Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Юридична діяльність та професійна діяльність юристів.

Зміст юридичної діяльності

Зміст юридичної діяльності у кожному конкретному випадку складають конкретні дії, перелік яких суттєво впливає на визначення обсягу, сфери та форм юридичної діяльності. В умовах соціального прогресу, ускладненням соціальних зв'язків відповідним чином змінюється зміст та форми соціальної, а, значить, і юридичної практики. На підставі аналізу спробуємо обґрунтувати зазначену закономірність. Професійна діяльність знатоків римського права поділялася на три основні види: cavere(складати нові позиви та угоди), agere(вести справу у суді), respondente(давати відповіді). Найтиповішою функцією юрисконсультів було « respondente » — висловлювання думок стосовно запитів приватних осіб або їх представників. Авторитет римських юристів, набутий у судових засіданнях, був настільки значним, що їх думки впливали на волю суддів навіть без їх особистої участі у судовому розгляді справи. У зв'язку з тим, що за консультаціями в основному зверталися оратори-адвокати, Цицерон порівнював роль юрисконсульта у суді з роллю латинського флейтиста, який супроводжував виступ актора на сцені.

З часом, відповідно до нових вимог соціального прогресу, юридична практика зазнавала змін у бік розширення змісту, ускладнення структури, появи нових форм та засобів здійснення. Тому на сучасному етапі до змісту юридичної практики (діяльності) відносять не тільки складання документів, консультування та участь у судовому засіданні, а також багато інших юридично значущих дій. До вже існуючого переліку слід додати: попередження, припинення та розслідування правопорушень, притягання до юридичної відповідальності, виконання покарань, підготовка та прийняття нормативно-правових актів, здійснення право виховної та науково-дослідницької діяльності, реєстрація та статистичний облік правових явищ, результатів юридичної діяльності. На цій підставі можна визначити перелік найбільш важливих дій, які складають основу юридичної діяльності, вимагають наявності спеціальних знань, навичок та професіоналізму:



Интернет реклама УБС

ведення юридичної справи,як здійснення певного комплексу процесуальних юридично значущих дій, пов'язаних з вирішенням конкретної життєвої ситуації — винесення рішення про прийняття до свого провадження, обшук приміщення, допит підозрюваного, проведення експертного дослідження та давання по ньому заключення, перевірка доказової інформації, побудова версії щодо справи тощо;

складання юридичних документів,в яких відображається або посвідчується інформація, що має правове значення (позов до суду, протест прокурора, протокол про адміністративнеправопорушення, нотаріально завірений договір дарування або купівлі-продажу);

юридичне консультування,що передбачає надання порад, рекомендацій, визначення обсягу повноважень, роз'яснення правового статусу, перспектив судового вирішення справи тощо. Таким чином, здійснюється передача необхідної інформації зацікавленій особі, виходячи із наявності спеціальних правових знань юриста-фахівця та його практичного досвіду правової роботи;

виступи в юридичних установах,в яких в офіційній формі оголошуються заяви, клопотання, вимоги, висновки аналітичної та експертної роботи, які мають безпосереднє значення для вирішення юридичної справи;

тлумачення текстів нормативно-правових актівта інших юридичних документів, за текстуальною формою яких криється істинний зміст норми або воля законодавця. Шляхом роз'яснення окремих теоретичних конструкцій, термінів їх словосполучень, конкретизуються вимоги правової норми або рішення уповноваженого органу, визначається коло суб'єктів даного право відношення, що стало предметом розгляду по справі і т.п.;

правове виховання, правова агітація та пропаганда правових знань.За допомогою цих дій здійснюється бажаний вплив на свідомість суб'єктів права, а значить і на їх поведінку, яка націлюється у русло правомірних дій;

♦ правове навчання в юридичних навчальних закладах.

Це окремий вид дій, які пов'язані із процесом отримання спеціальних правових знань, набуття навичок практичної діяльності, формування юридичного світогляду та з іншими процесами, передбаченими навчальними програмами, кваліфікаційними характеристиками, які дозволяють готувати на достатньо професійному рівні юриста-фахівця своєї справи.

Види юридичної діяльності

Визначення видів юридичної діяльності залежить певною мірою від того, який критерій взяти за основу класифікації. Нами вже було визначено три види юридичної діяльності за основними формами її здійснення - практична, наукова, освітня, що дуже важливо для її загальної характеристики. Однак, є й інші критерії, використання яких надає змогу охарактеризувати юридичну діяльність в іншій площині, або іншому аспекті через призму науково-дослідницького інтересу. Так, наприклад, виділяють:

- За змістом: консультування, тлумачення, виступи в юридичних установах, ведення юридичної справи тощо.

- За професійною спеціалізацією або за суб'єктами здійснення: адвокатська, слідча, прокурорська, судова, нотаріальна.

- За соціальними сферами: юридична діяльність в сфері економіки, політики, в духовній сфері.

- За кількістю уповноважених осіб, що здійснюють розгляд юридичної справи: індивідуальна (одноособова), колегіальна (колективна).

- За змістом інтелектуальної роботи: пізнавально-пошукова, організаційна, реконструктивна, реєстраційна, комунікативна.

Найбільшого практичного значення має проведення класифікації видів юридичної діяльності за спеціальностями, які історично склалися в межах юридичної професії та значною мірою відбивають зміст окремих професійних напрямів юридичної роботи, їх характеристиці присвячується окремий розділ, в якому будуть визначені особливості кожної юридичної спеціальності, її роль в процедурі розгляду та вирішення юридичної справи, риси схожості та відмінностей по відношенню до інших спеціальностей.

Правові дії та юридична діяльність.

Нами вже було зазначено, що в сфері юридичної, а також і неюридичної діяльності використовуються одночасно правові та не правові засоби, що являється природною потребою здійснення всякого роду діяльності. На цій підставі окремі операції з правовими засобами називають правовими діями або правовою діяльністю, що ставить деякі проблеми термінологічного характеру. Використовуються дуже схожі за змістом юридичні терміни. Виходить, що і юристи і не юристи можуть вчиняти правові дії, використовуючи правові засоби, викликати правові наслідки. Наприклад, право посвідчувати документи, факти, копії документів надається нотаріусу, але відповідні дії в обмеженому обсязі здійснюють і відділи кадрів, адміністрація підприємств.

Це випадки, коли необхідно офіційно підтвердити оригінал підпису, посвідчити дійсність факту перебування особи в даному місці в даний час, згідно плану відрядження, підтвердити дійсність правових відносин, що виходять з трудового договору або договору куплі - продажу.

Інший приклад - в системі МВС існують спеціальні органи, які здійснюють досудову підготовку матеріалів у формі дізнання та слідства. Однак, право на дізнання мають й інші органи, які не являються юридичними установами.

В чому ж полягає різниця, якщо правовими засобами користується таке широке коло суб'єктів, і в чому тоді полягає юридизм правових форм діяльності?

В результаті аналізу використання правових форм в юридичній та неюридичній сферах можна зробити деякі висновки:

* В неюридичній сфері діяльності правові засоби та процедури використовуються як допоміжні для забезпечення інших завдань і функцій (виховної, виробничої, культурно-освітньої, організаційної, політичної тощо). В межах юридичної діяльності здійснення правових дій є основним завданням і функцією органу або установи, які повинні здійснюватись особливо професійно на високому якісному рівні. Водночас інформаційні, виховні та інші засоби являються допоміжними по відношенню до правових дій.

* В неюридичній сфері головною метою здійснення правових дій є вплив на поведінку або свідомість людей, створення належних умов для забезпечення інтересів індивіда, колективу або організації. В більшості випадків це виявляється в актах фіксації владних розпоряджень або формальному закріпленні стану учасників правовідносин (створення нормативних актів, видання актів індивідуально-владного характеру, винесення рішення контрольно-ревізійної комісії, підписання договору, видача свідоцтва про шлюб або диплому про освіту тощо).

В сфері юридичної діяльності головною метою здійснення правових дій є забезпечення відповідності стану суспільних відносин вимогам права, охорона відносин від протиправних посягань і їх відновлення в разі порушення. Так, індивідуально - владні приписи рішень суду забезпечують відновлення порушеного права, відшкодування збитків, притягнення до відповідальності винних осіб, подолання перепон на шляху реалізації права або законного інтересу. В іншому випадку, наприклад, якщо у ході підписання трудового договору адміністрація або власник підприємства мають на меті забезпечення робочою силою процесу виробництва, то головне завдання юрисконсульта - це забезпечення законності даної процедури та взаємних прав і обов'язків сторін.

* Юридизм правових форм ще проявляється в тому, що в сфері юридичної діяльності вони здійснюються на досить кваліфікованому рівні, набагато ефективніше, з використанням спеціальних знань та умінь, із знанням всіх тонкощів юридичної процедури та правових механізмів. Таким чином передбачається, що в юридичній діяльності правові засоби використовуються на професійній основі. В межах неюридичної діяльності правові дії вичиняються або взагалі далекими від цієї справи людьми, або тими, хто має первинну правову підготовку як необхідного кваліфікаційного мінімуму у відповідності до посадових обов'язків.

* Якщо порівняти юридичну та неюридичну діяльність за кількістю правових форм, які використовуються в ході їх здійснення, то виявляється, що в сфері юридичної діяльності їх набагато більше як офіційно визнаних форм здійснення юристами своїх повноважень. Наприклад, давати роз'яснення окремих положень закону може і робітник підприємства, але лише для юридичної діяльності консультування з правових питань являється офіційною формою виконання професійного обов’язку. Теж саме стосується правової допомоги у захисті законного інтересу громадян, складанні документів, виступів в суді, розслідування в суді, розслідування правопорушень, а також виконанні значного переліку юридично значущих дій, які виконуються суддями, прокурорами, нотаріусами та іншими юрис-тами-фахівцями.

 

Висновок до 2 питання:

Таким чином, найбільшого практичного значення має проведення класифікації видів юридичної діяльності за спеціальностями, які історично склалися в межах юридичної професії та значною мірою відбивають зміст окремих професійних напрямів юридичної роботи, їх характеристиці, визначення особливості кожної юридичної спеціальності, її роль в процедурі розгляду та вирішення юридичної справи, риси схожості та відмінностей по відношенню до інших спеціальностей.

 

 

Виявляється, що юридичну діяльність можна охарактеризувати не тільки як особливий вид соціальної діяльності, але й як певну професію. Нами вже зазначалося, що виходячи з особливої відповідальності, складності юридичної процедури, значущості правових наслідків, юридична робота повинна здійснюватись кваліфіковано і на професійній основі. Це, в свою чергу, вимагає спеціальної підготовки фахівців різного профілю правової роботи, формування цілісної системи професійних знань, а значить і установ, які б виробляли та розповсюджували ці знання, готували висококласних спеціалістів певного профілю - юристів-професіоналів.

До речі, про професіоналізм юридичної діяльності Свідчить і той факт, що поряд з практичною діяльністю юристів виділяють наукову (де виробляються нові знання про юридичні практику) та освітню (завдяки якій готуються спеціалісти юридичного профілю - юристи-професіонали). Наявність професії завжди передбачає наявність системи професійної освіти та відповідної системи наукових знань.

Професійність вказує і на те, що отримавши спеціальну освіту, працівник може працювати лише за визначеним колом посад, які передбачають ще й спеціалізацію знань у тій чи іншій галузі права.

Іншими словами, неможливість виконувати функції юриста без відповідних навичок, знань та умінь, а іноді й без певного досвіду юридичної роботи вимагає необхідність створення спеціалізованої системи професійної підготовки для забезпечення сфери юридичної діяльності кадровим потенціалом.

Виділення юристів в окрему професійну групу має ще й об'єктивний характер, що пояснюється об'єктивністю соціального розвитку та об'єктивністю процесу історичного розподілу праці. Історія свідчить, що юристів як відокремлену соціальну групу за професійною ознакою визнавали давно, коли вже склалася нагальна потреба керувати, у відповідності до права, діями учасників процесу, складати юридичні документи та давати консультації по вирішенню спорів та інших життєвих ситуацій.

Але за весь період існування професії юриста відбулися певні зміни відносно змісту та соціального призначення даної професії. Виходячи з виїде зазначеного, уявляється можливим охарактеризувати основні риси юридичної професії.


Читайте також:

  1. IV. Політика держав, юридична регламентація операцій із золотом.
  2. VII. Професійна кооперація
  3. Адвокатська діяльність
  4. Актове діловодство. Діяльність судів. Ведення актових книг
  5. Англійська система фізичного виховання. Діяльність Томаса Арнольда.
  6. Антимонопольна діяльність держави
  7. Антимонопольна діяльність держави.
  8. Аудиторська фірма — юридична особа, створена відповідно до законодавства, яка здійснює виключно аудиторську діяльність.
  9. Банківська діяльність
  10. Банківська діяльність у сфері надання фінансових послуг
  11. Банківська діяльність у сфері надання фінансових послуг.
  12. Болота та їх геологічна діяльність




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Основні риси, що характеризують юридичну діяльність | Внесок римських юристів у світову юридичну теорію та юридичну практику

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.