МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Національно-культурні товариства національних меншин Закарпаття.I. Угорські товариства: - Товариство угорської культури Закарпаття (1993); - Товариство угорської інтелігенції Закарпаття (1993); - Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство (1996); - Закарпатське угорськомовне наукове товариство (1993); - спілка угорських журналістів Закарпаття (1998); - спілка угорських бібліотекарів Закарпаття (1994); - Закарпатське угорське товариство працівників охорони здоров’я (1996) та ін. II. Румунські товариства: - соціально-культурне товариство румунів Закарпаття ім. Кошбука (1994); - соціально-культурне товариство румунів Закарпаття ім. Іона Мігалі де Апша (1999); - Закарпатська обласна спілка “Дачія” (2000); - Товариство румунської молоді “Міхай Емінеску” (2003); III. Російські товариства: - товариство російської культури “Русский Дом” (1993); - закарпатське відділення ВО “Руський рух України” (1999). IV. Словацькі товариства: - обласна культуно-освітня організація “Матіца Словенска на Закарпатті” (1994); - товариство словаків Закарпаття ім. Л.Штура (1997); - обласне товариство словацької інтелігенції (2000); - закарпатське обласне культурно-просвітнє товариство словацьбких жінок “Довіра” (1999). V. Німецькі товариства: - Закарпатське обласне товариство німців “Відродження” (1994); - Закаорпатська обласна організація “Німці Закарпаття” (2000). VI. Циганські товариства: - культурно-просвітнє товариство циган “Романі Яг” (1993); - товариство циган Закарпаття “Рома” (1993); - закарпатське обласне товариство циган “Амаро Дром” (1995); - культурне товариство циган Закарпаття “Ром сом” (1997); - товариство музичної культури циган Закарпаття “Лаутарі” (1998); - культурне товариство по захисту інтересів угорських ромів Закарпаття “Унг-ромен” (1999); - закарпатське молодіжне товариство циган “Амаро Дром-Терненгеро” (1995); - закарпатське обласне культурно-просвітнє ромських жінок “Терне чая по нево дром” (1999); VII. Єврейські товариства: - закарпатське обласне єврейське культурно-освітнє товариство (1993); - товариство угорськомовних євреїв Закарпаття (2001). VIII. Інші: - закарпатське обласне культурне товариство білорусів “Сябри” (1999); - товариство польської культури Закарпаття (1995); - закарпатський осередок Спілки польських вчених (2001); - Ужгородська спілка чеської культури ім. Яна Амоса Коменського (1995); - товариство вірменської культури “Арарат” (1996); - регіональна організація Конресу Азербайджанців України (2000); - товариство греків Закарпаття “Еллада” (2004). - Общество підкарпатських русинів (1997); - культурологічне товариство ім. А.Духновича - товариство ім. Кирила і Мефодія; - науково-освітнє товариство (1997); - Союз русинських писателів. Участь національно-культурних товариств Закарпаття в суспільно-політичному житті зводиться до наступних позицій: · лідери національно-культурних організацій координують свої дії з Закарпатською ОДА; зокрема, діє “круглий стіл”, де з главою ОДА лідери організацій окреслюють контури діяльності своїх структур; організації подають щорічні звіти своєї діяльності відділу у справах національностей та міграції ОДА; · від імені лідерів громадських оганізацій нацменшин влада зазвичай “пакетно” (від всіх національно-культурних організацій області) підтримує кандидата від влади або ж провладну політичну структуру (В.Янукович, блок політичних сил “За Єдину Україну”, “Злагода”); · товариства активно беруть участь у виборчому процесі (парламентські вибори, вибори Президента, регіональні та муніципальні вибори), особливо це стосується “національних” округів на Берегівщині та Ужгородщині (обрання депутата парламенту від угорців краю) і “віртуального” (фактично розпорошеного) румуномовного ареалу Рахівщини та Тячівщини (протистояння на парламентських виборах українця Климпуша та румуна Йовдія); · лідери товариств виступали (-ють) як депутати різних рівнів влади (Ш.Фодо, М.Товт, М.Ковач, І.Гайдош, Й.Адам, В.Марина, І.Туряниця, Є.Жупан та ін.); · товариства взаємодіють із органами влади при налагодженні співпраці з Угорщиною, Польщею, Словаччиною, Румунією, Німеччиною, Росією та ін. державами. Висновок.Поряд із утвердженням національної української ідеї на Закарпатті протягом періоду незалежності фактично побудована модель громадянського супільства через вагому презентацію національно-культурних організацій меншин. Створення рідномовної системи освіти, чисельних культурно-мистецьких заходів етнонаціонального змісту сприяло формуванню іміджу Закарпаття, де проходили чисельні фестивалі, конкурси, зустрічей єднання тощо. Ці показники високо оцінено й на міжнародному рівні. Найбільш вагоме значення в цьому аспекті має Центр культур національних меншин Закарпаття (створений 1999 р.), діяльність якого оптимізувала пошуки спільної діяльності національно-культурних товариств краю. * Дані за 2001 р. Читайте також:
|
||||||||
|