Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Інтелектуальна та промислова власність

Загрузка...

Ринок послуг, його особливості як товару.

Ринок інтелектуальних продуктів та його особливості.

Інтелектуальна та промислова власність.

Інтелектуальний продукт який виступає в ролі товару вимагає особливого підходу при роботі з ним. Тому необхідно використовувати певні особливоості маркетингової діяльності:

-необхідного правового захисту інтелектуального продукту від недоброякісної конкуренції, незаконного копіювання власності;

-наявність правового захисту у вигляді патенту, патентної лізенції, що дає можливість власнику інтелектуального продукту займати монопольне становище на ринку на протязі 15-20 років. Це дозволяє власнику проводити відповідну товарну, цінову,збутову політику а також нарощувати прибуток не тільки шляхом власного виробництва товарів а й за рахунок продажу ліцензій, при цьому дохід від продажу патентної ліцензії не обкладається податком на додаткову вартість;

-захищеність товару патентами – додаткова для інвестора гарантія ефективності його капіталовкладень.

Інтелектуальна власність – це права, які стосуються інтелектуальної, творчої діяльності людини у виробничій, науковій, літературній, художніх галузях а також винаходів у всіх галузях людської діяльності, наукових відкриттів, творів мистецтва.

Складовою частиною інтелектуальної власності є промислова власність – це форма власності, яка стала результатом інтелектуальної діяльності в технічній або комерційній галузях. Така власність має конкретного власника а її економічне значення виражено в ціні.

Патент – документ, який видається компетентним органом, який дає виключне право патентовласника на винахід (на основі ліцензійного договору).

1883 р. – створення Парижської конвенції про охорону промислової власності, яка охоплює широких круг об”єктів: винаходи, товарні знаки, промислові зразки, фірмові найменування.

Недотримання правил міжнародної конвенції по захисту інтелектуальної та промислової власності приводить до неможливості експорту товарів, що викликає судові процеси, призводить до значних збитків через відшкодування фізичним та юридичним особам, права яких порушено.



Интернет реклама УБС

Незапатентований товар дає можливість конкурентам скористатись вашою розробкою та отримати прибуток, закріпивши при цьому свою позицію на ринку.

Лізензія – це договір на використання іншою особою або організацією винаходу, технології і т.д.

Ноу-хау – (переклад з англ “знати як”) – технічні знання, практичний досвід технічного, комерційного, фінансового характеру, які представляють комерційну цінність і не захищені патентом.

Наприклад, різноманітні схеми організації виробництва, специфікації, документації. Знання та досвід в галузі маркетингу, оформлення товару, упаковка, дизайн. Основний критерій ноу-хау – конфіденційність, секретність інформації. Продаж ноу-хау часто використовують в міжнородному маркетингу при заключенні ліцензійних договорів (це допомагає швидко навчити обслуговуючий персонал користуватись товаром , що приводить до збільшення прибутку).

2.Ринок інтелектуальних продуктів та його особливості

Об”єкти промислової та інтелектуальної власності виступають на ринку в якості специфічних товарів. Стараючись отримати прибутки, підприємці використовують науково-технічний прогрес, застосовуючи нові різноманітні методи та засоби. Тобто об”єкти ліцензій відрізняються специфічними характеристикамивід звичайних товарів, вони не можуть використовуватись в процесі обміну нарівні зі звичайними товарами.

Іншими словами, об”єкти ліцензій не можуть втягуватись в сферу обміну нарівні зі звичайними товарами. Аналіз споживчої вартості науково-технічних досягнень дозволяє розкрити дві його сторони. В сфері обміну, з однієї сторони проявляються конкретні індивідуальні властивості, по яким багаточисельні винаходи кардинально відрізняються і поділені на ринку. Це зовнішня форма, склад, призначення, техніко-економічні характеристики. І здругої сторони, в цій же сфері проявляються загальні, найбільш суттєві властивості винаходів, які характеризуються новизною. Загальні властивості науково-технічних досягнень створюють економічну основу для їх об”єднання в самостійний сектор світового і національного ринків.

Що стосується специфіки вартості об”єктів ліцензій, то вона заключається в тому, що:

-ці об”єкти свторюються в одиничному варіанті;

-в той же час їх вартість повинна порівнюватись з вартістю аналогів.

В сфері обміну порівняння іде з відомими технічними розробками, які використовуються в тих же областях, що і новий винахід. Торгові операції з науково-технічними досягненнями мають ряд особливостей:

-поряд з матеріальними предметами (машини, інструменти, речі і т.д.) в угодах беруть участь елементи інтелектуального продукту (“ноу-хау”, технічні знання, досвід), які стимулюють науково-технічний прогрес при покупці у виробника ліцензії;

-передача товарів від продавця до покупця проводиться не в натуральній, речовій а в опосередкованій формі (техдокументація, техдопомога);

-товари-лицензії мають індивідуальний характер;

- для ліцензійних угод суттєвим являється правова охорона винаходу. Юридично ця угода оформляється як згода на передачу прав на користування винаходом.

Специфіка торгівлі ліцензіями заключається в тому, що являючись новим елементом економічного ланцюга та виконуючи економічну функцію, вона втягує в товарообмін особливий товар – науково-технічні досягнення, тим самим виконуючи одночасно іншу важливу функцію – активно приймаючи участь в технологічному обміні.

Сучасні науково-технічні зв”язки, за допомогою яких відбувається технологічний обмін, поділяються на дві великі групи: некомерційні та комерційні.

До некомерційних форм технологічного обміну відносяться: наково-технічні публікації, проведення виставок, ярмарок, симпозіумів, обмін делегаціями та зустрічі вчених, діяльність організацій по співробітництву в галузі науки і техніки.

Комерційні форми технологічного обміну передбачають: передачу на умовах ліцензійних угод право користування винаходом (патент, “ноу-хау”, зареєстровані товарні знаки, промислові взірці), технічною документацією, доставку машин та обладнання, надання технічної допомоги, послуг типу “інжирінгу”, доставки комплектуючих і т.д.

Ринку ліцензій притаманні ті ж риси, що і товарному ринку: однорідність товарів – об”єкт ліцензій, галузева та географічна структура, має свої правила та звичаї (притаманні продавцю та покупцю в сфері обігу). Існують свої форми реклами, методика розрахунку цін, правові норми, базові різновидності ліцензій.

Характерною особливістю товарного ринку є його універсальність, обмежений зв”язок зі всіма галузями виробництва. Товарною масою ринку ліцензій служить велике число науково-технічних досягнень, зосереджених між багатьма власниками винаходів. Зокрема, в сфері обслуговування виникла розвітлена сітка посередницьких організацій, агентських фірм та брокерів.

В даний час складаються такі умови, при яких реалізація об”єктів ліцензій перетворюється в високоефективну форму досягнень науки та техніки як для продавців так і для покупців ліцензій.

 

3.Ринок послуг, його особливості як товару.

Поряд з ринками товарів, капіталів, робочої сили існує ще ринок послуг. Сюди входить транспорт, зв”язок, торгівля, матеріально-технічне постачання, побутові житлові та комунальні послуги, фінанси, наука, освіта, фізкультура, спорт, мистецтво а також інформаційно-обчислювальні послуги, операції з нерухомістю, організація маркетингової діяльності, контроль за якістю і т.д.

Специфіка послуг як товару заключається в наступному:

1. Вони виготовляються та споживаються в основному одночасно і не підлягають зберіганню. В силу цього, послуги базуються на прямих контактах між виробниками та споживачами.

2. Торгівля послугами взаємозв”язана з торгівлею товарами та має на неї певний вплив. Адже успіх товару на конкурентному ринку багато в чому залежить від якості та кількості послуг, які необхідні для створення, продажу та споживання.

3. Сфера внутрінаціональних послуг більш захищена державою від іноземної конкуренції. Більш того, транспорт, зв”язок, фінансові і страхові послуги, освіта, наука особливо контролюються державою.

4. Далеко не всі види послуг придатні для зовнішньої торгівлі (наприклад, комунальні та побутові послуги).

Приклад.

Інжирінг – це сукупність інтелектуальних видів діяльності, спрямованих на отримання оптимальних результатів від капіталовкладень або інших затрат, зв”язаних з реалізацією проектів різноманітних напрямків за рахунок раціонального підбору та ефективного використання матеріальних, трудових, технологічних і фінансових ресурсів, а також методів організації та управління на основі науково-технічних досягнень із врахуванням конкретних умов. Завдання інжирінгу – отримання замовниками та інвесторами найкращого результату від вкладених засобів за рахунок наступних факторів:

-системного підходу до здійснення проектів;

-багатоваріатності технічних та економічних прорахунків, їх фінансової оцінки з вибором оптимального для замовника варіанту;

-розробки проектів із врахуванням можливості застосування прогресивних будівельних та виробничих технологій, обладнання, конструкцій та матеріалів із різноманітних джерел;

-використання сучасних методів організації та управління всіма стадіями виготовлення проекту.

В силу своєї універсальності, інжирінг застосовується при реалізації проектів різного характеру: науково-дослідницького, проектно-будівельного, виробничого, збутового і т.д. Найбільш широке застосування інжирінгу – в проектах капітального будівництва, де основна їх функція – оптимізація інвестицій.

На практиці надання інжирінгових послуг пов”язане з продажем “ноу-хау”. Інжирінгові послуги – метод передачі нових технологічних та інших знань. Сукупність інжирінгових послуг може бути поділене на дві великі групи:

1 - послуги, зв”язані з підготовкою виробничого процесу та

2 -послуги по забезпеченню нормального ходу процесу виробництва та реалізації продукції.

До першої групи відносяться :

-передпроектні послуги (дослідження ринку, польові дослідження,

топографічні зйомки);

-проектні послуги (базовий та детальний інжирінг);

-післяпроектні послуги (роботи по заключенню контрактів на будівництво);

-спеціальні послуги (конкретні вимоги створення певного об”єкту).

До другої групи інжирінгових послуг відносяться роботи, пов”язані з оптимізацією процесів експлуатації, управління підприємством, реалізація продукції а також включає послуги по:

-управлінню та організації виробничого процесу;

-випробовуванню обладнання;

-експлуатації об”єкту;

-фінансові питання;

-забезпечення реалізації продукції;

-впровадження електронних систем інформаційного забезпечення.

 

Контрольні питання:

1.Що таке інтелектуальна власність: промислова власність?

2.Що таке патент?

3.Що таке ліцензія? Які існують види ліцензій?

4.В чому заключається особливість ринку інтелектуальних продуктів?

5.Яка специфіка послуг як товару?

6.Що таке інжирінг та який його зміст?


Читайте також:

  1. Агропромислова інтеграція. Агропромисловий комплекс (АПК).
  2. Акціонерна власність в економічній системі
  3. Анархізм заперечує державу і владу взагалі, велику приватну власність при допущенні дрібної, проголошує крайній індивідуалізм, нічим не обмежену свободу.
  4. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян
  5. Важкість праці: Динамічні, статичні навантаження. Напруженість праці. Увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці.
  6. Власність і виробничі відносини.
  7. Власність на засоби виробництва.
  8. Власність та підприємницька діяльність
  9. Власність як економічна категорія
  10. Власність як економічна категорія втілена в реальне економічне життя. Інтеграція виробництва — форма існування в реальному економічному житті усуспільнення виробництва.
  11. Власність як економічна категорія. Структура власності, її типи, види і форми.
  12. Власність – економічна основа підприємництва

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Профильная плоскость П | Типи ораторів. Контакт оратора з аудиторією

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.