Потреби, мотивації та емоції, механізми їх формування, біологічна роль.

ВИСНОВОК

Фізіологічні основи поведінки. Інстинкти.

Вроджені форми поведінки – інстинкти

Інстинктами називаються вроджені акти поведінки, що виникають у зв'язку зі складними (комплексними) подразненнями, що витікають як із зовнішнього, так і з внутрішнього середовища. Інстинкт – комплекс рухових актів чи послідовність дій, властивих організму даного виду, реалізація яких залежить від функціонального стану тварини (визначеного домінуючою потребою) і сформованої в даний момент ситуації. Інстинкт – сукупність рухових актів і складних форм поведінки, властивих тварині даного виду, що виникають на подразнення із зовнішнього і внутрішнього середовища організму і протікають на тлі високої збудливості нервових центрів, пов'язаних із здійсненням цих актів. Інстинктивний акт поведінки здійснюється в кілька етапів: пошукова фаза і завершальна. Пошукова фаза є вельми пластичною, залежить від конкретних реальних умов і протікає різна в окремих індивідуумів даного виду. Завершальна фаза відзначається жорсткою стереотипністю, обумовленої анатомо-фізіологічними особливостями нервової системи. Виділяють три основних груп інстинктів:

вітальні – забезпечують фізичне виживання особини;

рольові або зоосоціальні (батьківський, територіальний, ієрархічний і т.д.)

саморозвитку (дослідницький, ігровий і т.д.).

Сувора видова одноманітність інстинктів забезпечує збереження виконання життєво важливих функцій, спрямованих на виживання особи і виду, незалежно від випадкових умов середовища, в яких тварина може опинитися.

до другого питання:

Таким чином, інстинкт є складним комплексом взаємозалежних рефлексів, які включають рухові та поведінкові реакції, властивості істоти даного виду, що виникають у відповідь на зміну зовнішнього чи внутрішнього середовища і перебігають на тлі високої збудливості нервових центрів, які відповідають за здійснення цих реакцій. Інстинкт є доцільною пристосувальною діяльністю, зумовленою вродженими механізмами.

Мотивації

Найважливіше значення для прояву інстинктивної поведінки відіграє відповідна потреба організму, так звана – мотивація. Термін мотивація поведінки позначає такий стан організму, коли виникає внутрішня потреба, що спонукає до дії, активної поведінки при відсутності видимих зовнішніх подразників. Інстинктивну поведінку, спрямовану на задоволення потреби, забезпечує ліквідацію даного мотиваційного збудження. Основні центри, що контролюють виникнення спонукань, розташовані в гіпоталамусі і лімбічної системі. Виділяють три групи мотивацій: біологічні, властиві людині і тварині; соціальні, властиві людині і частково тваринам; духовні – властиві лише людині.

Емоції

За допомогою емоцій визначається особистісне ставлення людини до навколишнього світу і самого себе. Емоційні стани реалізуються в певних поведінкових реакціях. Емоції виникають на етапі оцінки ймовірності задоволення або незадоволення виникли потреб, а також при задоволенні цих потреб. Біологічне значення емоцій полягає у виконанні ними сигнальної і регуляторної функцій. Сигнальна функція полягає в тому, що емоції сигналізують про корисність чи шкідливість даного впливу, успішність чи неуспішність виконуваної дії. Регуляторна функція емоцій виявляється у формуванні активності, спрямованої на посилення або припинення дії подразників. Незадоволені потреби супроводжуються негативними емоціями. Задоволені потреби, як правило, супроводжується приємним емоційним переживанням і веде до припинення подальшої пошукової діяльності. Емоції ділять на нижчі і вищі. Нижчі пов'язані з органічними потребами і поділяються на два види: гомеостатичні, спрямовані на підтримку гомеостазу, і інстинктивні, пов'язані із статевим інстинктом. Вищі виникають тільки у людини у зв'язку із задоволенням соціальних і ідеальних потреб (моральних, естетичних та ін.) Сьогодні прийнято вважати, що нервовим субстратом емоцій є лімбіко-гіпоталамічний комплекс. Нова кора на основі взаємодії з іншими структурами, особливо гіпоталамусом, лімбічною і ретикулярною системами, відіграє важливу роль у суб'єктивній оцінці емоційних станів. Сутність біологічної теорії емоцій (П.К. Анохін) полягає в тому, що позитивні емоції при задоволенні будь-якої потреби виникають тільки в тому випадку, якщо параметри реально отриманого результату збігаються з параметрами передбачуваного результату, запрограмованого в акцептор результатів дії. У такому випадку виникає почуття задоволення, позитивні емоції. Якщо параметри отриманого результату не збігаються з запрограмованими, це супроводжується негативними емоціями, що призводить до формування нової комбінації порушень, необхідних для організації нового поведінкового акту, який забезпечить отримання результату, параметри якого співпадуть з запрограмованими у акцепторі результатами дії.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ВИСНОВОК	\|	Види умовних рефлексів, механізм утворення та зберігання. Гальмування.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.