МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Основні чинники суспільного виробництва, їх взаємодія.ПЛАН 1. Виробництво як процес, його суть і зміст. Рівень розвитку виробництва та типи його технологічних способів. 2. Основні чинники суспільного виробництва, їх взаємодія. 3. Економічний потенціал і межа виробничих можливостей.
ЛІТЕРАТУРА: 1. Гальчинський А. С., Єщенко П. С., Палкін Ю. І. Основи економічних знань. – К.: «Вища школа».- 1999. – С. 67 – 80. 2. Мочерний С. В. Економічна теорія.- К.: «Академія».- 1999. – С. 96 – 115.
1. Виробництво як процес, його суть і зміст. Рівень розвитку виробництва та типи його технологічних способів.
Основою життя людського суспільства є виробництво матеріальних і духовних благ: щоб жити, трудитися, створювати блага, люди повинні їсти, пити, мати одяг, житло, тобто постійно споживати матеріальні і духовні блага. А споживати можна лише те, що створено людською працею. Тому суспільство завжди має виробляти засоби до життя. Процес виробництва матеріальних та духовних благ являє собою трудову діяльність людей. Виробництво – це процес створення життєвих благ, необхідних для існування і розвитку людського суспільства.
Суспільне виробництво за своєю структурою складається з таких елементів або фаз: 1. Власне виробництво; 2. Розподіл; 3. Обмін; 4. Споживання. Фази виробництва тісно між собою пов’язані, хоча кожна з них відносно відособлена, має свої характерні особливості. Насамперед тісний зв'язок існує між власне виробництвом та споживанням(використанням створених благ). Споживання буває 2 типів: виробниче й особисте. Виробниче споживання – це використання засобів виробництва і робочої сили працівника для виготовлення суспільно-необхідного продукту. Отже, даний вид споживання фактично означає виробництво. З ним пов’язане особисте споживання, як процес задоволення потреб суспільства і кожного його члена в матеріальних і духовних благах. В процесі особистого споживання відбувається відтворення робочої сили. Споживання визначає мету виробництва і його структуру. Виробництво створює предмет споживання, породжує нове споживання, визначає його спосіб. Натуральне виробництво (для споживання всередині господарства, що виробило продукти. Виникло в первіснообщинному ладі) → товарне виробництво (його виникнення зумовили 3 великі суспільні поділи праці: виділення пастуших племен з маси первісних → регулярний обмін між общинами; у період рабовласницького ладу ремесло відокремлюється від землеробства, що означало виникнення товарного виробництва, тобто виробництва, розрахованого для обміну → виникнення металевих грошей, виділення класу купців, появу торговельного капіталу(3-й великий поділ праці). У 20 ст. у розвинутих країнах світу відбувся 4 великий поділ праці – відокремлення нематеріального виробництва (науки, освіти, охорони здоров’я тощо) від матеріального, внаслідок чого посилилася тенденція до розширення товарного виробництва. Основними рисами товарного виробництва є: 1. суспільний поділ праці; 2. приватна власність на засоби виробництва; 3. повна соціально-економічна відокремленість виробників; 4. економічні зв’язки між відокремленими товаровиробниками через обмін; 5. стихійний та анархічний характер розвитку. Передусім як надійти до споживання, продукт передусім має бути розподіленим (пройти стадію розподілу). Розрізняють такі види розподілу: 1. Розподіл засобів виробництва; 2. Розподіл трудових ресурсів; 3. Розподіл предметів споживання. У процесі розподілу встановлюється частка кожного (трудового колективу чи окремої особи) в одержанні суспільного продукту. Але щоб отримати саме те, що необхідно для задоволення конкретних потреб суспільства, кожного виробничого підрозділу й окремої людини, продукт має пройти стадію обміну. Обмін виступає у 3 видах: 1. Обмін діяльністю і здібностями; 2. Обмін засобами виробництва; 3. Обмін предметами споживання.
До основних чинників суспільного виробництва відносять: 1. Робоча сила – трудові колективи, люди, зайняті суспільно корисною працею в галузях матеріального і нематеріального виробництва. Робоча сила – це здатність людини до праці, або сукупність її фізичних та розумових здібностей, що використовуються в процесі створення матеріальних і духовних благ. 2. Засоби виробництва – предмети й засоби праці. Це – речові елементи виробництва, за допомогою яких люди створюють матеріальні й духовні блага. Предмети праці включають всі ті предмети, на які спрямована праця людини, а саме: - предмети, дані природою; - сировина; - вторинні ресурси; - штучно створені матеріали.
Засоби праці: - знаряддя праці (машини, верстати, автомати); - «безмашинна» техніка (електричне розрядження, хімічний і електричний процеси), пануючою стає технологія виробництва; - судинна система виробництва (трубопроводи, цистерни та інше обладнання); - виробничі будови, споруди, шляхи
Узагальнюючим результативним показником виробничої діяльності суспільства виступає сукупний суспільний продукт –вся сума матеріальних і духовних благ, створених суспільством за певний проміжок часу. Сукупний суспільний продукт поділяється на: 1. Валовий суспільний продукт – сума виробленої за рік або інший проміжок часу валової продукції всіх галузей матеріального виробництва. 2. Кінцевий суспільний продукт – вся маса виробленої за певний період часу готової продукції. 3. Валовий національний продукт – кінцевий продукт + вартість виготовлених нематеріальних благ та наданих послуг. - Валовий внутрішній продукт – вартість кінцевих товарів, вироблених всередині країни. 4. Чистий продукт – частина валового національного продукту. 5. Національне багатство – це сума матеріальних і духовних благ, які є в розпорядженні суспільства.
Читайте також:
|
||||||||
|