Хірургічне лікування

Дієта

В цілому незбалансована дієта з надлишковим вмістом певних харчових продуктів сприяє виникненню нирково-кам’яної хвороби. Особливо наглядний приклад – це вживання пуринів (м’яса) і присутність сечокислих каменів.

Таким чином, добре збалансована дієта, яка містить необхідні для харчування компоненти - важливий фактор для всіх хворих на уролітіаз.

Оскільки кисла, тобто переважно м’ясна їжа може сприяти каменеутворенню у пацієнтів з сечокислим діатезом (з гіперурікемією і гіперурикурією, при рН сечі = 4,0-6,0), їм показана лужна молочно-рослинна їжа. У хворих з фосфатурією молочно-рослинна їжа буде сприяти утворенню каменів, які складаються з кальцієвих і магнезіальних солей фосфатної і вугільної кислот. Тому таким хворим показана переважно м’ясна дієта. При оксалурії прийом з їжею продуктів, які містять щавелеву кислоту та пуринові основи підвищує ризик каменеутворення оксалатів.

При передозуванні вітаміну Д, його відміняють, при недостатності – призначають. При А-авітамінозі – вітамін А дають всередину, але частіше фактор скороминучий і викликає лише епізодичне каменеутворення.

При сечокислому діатезі та уролітіазі лікувальні заходи повинні бути скеровані на відновлення порушеного синтезу сечової кислоти в печінці. Крім дієти цього досягають призначенням таких препаратів як алопуринол (до 100 мг на добу, щоденна доза) мілуриту, етаміду. Літолітичним ефектом при сечокислому уролітіазі володіють цитратні суміші типу солурана, блемарена, ураліта У і ін. Якщо дії лікаря при призначенні подібних засобів направлені на розчинення каменів, то це носить назву низхідного літолізу. Низхідний літоліз можливий лише при уратних каменях.

В зв’язку з замкненим колом проміж каменями і пієлонефритом, лікування калькульозного пієлонефриту має патогенетичний характер.

Антибіотикотерапія проводиться в залежності від чутливості бактеріальної флори, виділеної з сечі до антибіотиків. Подібне лікування дозволяє продовжити ремісії хронічного калькульозного пієлонефриту, а при успішному хірургічному чи інструментальному лікуванні уролітіазу може настати одужання.

Медикаментозне лікування уролітіазу, незалежно від виду сечового діатезу, складається з застосування спазмолітиків та знеболювальних, НПЗП в гострій стадії захворювання, а також в використанні препаратів, які володіють спазмолітичними та протизапальними властивостями (цистенал, цистон, нієрон, вітчизняний уролесан, запропонований проф. Ф. І. Мамчуром). В їх основі лежать лікарські речовини рослинного походження.

Що стосується хірургічного лікування сечокам’яної хвороби, існує небагато розділів медицини, в яких вдосконалення методів лікування стали доступними з такою швидкістю як при лікуванні хворих на уролітіаз:

Традиційні хірургічні методи включають:

1. Пієлолітотомію

2. НЛТ

3. УЛТ

4. ЦЛТ

5. НЕ

На початку 80-х років почали використовувати:

1) перкутанну НЛТ та

2) ЕУХЛ

Перший метод полягає в тому ...

Другий – в тому, що створені поза організмом короткі імпульси енергії в вигляді ударних хвиль фокусуються на конкременті. Тиск в зоні фокуса (600-1600 бар) приводить до руйнування каменя...

В сучасних апаратах для літотрипсії використовують 3 основних принципи:

1) електрогідравлічний

2) електромагнітний

3) п’єзоелектричний.

Загальноприйняті хірургічні методи залишаються придатними:

· для каменів, які поєднуються з уродинамічними розладами ВСШ, які можна відновити одночасно з видаленням каменя;

· частини каменів типу кораловидних.

Комбінація різних методів лікування...

Камені сечоводів...

Метафілактика – це ряд заходів з метою попередження рецидивного каменеутворення.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ускладнення	\|	Умови існування

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.