Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






VІІІ. Філогенез органів чуття

VІІ. Шкірний аналізатор

VІ. Смаковий аналізатор

Рецептор –смакові сосочки язика: грибоподібні, листочкоподібні, валикоподібні. Механічні сосочки (ниткоподібні) також здатні сприймати кислий і солений смак. Крім того, рецептори смакового аналізатора лежать у слизовій оболонці глотки, м’якого піднебіння, надгортанника і навіть вздовж вільного краю голосових складок та називаються смакові бруньки.

Провідні шляхи – V, VII і IX пари черепно-мозкових нервів.

Центри –біполярні нейрони колінчастого ганглія VІІ пари і кам’янистого ганглія IX пари (перша група клітин) → смакове ядро довгастого мозку (друга група клітин) → зорові горби (третя група клітин) → вискова частка кори головного мозку.

Рецептор –екстерорецептори – різноманітні вільні інкапсульовані нервові закінчення, якими особливо багаті ділянки рогівки, губи, кінчик носа, рило в свині, вінець у коня, а також чутливе волосся – вібріси.

Провідні шляхи – на периферії – спинно- та черепно-мозкові нерви, в центральній нервовій системі – висхідні провідні шляхи.

Центрипідкіркові – довгастий мозок, мозочок, таламус, вищі – кора великих півкуль головного мозку. Відповідь на подразнення – певні локомоторні і секреторні реакції.

● Необхідно відмітити, що рефлекторно шкірний аналізатор пов’язаний із сенсорними системами внутрішніх органів, що дозволяє діагностувати їх захворювання (зони Захар’їна-Гєда), використовуючи лікувальні методи дії на біологічно активні точки шкіри (акупунктура).

 

1. Для будь-якої живої клітини характерна збудливість у відповідь на зовнішню дію. Внаслідок цього одноклітинні на будь-яку дію реагують однаково. Лише деякі з них мають особливі світлочутливі плями (E. viridis), що складаються із краплин жиру та червоного пігменту, причина їх появи – фотосинтез.

2. У примітивних багатоклітинних із основної маси клітин зовнішнього покриву та кишечнику диференціюються особливі чутливі клітини, проте однаково реагуючі на різні види подразнень.



Интернет реклама УБС

У подальшому розвитку відбувалося:

- концентрація та спеціалізація груп чутливих клітин у певних ділянках тіла: на головному кінці більше сприймають хімічні подразнення, а в периферичних ділянках – механічні подразнення;

- встановлення більш тісного зв’язку органів чуття з центральною нервовою системою.

3. В нижчих хордових (ланцетник) чутливі нервові закінчення розсіяні по всьому тілу, частина цих закінчень є для сприйняття хімічних подразнень, проте на головному кінці є і особлива нюхова ямкаямка Кьолікера. Світлочутливі органи – оченята Геса – утворюють скупчення вздовж спинного мозку та представляють собою його випини, вкриті прозорою ектодермою.

4. В риб поряд із вільними нервовими закінченнями з’являються особливі чутливі тільця (Фатер-Пачіні, колби Краузе та ін.). Крім того, риби мають особливі сейсмосенсорні органи (бічна лінія), що сприймають найменші коливання води та допомагають орієнтуватися в просторі. Органи нюху представлені двома парними каналами, які з’єднуються двома парами ніздрів. Смакові бруньки розсіяні по всьому тулубі, на плавниках, проте найбільше їх – у ротовій порожнині. Орган слуху сумісний з органом рівноваги та представлений лабіринтом (присінок і півколові канали), що має слуховий випин, заповнений ендолімфою, в якій плавають отоліти (структури, що діють на рецептори рівноваги). Орган рівноваги відбруньковується від бічної лінії. Органи зору – непарні та парні. Непарний орган – третє око (пінеальний орган), парний – очі: мають плоску рогівку і шароподібний кришталик. Акомодація відбувається шляхом зміни положення кришталика.

5. В амфібій, окрім розсіяних нервових закінчень у шкірі, зустрічаються чутливі плями – скупчення нервових закінчень. Орган нюху розміщений у порожнині, що з’єднується ніздрями із зовнішнім середовищем та хоанами – із ротовою порожниною, в якій знаходяться рецептори смаку. В органі слуху з’являється особливий слуховий сосочок, розвивається середнє вухо, що сполучається із глоткою, а також одна слухова кісточкастовпчик. В органі зору – опукла рогівка та двоякоопуклий кришталик. З’являються повіки, з яких більш рухлива – нижня.

6. В рептилій скупчення чутливих нервових закінчень вкриті більш тонкою, зроговілою лускою. В носовій порожнині досягає значного розвитку особливий лемешево-носовий нюховий орган (Якобсона), який інервується окремою гілочкою першої пари. Смакові бруньки – в ротовій порожнині та глотці. У внутрішньому вусі починає формуватися завитка. Окрім того, зберігається стовпчик, зовнішня барабанна перетинка занурюється глибше від поверхні тіла, утворюючи зовнішній слуховий хід, на поверхні якого – шкірна складка. Орган зору – парні очі, пінеальний орган (за винятком гатерій) перетворюється в залозу внутрішньої секреції – епіфіз. У парних очах у склисте тіло вдається судинний виріст. Акомодація відбувається не лише за рахунок переміщення кришталика, а й за рахунок зміни його форми.

7. Особливо розвинуто чуття в ссавців, у них утворюється спеціальне чутливе волосся – вібріси, найбільше в ділянці лицьового відділу голови. У птахів максимум чутливих нервових закінчень знаходиться на язику та восковиці. Орган нюху – збільшується об’єм носової порожнини, особливо у ссавців за рахунок синусів. Лемешево-носовий орган починає редукувати в птахів, проте зберігається в ссавців, у яких, окрім того, розвивається м’ясистий зовнішній ніс. Смакові бруньки – в ротовій порожнині та глотці. В ссавців добре розвинута завитка із спіральним органом, є декілька слухових кісточок і виражене зовнішнє вухо з вушною раковиною. В органі зору птахів добре розвинута третя повіка. В ссавців акомодація відбувається за рахунок зміни форми кришталика, зір бінокулярний. На повіках розвинуті вії, активно функціонують слізні залози.


Читайте також:

  1. B грудини зі здавленням чи пораненням органів.
  2. IV. Філогенез кровоносної системи
  3. VI. Філогенез нервової системи
  4. VII. Філо- та онтогенез органів виділення
  5. VІІІ. Білінгвізм. Диглосія
  6. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
  7. Антиконкурентні дії органів влади, управління і контролю
  8. Апарат державного управління як система органів виконавчої влади.
  9. БІОМАГНЕТИЗМ. МАГНІТНІ ПОЛЯ ОРГАНІВ І ТКАНИН
  10. Біотрансплантація органів
  11. Болісні відчуття в м’язах




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
V. Нюховий аналізатор | Економічне зростання як мета економічної системи. Механізм економічного зростання.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.