Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Інтерорецептори.

Інтероцептори — групи рецепторів у внутрішніх органах, тканинах, судинному руслі. Інтероцептори разом з центральними структурами, що обробляють їх інформацію, утворюють систему вісцерального аналізатора.

Як і екстероцептори, інтероцептори поділяються за модальністю на механорецептори – реагують на зміну тиску у порожнистих органах і судинах, їх розтягнення і змикання (барорецептори дуги аорти, рецептори розтягання легень, сечового міхура), хеморецептори – повідомляють ЦНС про зміни хімізму органів і тканин (сонних клубочків, бронхів, тканин – особливо велика роль належить їм у підтриманні гомеостазу); терморецептори – приймають участь у терморегуляції (печінки та інших внутрішніх органів); больові рецептори (шлунка, серця тощо).

Крім периферійних в організмі є центральні інтерорецептори — нейрони деяких відділів головного і спинного мозку, здатні сприймати зміни складу й параметрів цереброспінальної рідини, що їх омиває: глюко-, термо- та осморецептори гіпоталамуса, нейрони вентробічної ділянки довгастого мозку, які реагують на зміни хімічного складу крові й цереброспінальної рідини.

 

3. Провідниковий і центральний відділи.

Нейрони 1 порядку (аферентні). Більша частина імпульсів від вісцеральних рецепторів потрапляє до ЦНС чотирма шляхами: через IX і X (блукаючий) пару черепно-мозкових нервів, черевний і тазовий нерви. Блукаючий нерв передає аферентні сигнали у ЦНС по тоненьким волокнам з малою швидкістю практично від всіх органів грудної і черевної порожнин. Черевний нерв – від шлунка, бризжейки і тонкого кишечнику; тазовий – від органів малого тазу, у складі яких ( і того і того нерву) є як швидко, так і повільно провідникові волокна

Нейрони 2 порядку знаходяться в довгастому мозку і ряді структур стовбура головного (у гіпоталамусі знаходяться проекції черевного і блукаючих нервів).

Нейрони 3 порядку знаходяться в проміжному мозку (перемикальне задньобічне вентральне ядро таламуса) і потім ідуть до кори.

Нейрони 4 порядку. Кіркове представництво інтерорецепції розміщене у лімбічній системі і сенсомоторній зоні кори великого мозку.

 

4. Відчуття спраги і голоду.

Дані відчуття відносять до загальних відчуттів, бо їх виникнення не пов’язане з подразненням будь – якого конкретного органу. Вони викликаються стимулами, які виникають в самому організмі, а не в навколишньому середовищі. Ці адекватні стимули не тільки викликають відповідні відчуття, але і приводять до виникнення певних мотивацій, направлених на усунення причини даного відчуття. Мотивації відіграють життєво важливу роль, бо спрямовані на виживання індивідууму або виду в цілому.

Спрага. Бажання напитися виникає, коли втрата води становить 0,22% маси тіла (150мл) для людини масою 70кг, а спрага – при втраті 0,5% = 350 мл. При цьому змінюється осмотичний тиск у клітині, позаклітинному просторі, зменшується секреція слини і виникає почуття сухості слизової оболонки рота і глотки. Чутливими рецепторами, що сприймають усі ці зміни є внутрішньоклітинні рецептори і рецептори порожнини рота і глотки. Внутрішньоклітинні рецептори знаходяться у проміжному мозку (зорові бугри – зробити тварини ін’єкцію хлористого натрію у цю ділянку, то вона через 30-60 хв випиває 2-8л води; видалення цієї ділянки – зникнення потреби у воді, навіть у тому випадку коли вичерпуються її запаси). Позаклітинні рецептори знаходяться можливо у стінках великих вен поблизу серця і реагують на розтягнення. Рецептори порожнини рота і глотки не відіграють суттєвої ролі – зволоження слизової оболонки рота не припиняє спраги. Адаптація до спраги не відбувається. Контроль за станом водного балансу здійснює проміжний мозок, особливо структури підзоровогорбової ділянки.

Голод. У регуляції відчуття голоду виділяють 2 механізми: короткочасний (скорочення пустого шлунку, яке сприймається механорецепторами; зменшення концентрації глюкози в крові – сприймається глюкорецепторами, які можливо знаходяться у печінці, шлункі і тонких кишках) і тривалий (працює за участю терморецепторів – зниження загальної теплопродукції викликає відчуття голоду і ліпорецепторів – проміжні продукти обміну жирів сприймають відхилення ідеальної маси тіла).

Насичення. Це сукупність процесів, які примушують організм припинити процес живлення. Відчуття насичення настає задовго до того, як внаслідок всмоктування поживних речовин у травному каналі зникне дефіцит енергії. Виділяють 2 механізми насичення: передабсорбтивний (у процесі поглинання їжі до всмоктування), що пов’язаний з стимуляцією нюхових, смакових і механорецепторів порожнини рота, глотки, стравоходу під час їжі, склад, об’єм їжі і розтягнення шлунка вмістом (основне значення – механорецептори шлунка і верхніх шляхів тонкої кишки особливо чутливі до вмісту глюкози і амінокислот у їжі – вони є головним передабсорбтивним механізмом насичення) та післяабсорбтивний, що пов’язаний з підвищенням рівня глюкози в крові, загальної теплопродукції, рівня обміну жирів.

Цент регуляції цих механізмів знаходиться у бічних ядрах підзоровогорбової ділянки (руйнування – збільшення маси тварин внаслідок не насичення). При порушенні присередніх ядер даної ділянки у тварин не виникає відчуття голоду і тварина гине від виснаження. Отже, у бічних ділянках підзоровогорбової ділянки знаходиться центр голоду, у при середніх – центр насичення.

Взаємовідношення між усіма центрами підзоровогорбової ділянки контролюються вищими рівнями лімбічної системи і асоціативної кори.

 

 




Переглядів: 6447

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Обчислення строків погашення судимості. | МЕХАНОРЕЦЕПЦІЯ.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.