Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Форми, типи, рівні і наслідки

Загрузка...

Рис. 4.3. Структура грошової маси

Рис. 4.2. Грошова маса та її агрегати

Елемент грошової маси С – готівка. Вона включає банкноти, казначейські білети, розмінну монету, що знаходяться поза банками.

Агрегат М1окрім готівки включає також трансакційні депозити(чекові рахунки, пов’язані із переказом засобів), або чекові безготівкові гроші.Готівка не приносить власнику ніяких доходів, але вона “готова” у будь-який час вступити в обіг. У такому ж становищі знаходяться і трансакційні депозити: дохід на них мінімальний, у будь-який момент їх можна використати як купівельний чи платіжний засіб, особливо після введення кредитних карток. З “електронізацією” кредитно-розрахункових операцій банків відмінність між готівкою і банківськими вкладами до запитання (трансакційними депозитами) все більше стирається, при цьому банківські вклади займають дедалі більшу частину в агрегаті М1.

Агрегат М2поєднує у собі грошові засоби у широкому розумінні цього поняття. До його складу входять грошові форми агрегату М1та безчекові ощадні рахунки в комерційних банках і ощадних установах; останні одержали назву “квазігрошей”,або “майже грошей”.Вони ще менш ліквідні, не функціонують безпосередньо як засіб обігу, але все ж їх можна досить легко перевести у готівку або чекові рахунки.

Агрегат М3 включає елементи, що входять до складу агрегату М2, а також особливо великі строкові банківські рахунки (депозитні сертифікати номіналом 100000 доларів США), гроші з яких достроково повернути, як правило, не можна, строкові угоди про зворотній викуп, позички та деякі інші види грошових активів.

В окремих випадках виділяється також агрегат L, який включає усі елементи агрегату М3, а також банківські акцепти (зобов’язання по оплаті перевідних векселів), скарбничі векселі (цінні папери, видані державною скарбницею), окремі види облігацій тa деякі інші форми грошових активів. Вважається, що агрегат L охоплює усю грошову масу в економіці.

Розглянуті агрегати відрізняються не лише кількісно, але й якісно. Зокрема, агрегат М1відображає масу грошей, яка знаходиться безпосе­редньо в обігу, реально виконуючи функції засобу обігу, платежу і обліко­вої одиниці. Саме цей грошовий агрегат найтісніше пов’язаний із товар­ною масою, забезпечуючи обіг останньої.У агрегатах М2, М3і Lвраховані грошові засоби у різних ліквідних формах, які тимчасово вийшли з обігу і виконують лише функцію збере­ження вартості (нагромадження). Віднесення їх до різних агрегатів зале­жить від строків та форм нагромадження, тобто ступеня ліквідності.



Интернет реклама УБС

Обсяг грошової маси у кожному із агрегатів залежить від багатьох факторів. Так, маса агрегату М1визначається обсягом обігу товарів та швидкістю обігу самих грошей. Обсяги агрегатів М2, М3 і Lзалежать ще й від рівня розвитку кредитних відносин, рівня капіталізації грошових дохо­дів суб’єктів економічної системи тощо1.

Розглянувши поняття грошової маси, можна схематично показати її структуру (рис. 4.3).

 
 

 


Отже, готівка(наявні гроші) складається з паперових грошей(банкнот) і розмінної монети. Остання, як правило, становить невелику частку готівки (від 2 до 5%). Вона дозволяє здійснювати будь-які види дрібних купівель. Розмінна монета, як і паперові гроші, має символічну вартість, адже вартість металу, з якого вона виготовлена, як правило, значно мен­ша від вартості, позначеної на монеті.

Паперові гроші урозвиненій ринковій економіці складають менше чверті усієї пропозиції грошей. Вони, як правило, представлені банкнотами центрального банку, інколи – казначейськими білетами.

Основну частку грошової маси становлять безготівкові грошові засоби, важливою складовою частиною яких є чекові рахунки в банках.

 

Чек – грошовий документ, який видається власником чекового рахунку в банку в оплату за куплені товари і послуги.

 

За чеками банк, який надав чековий кредит і відкрив чековий рахунок, розплачується готівкою до того часу, поки не вичерпається сума чекового рахунку.

 

Чековий рахунок – форма кредиту чи зберігання грошей у банку, яка дозволяє власникові рахунку не користуватись готівкою, а виписувати чеки в оплату за купівлі у банк, тобто даючи останньому доручення виплатити по чеку готівку, знімаючи засоби з чекового рахунку.

 

У американських банках на чекових рахунках знаходиться утричі більше грошей, ніж готівки, що знаходиться в обігу.

При розповсюдженні системи чекових вкладів значна частина готівки, внесеної у банк на чекові та інші поточні рахунки, не перетворюється знову у готівку, а стає основою для оплати безготівкових чекових рахунків. Так чеки стають різновидом грошей. Грошова маса виходить далеко за межі готівки, сфера застосування якої значно звузилась. До безготівкових грошових засобів відносять і ту частину грошової маси, що ховається за таємничим терміном “квазігроші”,або “майже гроші”.Це грошові засоби на строкових (термінових) банківських рахунках, а також облігації та інші державні цінні папери, які є ніби “замороженими”, але вони не втрачають жодної із своїх функцій, готові у будь-який момент надійти в обіг, тому й включаються у структуру грошової маси.

Грошова маса в країні може змінюватися під впливом діяльності банківської системи.

Величина грошової маси країни в значній мірі залежить від грошової бази, яку ще визначають як гроші підвищеної ефективності. Показник грошової бази використовується при визначенні потенційних можливостей розвитку емісійного процесу і прогнозуванні динаміки грошової маси.

6. Інфляція і дефляція: економічна природа,

З переходом до системи паперових грошей величина Мфнабуває тенденції випереджуючого зростання у порівнянні із Мн, тому порушення закону грошового обігу стає хронічним, а в обігу постійно знаходяться зайві гроші, купівельна сила яких падає. Гроші знецінюються внаслідок інфляції.

 

Інфляція – знецінення паперових грошей, яке проявляється як процес зростання загального рівня цін на споживчі товари і послуги.

 

Інфляція виникає внаслідок порушення закону грошового обігу, коли в обігу знаходиться надлишок грошей (готівкових і безготівкових). Зовні інфляція проявляється у зниженні купівельної спроможності грошової одиниці в усіх її формах: зростання товарних цін, поглиблення товарного дефіциту (нестачі товарів), падіння валютного курсу, різке зростання по­питу на споживчі товари і послуги тощо. Найважливішим показником ін­фляції є динаміка індексу цін.

Індекс цін – коефіцієнт, що показує у скільки разів змінився загальний рівень цін за даний період.

 

Кількісна характеристика інфляції визначається її рівнем, який вимі­рюється через показник темпу інфляції.Цей показник обчислюється за такою формулою:

де Pпіндекс цін базового періоду (з яким ведеться порівняння);

Роіндекс цін поточного (звітного) періоду (який порівнюється).

За рівнем інфляції розрізняють “повзучу” (до 10% нарік), “гало­пуючу” (понад 10% на рік) і “гіперінфляцію” (понад 2000% на рік, або 50% на місяць, чи 1% на день).

Помірна інфляція (до 10% на рік) у західній економічній літературі не розглядається як соціальне зло. Навпаки, вважається, що вона певною мірою “підхльостує” економіку, надає їй необхідного динамізму.

Дійсно, при зростанні цін населення більше купує, адже передбачає, що у майбутньому купівлі обійдуться ще дорожче. Це стимулює виробни­ків збільшити пропозицію товарів і послуг і ринок швидше насичується. Варто враховувати, що при інфляції ціни зростають різними темпами у різних галузях. Стан різновигідності виробництва зберігається, що дозволяє вирівнювати економічні диспропорції і оздоровити ринкове господарство.

Однак, ситуація змінюється при перевищенні 10%-го рівня інфляції. Особливо агресивно інфляція руйнує економіку, коли досягається рівень гіперінфляції. У цьому випадку гроші різко знецінюються, водночас, знецінюються кредити, капітальні вкладення, доходи і заощадження. Саме тому зникає стимул виробляти і вкладати капітал у виробництво, застосовувати інші виробничі ресурси, які швидко втрачають свою вартість. У такі періоди зростає лише спекулятивний бізнес, пов’язаний не з виробницт­вом, а з перепродажем продукту за спекулятивними цінами, що стрімко піднімаються угору. Якщо виробництво не зростатиме тривалий час, еко­номіка зіштовхується із загрозою стаґнації (застою чи спаду). Стаґнація, що супроводжується інфляцією, швидко руйнує економіку і не створює механізмів виходу на шлях ефективного зростання, адже пропозиція то­варів не зростає.

У крайніх випадках гіперінфляції гроші втрачають здатність загального купівельного засобу. Економічні суб’єкти переходять на бартерні угоди. Купівельним засобом стає певний товар (горілка, бензин, харчові продукти тощо). Відбувається перехід від грошової до натуральної заробітної плати (ковбасою, зошитами, спиртним тощо), можлива поява продовольчих карток і купонів. Відмова від грошей як засобу обміну і платежу утруднює економічний розвиток, обмежується коло господарських зв’язків. Адже не завжди у виробників є саме той товар, який потрібен партнеру по угоді, тому остання може й не відбутись. Господарські зв’язки змінюються, що викликає спад виробництва, зменшується пропозиція, а отже, підхльостується інфляція.

Інфляція – величезна небезпека для економічного розвитку (у силу її агресивності), що пов’язана з її самовідтворенням. Інфляція сама себе підтримує, інфляційна хвиля наростає. Це викликається багатьма чинниками, серед яких головними є такі:

• адаптивні інфляційні очікування населення;

• перенесення зрослих витрат виробництва на ціну реалізованого
товару.

Населення очікує, що ціни зростатимуть і надалі, а тому люди збільшують свої закупівлі, не роблячи грошових заощаджень. Це призводить до зростання сукупного попиту на товари і послуги, а зростання попиту, відповідно, – до зростання цін. Інфляція наростає, що посилює й інфляційні очікування.

Процес взаємозв’язку попиту, цін і поглиблення інфляції зображено на рис. 4.5.

 
 

 

 



Читайте також:

  1. F) Наслідки демографічного вибуху.
  2. Авоматизація водорозподілу регулювання за нижнім б'єфом з обмеженням рівнів верхнього б'єфі
  3. Адміністративний арешт активів та його наслідки
  4. Аналіз статистичних даних про склад та плинність кадрів, які обіймали керівні
  5. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства як методична основа діагностики його спроможності протидіяти кризовим явищам та ліквідувати їх наслідки
  6. Антична колонізація Північного Причорноморья та її наслідки.
  7. Аншлюс Австрії. Мюнхенська конференція та її наслідки. Крах політики західних держав щодо умиротворення агресора
  8. Банкрутство підприємства: причини, наслідки, процедура.
  9. Банкрутство підприємства: причини, оцінка ймовірності настання та наслідки
  10. Безробіття і зайнятість населення: причини, види та наслідки
  11. Безробіття, його види і наслідки.
  12. Безробіття: сутність, види, соціально – економічні наслідки.

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Грошова маса та її агрегати | Питання для семінарського заняття №2

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.