Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Операційні системи та їх функції

План

Тема:Основні функції операційних систем. Файлова система. Поняття файл і каталог.

Визначення міцності бетону

Визначення міцності арматури

Міцність арматури визначають орієнтовно по її профілю і уточнюють за результатами випробувань зразків, вирізаних з обстежуваної конструкції.

При відсутності необхідної документації клас арматурних сталей встановлюється випробуванням вирізаних зразків із зіставленням межі текучості, тимчасового опору і відносного подовження при розриві з даними ГОСТ 380-88, або приблизно по виду армування, профілю арматурного стрижня і часу зведення об'єкта.

Розташування, кількість і діаметр арматурних стержнів визначаються або шляхом розкриття і прямих замірів, або застосуванням магнітних або радіографічних методів (ГОСТ22904-78 і ГОСТ17625-83).

Фактична величина міцності бетону та її відповідність міцності при детальному обстеженні конструкцій визначається:

-Випробуванням зразків (кернів), випиляних або вибурену з конструкцій;

-Механічними методами неруйнівного контролю;

-Ультразвуковим методом.

Допускається використання й інших методів, передбачених державними та галузевими стандартами.

 

Мета: Ознайомити студентів з поняттями «операційна система», «файлова система», «файл», «каталог», «диск»; розглянути історією розвитку операційних систем.

Література:

1. Глинський Я.М. Інформатика: 8 – 11 класи: Навч. посібник: у 2-ч. – Ч. 2. Інформаційні технології. 4-те вид. – Львів: Деол, СПД Глинський, 2004 р.

2. Ярмуш О.В., Редько М.М. Інформатика і комп’ютерна техніка: Навч. посібник. – К.: Вища освіта, 2006 р.

1. Операційні системи та їх функції.

2. Упорядкування інформації на диску.

Дані є важливою складовою будь-якої інформаційної системи.

Для того, щоб існувала можливість доступу до даних, треба заздалегідь обумовити правила їхнього зберігання та доступу до них.

Логічно припустити, що систему зберігання і доступу до даних слід організувати так, щоб адресні дані за розміром були не більшими, ніж ті інформаційні дані, на які вони вказують. Тому для зберігання інформації за допомогою засобів обчислювальної техніки існує спеціальна одиниця зберігання даних невизначеного розміру — файл.



Интернет реклама УБС

Файл — це іменована область на зовнішньому носієві, яка містить однотипну інформацію (програму, текст, зображення тощо). Ім’я файла складається з імені та розширення.

Файлова система — це структура зберігання даних на зо-внішніх носіях та сукупність програм, які забезпечують роботу з цією структурою.

Уся сукупність файлів на диску і взаємозв’язків між ними називається файловою структурою.

Розглянемо характеристики файлової системи.

Файлова система:

FAT (від англ. file allocation table) — таблиця розміщення файлів. Файлова система, яка використовується MS DOS та ОС сімейства Windows для впорядкування файлів та керування ними. Являє собою структуру даних, побудовану Windows. Windows зберігає в таблиці розміщення файлів відомості про кожний файл, щоб у разі необхідності можна було його знайти.

FAT32 Похідна системи FAT, яка підтримує менші розміри кластерів, що дозволяє ефективніше використовувати дисковий простір

NTFS Поліпшена файлова система, яка забезпечує рівень швидкодії та безпеки, а також додаткові можливості, недоступні жодній із версій файлової системи FAT

Папка (каталог) — спеціальне місце на диску, де зберігається інформація про файли, що містяться в цьому каталозі.

Папку верхнього рівня називають кореневою. Коренева папка не є вкладеною у жодні інші папки.

Ім’я файлу надає користувач, а розширення надається програмою автоматично. Розширення визначає тип файла, причому деякі з них є стандартними. Значок файла вказує на середовище, в якому він був створений.

Шлях до файла — це послідовність імен каталогів від поточної або кореневої папки, яку необхідно пройти, переміщуючись по дереву каталогів, щоб потрапити до папки, в якій безпосередньо зберігається файл.

Повний шлях до файла — послідовно записані ім’я дисковду та шлях до файла.

Повне ім’я файла — це повний шлях до файла та його ім’я: [дисковод:] [\ шлях \] ім’я файла

Ярлик(англ. shortcut) — невеликий файл (до 1 Кбайт) із розширенням .lnk, в якому міститься повна адреса об’єкта, для якого він створений

Класифікація файлових систем:

— для носіїв із довільним доступом (наприклад, жорсткий диск): FAT32, NTFS, ext2 та ін. Останнім часом поширилися журнальні файлові системи, такі як ext3, Reiserfs, JFS, NTFS, XFS;

— для носіїв із послідовним доступом (наприклад, магнітні стрічки): QIC;

— для оптичних носіїв — CD і DVD: ISO 9660, HFS, UDF;

— віртуальні файлові системи: AEFS;

— мережні файлові системи: NFS, SMBFS, SSHFS, Gmailfs.

Для зберігання файлів є прийнятним будь-який тип структури даних із розглянутих вище. Конкретно ж структуру обирають залежно від типу носія, на якому зберігається інформація.

Ім’я файла. Кожному файлу користувач надає ім’я в момент його створення. Власне ім’я може складатися з 1—255 символів, а розширення — з 0—4 символів. У імені файла (у власне імені та розширенні), крім літер і цифр, можна також вживати символи: «$», «%», «—», «пропуск», «@», «~», «!», «(«, «)», «{«, «}», «^», «#», «&», «+», «;» ,»=«,»[«,»]»,»‘«. Слід звернути увагу на те, що крапка (.) не входить до заборонених символів, тобто власне ім’я файла може мати кілька крапок. У таких випадках розширення імені, якщо воно є, складають ті символи, які розташовані після останньої крапки.

В іменах файлів уживаються і великі, і малі літери. Їх регістр система запам’ятовує, але при порівнянні імен ці символи не розрізняє. Це означає, що в одній папці не можна зберігати два різні файли, імена яких різняться тільки регістром літер, тобто для системи ім’я ПИСьМОИВАНОВУ.doc збігається з ім’ям ПисьмоИванову.doc.

типи файлів: програмні файли (програми) і файли даних (документи). Програмні файли ще називають виконавчими файлами, оскільки команди, які вони містять, можуть бути виконані. Програмні файли легко відрізнити від файлів документів за розширенням імені: як правило, це .сом або .ехе, хоча до виконавчих файлів належать ще деякі файли, наприклад бібліотеки (тобто колекції) програм — вони мають розширення імені .dll.

Файли з даними (документи) відрізняються від програмних файлів значно більшою різноманітністю типів. Існують текстові, графічні, звукові документи, Операційна система (ОС) – це комплекс програм, які організовують діалог з користувачем, здійснюють керування ПК, його ресурсами, та запускають інші програми на виконання.

Операційна система відіграє роль посередника між людиною і комп’ютером.

Класифікація ОС:

— за способом організації інтерфейсу між користувачем та комп’ютером розрізняють ОС із текстовим (командним) і графічним інтерфейсом;

— за кількістю завдань, які можуть виконуватись одночасно, - однозадачні та багатозадачні;

— за можливістю одночасної роботи з ОС кількох користувачів — багатокористувацькі та однокористувацькі;

— за можливістю організації роботи в локальній мережі ОС — мережні і немережні.

Операційні оболонки (файлові менеджери) виникли для роботи з ОС, які не мали зручного інтерфейсу користувача. Най-відоміші з них — Volkov Commander, Windows Commander, Total Commander тощо.

Основні переваги ОС Windows:

— стандартизація інтерфейсу користувача;

— оптимальне керування оперативною пам’яттю великої ємності;

— можливість без проблем підключати нові зовнішні пристрої, які автоматично настроюються завдяки технології Plug-and-Play;

— інтеграція функцій програм;

— багатозадачність;

— вбудовані можливості підтримки роботи в локальних мережах та мережах Internet;

— вбудовані можливості роботи з мультимедіа (звук та відео).

Організацію спілкування програм із користувачем називають інтерфейсом користувача. Розрізняють два типи такого

інтерфейсу — текстовий та графічний.

Вікно— основний інтерфейсний елемент ОС Windows — прямокутна область на екрані, яка відводиться кожній програмі, і всі операції з нею виконуються саме в цьому вікні.

Учитель називає основні елементи інтерфейсу Windows, демонструючи їх зображення та коментуючи призначення:

— робочий стіл;

— головне меню;

— вікна різних типів;

— основні елементи вікна;

— меню;

— системне меню та рядок меню;

— елементи меню;

— контекстне меню.

До 4-го слайду: типи вікон:

об’єкти Windows та робота з ними

Умовно об’єкти ОС Windows можна поділити на:

— основні об’єкти (файли і папки);

— ярлики;

— спеціальні об’єкти (Панель завдань, Головне меню, Панель керування).

Дії з об’єктами

Дії з файлами, папками та ярликами:

— виділення;

— створення;

— копіювання;

— переміщення;

— перейменування;

— видалення (відновлення видаленого об’єкта).

Дії з панеллю завдань:

— змінити ширину панелі;

— перемістити панель;

— зробити панель «спливаючою».


Читайте також:

  1. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
  2. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
  3. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
  4. IV. Розподіл нервової системи
  5. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
  6. IV. Філогенез кровоносної системи
  7. POS-системи
  8. VI. Філогенез нервової системи
  9. Автокореляційна характеристика системи
  10. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ ДИСПЕТЧЕРСЬКОГО УПРАВЛІННЯ
  11. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ДОРОЖНІМ РУХОМ
  12. Автоматизовані форми та системи обліку.

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Визначення розташування арматури і товщини захисного шару бетону | Характеристика мікроциклу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.007 сек.