Класифікація економічних даних

Методи кодування економічної інформації.

Методи класифікації економічної інформації.

Класифікація економічних даних.

План

Методи кодування економічної інформації

Лекція № 4-5

Література:

1. Шквір В.Д., Загородній А.Г., Височан О.С. Інформаційні системи і технології в обліку: Навч. посіб.- 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2007. ст.61-76.

2. Зацеркляний М.М., Мельников О.Ф. Інформаційні системи і технології у фінансово-кредитних установах: Навчальний посібник.–К.:Професіонал,2006.ст.16-20.

Класифікація і кодування — це дві невіддільні частини одного процесу — перекладу різноманітної економічної інформації з природної мови на формалізовану мову ЕОМ. Наведемо основні терміни й поняття, використовувані в цій галузі.

Класифікація— це поділ множини об'єктів на частини за їх подібністю або відмінністю згідно з прийнятими методами.

Під час класифікації використовуються такі поняття.

Система класифікації— сукупність методів і правил класифікації та їхній результат.

Об'єкт класифікації— елемент класифікованої множини.

Ознака класифікації— властивість або характеристика об'єкта, за якою виконується класифікація.

Значення ознаки— якісне або кількісне вираження ознаки класифікації.

Класифікаційне угруповання— частина об'єктів, яка виділена під час класифікації. Найпоширенішими є такі назви класифікаційних угруповань: клас, підклас, група, підгрупа, вид, підвид, тип.

Рівень класифікації— етап класифікації при ієрархічному методі, внаслідок якого формується сукупність класифікаційних угруповань (або результат чергового поділу об'єктів одного класифікаційного угруповання).

Глибина класифікації— кількість ступенів класифікації.

Засобом вираження результатів класифікації є кодування.

Кодування— це створення і присвоєння коду класифікаційному угрупованню та об'єктові класифікації.

Код — знак або сукупність знаків, узятих для позначення класифікаційного угруповання та об'єкта класифікації.

Алфавіт коду— система знаків, узятих для створення коду.

Основа коду— кількість знаків у алфавіті коду.

Розряд коду— позиція знака в коді.

Довжина коду— кількість знаків у коді без урахування пропусків.

Структура коду — умовне позначення складу та послідовності розміщення знаків у коді.

Контрольне число— розрахункове число, яке використовується для перевірки вірогідності запису коду.

Перекодування — присвоєння закодованому об'єктові нового коду.

Перекодовувальні таблиці— таблиці взаємної відповідності кодів одних і тих самих класифікаційних угруповань або об'єктів класифікації з різних класифікаторів.

Матеріальним втіленням класифікації і кодування є класифікатор.

Класифікатор— це офіційний документ, який являє собою систематизований перелік назв і кодів класифікаційних угруповань або об'єктів класифікації.

Класифікатори можна створювати системним або локальним способом. За системного способу інформація класифікується зурахуванням вимог різних рівнів управління (підприємство, міністерство, відомство тощо), за локального — у межах одного підприємства, організації або установи.

Класифікація і кодування — невіддільний елемент створення і функціонування комп'ютерних ІС. Метою класифікації та (кодування є упорядкування і взаємоузгодження різних предметів, понять, властивостей чи інших елементів інформації. Використанням кодів можна значно скоротити обсяги інформації та трудомісткість її обробки на всіх етапах технологічного процесу автоматизованої обробки даних.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Перспективи і проблеми біотехнології клонування генів	\|	Класифікація та кодування економічної інформації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.