Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Нуклеїнові кислоти, їх будова, властивості, роль в життєдіяльності організмів.

Ви пам'ятаєте, що всі живі істоти здатні зберігати спадкову інформацію і передавати її нащадкам при розмноженні. Цю функцію виконують нуклеїнові кислоти. Певні види нуклеїнових кислот беруть участь у реалі­зації спадкової інформації.

Нуклеїнові кислоти – складні високомолекулярні біополімери, моно­мерами яких є нуклеотиди. Число нуклеотидів у складі однієї молекули нуклеїнової кислоти може становити від 200 до 200 млн. Уперше нуклеїно­ві кислоти виявили в ядрі клітин, звідки й походить назва цих сполук (від лат. нуклеус - ядро). Але згодом ці сполуки виявили і в інших частинах клітини.

Молекула нуклеотиду складається з трьох частин: залишків нітратної основи, п'ятивуглецевого моносахариду (пентози) та ортофосфатної кислоти.

Залежно від виду пентози, що входить до складу нуклеотиду, розрізняють два типи нуклеїнових кислот:

· дезоксирибо­нуклеїнову (ДНК);

· рибонуклеїнові (РНК).

До складу ДНК входить залишок дезоксирибози, а РНК - рибози.

У молекулах ДНК і РНК містяться залишки різних нітратних основ. У молекулі ДНК - залишки аденіну (скорочено позначається літерою А), гуаніну (Г), цитозину (Ц) та тиміну (Т), у молекулі РНК - аденіну (А), гуаніну (Г), цитозину (Ц) та урацилу (У).

Отже зверніть увагу: три типи ні­тратних основ для молекул ДНК і РНК спільні (нуклеотиди з аденіном, гуаніном і цитозином), натомість тимін міститься лише в молекулах ДНК, тоді як урацил - тільки в моле­кулах РНК.

Як і молекулам білків, молекулам нуклеїнових кислот притаманні різ­ні рівні просторової організації (кон­формації).

Типи РНК. Молекули РНК клі­тин прокаріотів та еукаріотів скла­даються з одного ланцюга. Існують три основні типи РНК, які відріз­няються за місцем розташування у клітині, розмірами та функціями.

Інформаційна, або матрична, РНК (іРНК, або мРНК) становить собою копію певної ділянки молекули ДНК. Така молекула переносить спадкову інформацію від ДНК до місця синтезу поліпептидного ланцюга, а також бере безпосередню участь у його збиранні.

Транспортна РНК (тРНК) має найменші розміри серед усіх молекул РНК (складається з 70-90 нуклеотидів). Вона приєднує амінокислоти і транспортує їх до місця синтезу білкових молекул. Там молекула тРНК «впізнає» відповідну ділянку іРНК. Ця ділянка - послідовність з трьох нуклеотидів, яка кодує одну з амінокислот. Таким чином визначається по­рядок розташування амінокислотних залишків у молекулі білка, що син­тезується.

Кожну з амінокислот транспортує до місця синтезу білка певна тРНК. У транспорті комплексу «молекула тРНК-залишок амінокислоти» беруть участь мікротрубочки та мікронитки цитоплазми.

Транспортна РНК може мати вторинну структуру, що за формою нага­дує листок конюшини. Така структура зумовлена тим, що в певних ділян­ках молекули тРНК (4-7 послідовних ланок) між комплементарними ну- клеотидами виникають водневі зв'язки. Біля верхівки «листка» містяться три нуклеотиди, або триплет, який за генетичним кодом відповідає пев­ній амінокислоті. Цей триплет називають антикодоном. Біля основи мо­лекули ДНК є ділянка, до якої завдяки ковалентному зв'язку приєднуєть­ся відповідна амінокислота. Молекула тРНК може утворювати і складнішу конформацію (третинну), що нагадує латинську літеру Л» або слов'янську «Г».

Рибосомна РНК (рРНК) входить до складу особливих органел клітини - рибосом. Разом з білками вона виконує структурну функцію, забезпечуючи певне просторове розташування іРНК й тРНК під час біосинтезу білкової молекули. У клітинах еукаріотів рРНК синтезується в ядерці.

Будова ДНК.Молекули ДНК у клітинах еукаріотів містяться в ядрі, пластидах і мітохондріях, а прокаріотів - в особливих ділянках цитоплаз­ми. Розшифрування структури ДНК має свою історію. 1950 року амери­канський учений українського походження Ервін Чаргафф (1905-2002) та його колеги виявили певні закономірності кількісного вмісту нітратних основ у молекулі ДНК:

· по-перше, кількість нуклеотидів, що містять аденін у будь-якій молеку­лі ДНК, дорівнює числу нуклеотидів, які містять тимін (А = Т), а число нуклеотидів з гуаніном - числу нуклеотидів з цитозином (Г = Ц);

· по-друге, сума нуклеотидів з аденіном і гуаніном дорівнює сумі нук­леотидів з тиміном і цитозином (А + Г = Т + Ц). Як ви же знаєте, це відкриття сприяло встановленню в 50-х роках ХХ ст. просторової структури мо­лекули ДНК.

Молекула ДНК складається з двох лан­цюгів нуклеотидів, які сполучаються між собою за допомогою водневих зв'язків. Ці зв'язки виникають між двома нуклео- тидами, які ніби доповнюють один одного за розмірами. Встановлено, що залишок аденіну (А) нуклеотиду одного ланцюга молекули ДНК завжди сполучається із залишком тиміну (Т) нуклеотиду іншого ланцюга (між ними виникає два водневі зв'язки), а гуаніну (Г) - з цитозином (Ц) (між ними виникає три водневі зв'язки).

Чітка відповідність нуклеотидів у двох ланцюгах ДНК має назву комплементар- ність (від лат. комплементум - доповнен­ня). При цьому два ланцюги нуклеотидів обвивають один одного, створюючи за­кручену вправо спіраль діаметром при­близно 2 нм [1 нм (нанометр) дорівнює 1 • 10-6 мм]. Так виникає вторинна струк­тура молекули ДНК, тоді як первинна - це певна послідовність залишків нуклео- тидів, розташованих у вигляді подвійного ланцюга. При цьому окремі нуклеотиди сполучаються між собою в ланцюжок за рахунок особливого різновиду міцних ковалентних зв'язків, які виникають між залишком вуглевода одного нуклео- тиду та залишком ортофосфатної кислоти іншого.

Молекули ДНК у клітині становлять компактні структури. Наприклад, довжина ДНК найбільшої хромосоми людини дорівнює 8 см, але вона скручена таким чином, що вміщується в хромосомі завдовжки 5 мкм. Це відбувається завдяки тому, що дволанцюгова спіраль ДНК зазнає подаль­шого просторового ущільнення, формуючи третинну структуру - супер- спіраль. Така будова характерна для ДНК хромосом еукаріотів і зумовлена взаємодією між ДНК та ядерними білками. У ядерній зоні клітин прокаріо­тів молекула ДНК має кільцеву будову.

Отже, запам'ятайте: у клітинах прокаріотів та еукаріотів молекули ДНК завжди складаються з двох ланцюгів.

Властивості ДНК. Так само як і молекули білків, молекули ДНК здат­ні до денатурації та ренатурації, а також деструкції.


Читайте також:

  1. Аксіоми безпеки життєдіяльності.
  2. Аксіоми безпеки життєдіяльності.
  3. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
  4. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
  5. Аналіз ризику в життєдіяльності людини.
  6. Апарат управління безпекою життєдіяльності
  7. Бактеріофаг, його природа і практичне застосування. Вплив бактеріофага на мінливість мікроорганізмів.
  8. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
  9. Безпека життєдіяльності людини в умовах натовпу
  10. Безпека життєдіяльності людини – найважливіше завдання людської цивілізації
  11. Безпека життєдіяльності як категорія
  12. Безпека» і «небезпека» як ключові категорії в безпеці життєдіяльності




Переглядів: 5719

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Функції білків | РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.