Загальні поняття

Геологічна діяльність снігу і льоду

План лекції:

1 Загальні поняття.

2 Типи льодовиків.

3 Геологічна діяльність льодовиків.

4 Зледеніння на планеті та їх наслідки.

Сніг – це тверді атмосферні опади у вигляді льодових кристалів різноманітної форми і виду, який випадає з хмар при від’ємних або близьких до 0°С температурах повітря. Процес випадання снігу називається снігопадом, а перенесення його вітром над Землею – хуртовиною. Шар снігу, що утворюється на земній поверхні внаслідок снігопадів, називається сніговим покривом.

Лід – це низькотемпературна особлива мономінеральна гірська порода, яка складена мінералом водою.

Лід має специфічні властивості. Під дією тиску він втрачає властивості твердого тіла і стає подібним до в’язких рідин.

Широке розповсюдження льоду на Землі, суттєво впливає на клімат планети, гідрологічні процеси, планетарний кругообіг води та на формування рельєфу земної поверхні.

Льодовиками називаються стійкі у часі накопичення льоду на земній поверхні. Формуються вони тільки вище снігової лінії, коли сніговий покрив не встигає повністю розтопитись і випаруватись. Льодовики широко розповсюджені у високих широтах північної і південної півкуль Землі, у високих горах всіх широт. Основна маса льодовиків міститься в Антарктиді та Гренландії. Загальна площа сучасних льодовиків 16 млн. км² (11% від площі суші). Загальний об’єм льоду, який міститься у льодовиках, оцінюється близько 30 млн. км³.

Льодовики на поверхні суші формуються в районах, де протягом року існує від’ємна температура і можливе постійне накопичення снігу і льоду, а також наявність похилих схилів і западин, захищених від сонця і повітря. Висоти, на яких утворюються льодовики, в різних районах земної кулі неоднакові і залежать від географічної широти, місцевого клімату, рельєфу.

Рівень, вище якого сніг не встигає розтопитись за літо, називається сніговою лінією. При збільшенні товщини снігового покриву ця лінія переміщується вниз, а при потеплінні та зменшенні товщини снігу піднімається вгору. При наближенні до екватора (зменшення географічної широти місцевості) рівень снігової лінії підвищується, а на полюсах понижується.

Для перетворення снігу у масу льоду необхідне проходження ряду послідовних процесів. Спочатку сніг накопичується у пониженнях рельєфу або на вершинах гір, і якщо за літо не встигає розтанути, то його маса із року в рік збільшується. Він ущільнюється і під впливом добових коливань температури перетворюється у зернисту масу. Такий ущільнений зернистий сніг називається фірном, а область його накопичення – фірновим полем.

З часом фірн продовжує ущільнюватись, і перетворюється у фірновий лід білого кольору, завдяки знаходженню в ньому бульбашок повітря.

Далі, із збільшенням тиску фірновий лід перетворюється у прозорий кристалічний льодовиковий або глетчерний лід бірюзового кольору. Зміна кольору зумовлена видаленням з льоду бульбашок повітря. Перетворення ці проходять протягом сотень років. Із 10 м³ снігу утворюється 1 м³ глетчерного льоду.

Розміри і форма фірнових полів залежать від розмірів зледеніння і рельєфу даної території. Найбільші розміри мають фірнові поля Гренландії та Антарктиди.

У льодовиках виділяють область живлення, де проходить накопичення снігу і перетворення його у фірн, і глетчерний лід, та область стоку, де рухається і стікає глетчерний лід.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Фактори, що обумовлюють вибір організаційної структури управління готельних підприємств.	\|	Типи льодовиків

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.