальності перед колективом, волі і наполегливості в досягненні мети, вміння працювати систематично, розвивати ініціативу і самостійність. 5. При правильній організації спостереження у дітей розвиваються навики роботи з приладами, вміння оформляти записи, читати діаграми. А це має значення, в підготовці учнів до самостійної практичної роботи. 2. Добре відома народна приказка: «Мало дивитися, треба вміти бачити!» Тому дуже важливо уміло організувати проведення спостережень та методично їх побудувати. Цю роботу можна виконати в наступній послідовності: - вибір вчителем об'єкта спостереження; - підготовка учнів до спостережень; - формування найпростіших уявлень і понять; - чітка постановка мети спостережень; - розробка завдань і розприділєння їх між дітьми; - приготування обладнання для спостережень; - запис результатів спостережень; - обробка спостережень і попередні висновки з них; - встановлення найпростіших причин, наслідків, зв'язків; - використання спостережень в навчальній роботі і практичній діяльності. Вчитель повинен навчити дітей прийомам спостереження, а не просто спостерігати навколишню природу, не вказавши ясно, що і як спостерігати. На одному з перших уроків вчитель в емоційній Формі розповідає дітям про те, яка прекрасна природа, як цікаво її спостерігати. Підкреслює, що природа - це джерело знань і вміти спостерігати її треба кожній людині. Спершу вчитель ставить завдання навчитись спостерігати природу. Він виводить дітей на подвір'я або пропонує їм дивитись у вікно і пропонує описати природу, погоду. Вказавши на недоліки у відповідях учнів, дає детальний план спостережень, одночасно показуючи як ним користуватися та як краще висловити наслідки спостережень: § температура (тепло, прохолодно, холодно, мороз), визначити скільки градусів; § сонце (як воно світить, чи видно його диск чи високо піднялось); § хмарність (яка частина неба закрита хмарами, колір і форма хмар, похмуро, щільні хмари чи прозорі, високо вони чи низько; як хмари освітлюються сонцем, рухаються чи не рухаються); § вітер (з якого боку віє; сильний, слабкий, помірний, поривчастий); § опади (коли почалися, чи значні); § колір неба, його прозорість і видима висота. Щодня, в ті самі години на одному з уроків певний час відводиться на бесіду про спостереження, які учні проводять самостійно. Основні дані спостережень учні фіксують у щоденниках, а черговий занотовує в класний календар природи і праці людей. Одночасно ведуться спостереження за рослинами і тваринами. Ставиться завдання з'ясувати чи змінюється зовнішній вигляд рослин і поведінка тварин у різну погоду. Щоб робота не перетворилась в одноманітну, вчитель дає дітям завдання, які вимагають творчого підходу до спостережень: скласти; усне оповідання на тему: «Весняні звуки природи», «Чим пахне осінь», «Які бувають хмари», «Як змінюється небо», «Як одягаються дерева восени», «Чи можна сказати, що дерева взимку стоять голі», «Як зима з весною вперше зустрілися» та інші. Можна дати перевірити певні народні прикмети щодо погоди (по сезонах року). Восени: ü якщо граки чи ворони сідають на верхівках гілок - слід чекати ясну погоду, а якщо на нижні - на вітер; ü якщо свійські гуси чи качки стають на одну ногу, а голову ховають під крило, буде холодно. Взимку: ü якщо дерева вкриті інієм - на потепління; ü закружляли у повітрі лапаті сніжинки - буде відлига. Навесні: ü якщо вранці з'являються телені хмари - вдень чекай дощу; ü якщо сонце сідає в хмари - чекай дощу завтра. Влітку: ü якщо вранці трава рясно вкрита росою - дощу не буде, і якщо вона відсутня - можливий дощ; ü ввечері тепліше, ніж вранці - чекай негоди. Завдяки такій роботі в учнів розвивається спостережливість, бажання розгадувати таємниці природи, якомога більше дізнатися про вже відоме. Спостереження бувають:
Короткочасні проводять в позаурочний час, як позакласну роботу або як виконання Д/З. Виконують їх учні самостійно. Учитель дає тільки інструктивні вказівки щодо того, як проводити те чи інше спостереження, а також підбиває підсумки. Тривалі спостереження можна пропонувати тільки тоді, коли учні вже набули на уроках елементарних навичок спостереження під керівництвом учителя. Спостереження в ІІ класі. Знайомство з «Щоденником спостережень» починається з вивчення умовних позначень. (Додаток). Спочатку діти позначають t0 просто знаками: «+» чи «-» . Після знайомства з термометром вони записують дані вже з показів термометра. Спостереження за t° треба проводити в один і той же час. Вітер позначають стрілкою (є чи немає). Стан неба і опади - відповідними позначками. За тривалістю дня спостерігають, але проставляють її по даних відривного календаря. Другокласники ведуть спостереження за рослинами і тваринами, а також працею людей. Вони вчаться аналізувати дані своїх спостережень, виявляти причинно-наслідкові зв’язки між явищами природи. В другому класі діти вчаться спостерігати не тільки за працею людей, а й самі працюють на ділянках, стежать за розвитком посаджених рослин. Спостереження в ІІІ класі. Форма календаря зберігається такою ж. Але спостереження ускладнюються. Напрям вітру чітко вказуються, не тільки основних, але і проміжних напрямків. Йде ускладнення по лінії узагальнення результатів спостережень. Можна вивішувати в класі пам'ятку для спостережень, в якій намічається програма спостережень. Пам'ятки для спостережень (весна) Спостерігай погоду: · як змінюється тривалість дня (запиши, коли день = ночі); · як змінюється положення сонця над горизонтом; · спостерігай t° повітря по термометру. Відміть, коли t°=0. Дізнайся по радіо, яка t ° в ці дні в інших районах країни. Відзнач, коли тепліше - при ясному чи похмурому небі ?; · які вітри переважать. Вітри якого напрямку приносять опади, похолодання ?; · де найраніше зявилися проталини ?; · коли почався льодохід ? Спостерігай за рослинами: o відзнач, на якому дереві найраніше набухли бруньки; o збери гілочки, які покажуть, як появляються і ростуть листочки; o яку рослину можна назвати первоцвітом ? o намалюй цю рослину; o засуши її (якщо це можливо); o підбери вірш … Спостерігай за тваринами: § Визнач, коли прилетять шпаки; § Опиши їх зовнішній вигляд; § Яких ще тварин ти спостерігав у цей час ?; § Склади про них розповідь; § розкажи товаришам, що цікавого ти прочитав про тварин в книгах, журналах. Спостерігай за працею людей: - коли почалися польові роботи ?; - що роблять весною в городі, саду, парку? ; - спостерігай за новим будівництвом біля школи; - що ти знаєш про роботу заводів та фабрик в своїй місцевості ? ; - які суспільно-корисні справи можна провести весною ? Можна використати прийом: «Хто найспостережливіший в класі?». 4. Обробку і узагальнення результатів спостережень проводять усно Вся ця робота повинна бути направлена на встановлення причинно-наслідкових зв'язків. В I класі обробку даних загальнокласного календаря слід розпочинати з складання зведення погоди за I день, за І, ІІ, ІІІ, ІV тижні, за місяць. В ІІ класі зміни в тваринному і рослинному світі повинні зв'язувати з певними змінами в неживій природі. (Сонце нижче, день коротший, ніч довша та холодніша, птахи збираються в зграї і відлітають на південь, листя жовтіє і опадає). Спочатку слід узагальнити спостереження за неживою природою і на основі цих даних встановлюють причинно-наслідкові зв'язки. В ІІІ (ІV) класі спостереження і узагальнення повинні проводитися на більш високому рівні. Звертається увага на тривалість дня, шлях сонця на небозводі, t0 повітря, стан рослин і поведінку тварин, працю людей. Визначають, звідки найчастіше дмуть вітри, аналізують, як впливає напрямок вітру на стан погоди. Порівняння по днях можна проводити з цим же місяцем попередніх років. Визначають середньомісячну t0, кількість опадів, стан неба який переважав, особливості погоди даного місяця і т.д. Приблизна схема проведення узагальнених спостережень. 1. Яка була t° ? Скільки +, -, 0. Яка середня t °. 2. Який стан неба ? Скільки ясних, перемінних, похмурих днів ? 3. Які опади переважали ? 4. Які вітри переважали ? 5. Які були вітри, коли падав дощ, сніг ? 6. Який висновок робиш ? 7. Яка тривалість дня ? Він зменшується чи збільшується ? 8. А де Сонце знаходиться ? Високо чи низько над горизонтом ? 9. Чи впливає висота Сонця над горизонтом на тривалість дня ? 10. Які вітри переважали ?
Читайте також:
|
||||||||||||
|