Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Поняття операційної системи

Рис.14.2

Прикладне ПЗ

Рис.14.1

Прикладне ПЗ призначено для вирішення конкретних завдань користувача й організації обчислювального процесу інформаційної системи в цілому.

До складу системного ПЗ входять:

- операційні системи;

- сервісні програми;

- транслятори мов програмування;

- програми технічного обслуговування.

↓

Операційні системи (ОС) забезпечують управління процесом обробки інформації і взаємодію між апаратними засобами і користувачем. Однією з найважливіших функцій ОС є автоматизація процесів вводу-виводу інформації, управління виконанням прикладних задач, розв'язуваних користувачем. ОС завантажує потрібну програму в пам'ять ЕОМ і стежить за ходом її виконання; аналізує ситуації, що перешкоджають нормальним обчисленням, і дає вказівки про те, що необхідно зробити, якщо виникли труднощі.

Виходячи з виконуваних функцій, ОС можна розбити на три груші (Рис. 14.1):

- однозадачні (однокористувальницькі);

- багатозадачні (багатокористувальницькі);

- мережні.

Однозадачні ОСпризначені для роботи одного користувача в кожен конкретний момент з однією конкретною задачею. Типовим представником таких операційних систем є MS-DOS (розроблена фірмою Microsoft).

Багатозадачні ОС забезпечують колективне використання ЕОМ у мультипрограмному режимі поділу часу (у пам'яті ЕОМ перебуває кілька програм - задач, і процесор розподіляє ресурси комп'ютера між задачами). Типовими представниками подібного класу ОС є: UNIX, OS 2 корпорації ІВМ, Microsoft Windows 2000, Microsoft Windows NT та інші.

Мережні операційні системи пов'язані з появою локальних і глобальних мереж і призначені для забезпечення доступу користувача до всіх
ресурсів обчислювальної мережі. Типовими представниками мережних
ОС є: Novell NetWare, Microsoft Windows NT, Banyan Vines, ІВМ LAN,
UNIX, Solaris фірми Sun.

Сервісне програмне забезпечення – це сукупність програмних продуктів, які надають користувачу додаткових послуг в роботі з комп'ютером і розширюють можливості операційних систем.

За функціональними можливостями сервісні засоби можна поділити на засоби, які:

- поліпшують користувальницький інтерфейс;

- захищають дані від руйнування і несанкціонованого доступу;

- відновлюють дані;

- прискорюють обмін даними між диском і ОЗП;

-засоби архівації-розархівування;

-антивірусні засоби.

Оболонки, які є надбудовою над ОС, називаються операційними оболонками. Оболонки є ніби надбудовою, над операційною системою чи групою утиліт. Оболонки представляють користувачу якісно новий інтерфейс звільняють його від детального знання операцій і команд ОС.

Функції більшості оболонок спрямовані на роботу з файлами і каталогами і забезпечують швидкий пошук файлів; створення, перегляд і редагування текстових файлів; видачу відомостей про розміщення файлів на дисках, про ступінь зайнятості дискового простору й ОЗУ.

Всі оболонки забезпечують той чи інший ступінь захисту від помилок користувача, що зменшує імовірність випадкового знищення файлів. Призначення оболонки – полегшення організації взаємодії з користувачем (чи користувачами) системи. Сучасні оболонки виконують це завдання за допомогою графічного інтерфейсу користувача (Graphical User Interface, GUI), у якому об'єкти маніпуляції, подібні до файлів, представлено на екрані монітора у вигляді невеликих малюнків - піктограм.

Головним компонентом сучасних графічних оболонок є програма керування вікнами, що розподіляє окремі блоки простору екрана, що називаються вікнами, й відслідковує, який додаток асоціюється з кожним з цих вікон. Коли додаток має намір відобразити що-небудь на екрані, він повідомляє про це програму керування вікнами. У результаті програма розміщує наданий трафарет у вікні, яке відповідає цьому додатку. У свою чергу, коли користувач натискає кнопку миші, саме програма керування вікнами визначає положення покажчика миші на екрані і повідомляє відповідний додаток про цю дію користувача.

Утиліти надають користувачу додаткових послуг (які не потребують розробки спеціальних програм) в основному з обслуговування дисків і файлової системи.

Утиліти найчастіше дозволяють виконувати такі функції:

- обслуговування дисків (форматування, забезпечення схоронності

інформації, можливості її відновлення у випадку збою тощо);

- обслуговування файлів і каталогів (аналогічно оболонкам);

- створення і відновлення архівів;

- надання інформації про ресурси комп'ютера, про дисковий простір,

про розподіл ОЗП між програмами;

- друк текстових та інших файлів у різних режимах і форматах;

- захист від комп'ютерних вірусів.

Програмні засоби антивірусного захисту забезпечують діагностику (виявлення) і лікування (нейтралізацію) вірусів. Терміном «вірус» позначається програма, здатна розмножуватися, проникаючи в інші програми й роблячи при цьому різні небажані дії.

Транслятором мови програмування називається програма, що здійснює переклад тексту програми з мови програмування в машинний код.

Комплекс засобів, що включають вхідну мову програмування, транслятор, машинну мову, бібліотеки стандартних програм, засоби налагодження. відтрансльованих програм та компонування їх у єдине ціле, називається системою програмування. У системі програмування транслятор перекладає програму, написану вхідною мовою програмування, на мову машинних команд конкретних ЕОМ. Залежно від способу перекладу з вхідної мови (мови програмування) транслятори поділяються на компілятори й інтерпретатори.

У компіляції процеси трансляції і виконання програми розділені в часі. Спочатку програма, що компілюється, перетворюється на набір об'єктних модулів машинною мовою, які потім збираються (компонуються) у єдину машинну програму, готову до виконання, що зберігається у вигляді файлу на магнітному диску. Ця програма може бути виконана багаторазово без повторної трансляції.

Інтерпретатор здійснює покрокову трансляцію і негайне виконання операторів вихідної програми: кожен оператор вхідної мови програмування транслюється в одну чи кілька команд машинної мови, що відразу виконуються без збереження на диску. Таким чином, при інтерпретації програма машинною мовою не зберігається і тому при кожному запуску вихідної програми на виконання її потрібно (покроково) транслювати заново. Головною перевагою інтерпретатора порівняно з компілятором є простота.

Вхідна мова програмування називається мовою високого рівня відносно машинної мови, що зветься мовою низького рівня.

Особливе місце в системі програмування посідають асемблери, які являють собою комплекс, що складається з вхідної мови програмування асемблера й асемблер-компілятора. Асемблер являє собою мнемонічний (умовний) запис машинних команд і дозволяє одержати високоефективні програми машинною мовою. Однак його використання вимагає високої кваліфікації програміста і великих витрат часу на складання і налагодження програм.

Під програмами технічного обслуговування розуміють сукупність програмно-апаратних засобів для діагностики і виявлення помилок у процесі роботи комп'ютера, чи обчислювальної системи в цілому.

Вони містять у собі:

- засоби діагностики й тестового контролю правильності роботи ЕОМ та

її окремих частин, у тому числі автоматичного пошуку помилок і

несправностей з визначеною локалізацією їх в ЕОМ;

- спеціальні програми діагностики й контролю обчислювального середовища інформаційної системи в цілому, у тому числі програмно-апаратний контроль, що здійснює автоматичну перевірку працездатності системи обробки даних перед початком роботи обчислювальної системи в чергову виробничу зміну.

Прикладне програмне забезпечення (рис. 6.2) призначене для розробки і виконання конкретних задач (додатків) користувача.

Прикладне програмне забезпечення працює під управлінням системного ПЗ, зокрема операційних систем. Воно включає пакети прикладних програм (ППП) і робочі програми.

Пакет прикладних програм (ППП) - це комплекс програм, призначений для розв'язання задач певного класу (функціональна підсистема, бізнес-додаток).

Пакети прикладних програм є могутнім інструментом автоматизації розв'язуваних користувачем задач, практично цілком звільняючи його під необхідності знати, як виконує комп'ютер ті чи інші функції й процедури з обробки інформації.

Зараз є широкий спектр ППП, що розрізняються за своїми функціональними можливостями і способами реалізації.

Операційна система (ОС) - це сукупність програмних засобів, що здійснюють управління ресурсами ЕОМ, запуск прикладних програм та їх взаємодію з зовнішніми пристроями й іншими програмами, а також забезпечують діалог користувача з комп'ютером.

ОС завантажується при ввімкненні комп'ютера. Вона надає користувачу зручний спосіб спілкування (інтерфейс) з обчислювальною системою.

Кожен комп’ютер обов’язково комплектується операційною системою, для кожної з яких створюється свій набір прикладних програм (додатків).

Більшість операційних систем модифікуються й удосконалюються в напрямку виправлення помилок і додання нових можливостей. З метою збереження наступності нова модифікація операційної системи не перейменовується, а набуває назви версії.

Операційні системи класифікуються за:

§ кількістю одночасно працюючих користувачів: однокористувальницькі, багатокористувальницькі;

§ кількістю процесів, одночасно виконуваних під керуванням системи: однозадачні, багатозадачні;

§ кількістю підтримуваних процесорів: однопроцесорні, багатопроцесорні

§ розрядністю коду ОС: 8-розрядні, 16-розрядні, 32-розрядні, 64-розрядні;

§ типом інтерфейсу: командні (текстові) і об'єктно-орієнтовані (графічні)

§ типом доступу користувача до ЕОМ: з пакетною обробкою, з поділом часу, реального часу;

§ типом використання ресурсів: мережні, локальні.

Відповідно до першої ознаки класифікації багатокористувальницькі операційні системи, на відміну від однокористувальницьких, підтримують одночасну роботу на ЕОМ кількох користувачів за різними терміналами.

Друга ознака передбачає розподіл ОС на багатозадачні й однозадачні. Поняття багатозадачності означає підтримку паралельного виконання кількох програм, що існують у межах однієї обчислювальної системи, в один момент часу. Однозадачні ОС, підтримують режим виконання тільки однієї програми в. окремий момент часу.

Відповідно до третьої ознаки багатопроцесорні ОС, на відміну від однопроцесорних, підтримують режим розподілу ресурсів кількох процесорів для розв'язання тієї чи іншої задачі.

Четверта ознака, поділяє операційні системи на 8-, 16-, 32- і 64-роз-рядні. При цьому слід мати на увазі, що розрядність операційної системи не може перевищувати розрядності процесора.

Відповідно до п'ятої ознаки-ОС за типом користувальницького інтерфейсу поділяються на об'єктно-орієнтовані (як правило, із графічним інтерфейсом) та командні (з текстовим інтерфейсом).

Відповідно до шостої ознаки ОС поділяються на системи:

- пакетної обробки, у яких із програм, що підлягають виконанню,

формується пакет (набір) завдань, які вводяться в ЕОМ і виконуються

за черговістю з можливим обліком пріоритетності;

- поділу часу, що забезпечують одночасний діалоговий (інтерактивний)

режим доступу до ЕОМ кількох користувачів на різних терміналах,

яким по черзі виділяються ресурси машини, що координується

операційною системою відповідно до заданої дисципліни

обслуговування;

- реального часу, що забезпечують певний гарантований час відповіді

машини на запит користувача з управлінням ним якимись зовнішніми

стосовно ЕОМ подіями, процесами чи об'єктами.

Відповідно до сьомої ознаки класифікації ОС поділяються на мережні і локальні. Мережні ОС призначені для управління ресурсами комп'ютерів, об'єднаних у мережу з метою спільного використання даних, і надають могутніх засобів розмежування Доступу до даних у межах забезпечення їх цілісності і схоронності, а також безліч сервісних можливостей з використання мережних ресурсів.

У більшості випадків мережні операційні системи встановлюються на один чи більше достатньо потужних комп'ютерів-серверів, які виділяються виключно для обслуговування мережі і спільно використовуваних ресурсів. Всі інші ОС будуть вважатися локальними і можуть використовуватися на будь-якому персональному комп'ютері, а також на окремому комп'ютері, підключеному до мережі як робоча станція чи клієнт.

Основні функції операційної системи такі:

- завантаження користувальницьких програм в оперативну пам'ять та їх виконання;

- робота з пристроями довгострокової пам'яті, такими як магнітні диски, стрічки, оптичні диски тощо. ОС керує вільним простором на цих носіях "і структурує користувальницькі дані;

- надання стандартного доступу до різних пристроїв вводу-виводу, таких як термінали, модеми, друкувальні пристрої;

- надання користувальницького інтерфейсу.

Більш розвинуті ОС надають також такі можливості:

- паралельне (точніше, псевдопаралельне, якщо машина має тільки один процесор) виконання кількох завдань;

- розподіл ресурсів комп'ютера між завданнями;

- організація взаємодії завдань одне з одним;

- взаємодія користувальницьких програм з нестандартними зовнішніми пристроями;

- організація міжмашинної взаємодії та поділу ресурсів;

- захист системних ресурсів, даних і програм користувача, виконуваних процесів і самої себе від помилкових і шкідливих дій користувачів та їх програм.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Класифікація програмного забезпечення	\|	Координація операційною системою дій ЕОМ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.