МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Професіограма та психограма професіїЕтапи психологічної професіографії. Перший етап. Ознайомлення з особливостями трудової діяльності. Професіографічний, отже, на підставі спостережень, вивчення документів, акцентування і бесіди зі спеціалістами. Другий етап. Виділення операцій. Складання схем, які характеризують інформаційну структуру операції. Орієнтовна кількісна характеристика деяких особливостей операції. Третій етап. Детальний аналіз операції з виділенням складових її психофізіологічних елементів. Складання алгоритму операції в різних формах (опис, кінематичний графік тощо). Четвертий етап. Проведення психофізіологічних досліджень трудового процесу. Експериментальна оцінка окремих елементів процесу. П'ятий етап. Експериментальна оцінка рівнів розвитку професійно-важливих якостей. Визначення нижнього порогу розвитку здібностей, нижче якого людина є професійно непридатною. Шостий етап. Узагальнення матеріалу та підготовка рекомендацій, які спрямовані на підвищення ефективності праці, підбір і правильне розміщення кадрів на виробничій ділянці.
Цілеспрямоване вивчення тих або інших аспектів праці людей, що підлягають раціоналізації й оптимізації, припускає споконвічне одержання комплексного знання про професію в цілому, необхідне для вирішення різних науково-практичних завдань. Оптимальна інтеграція знання про професію як складне соціальне явище забезпечується при виділенні суб'єкта як її системоутворюючого фактору. Емпіричне вивчення професій у психології праці, розпочате в 1930-х рр., в 1970- х рр. знайшло методологічну завершеність. В 1930-х рр. ця робота проводилася у двох основних напрямках. Перше припускало докладний опис і психофізіологічний аналіз професій для рішення завдань профвідбору, профконсультації, профнавчання, раціоналізації робочого місця, профілактики стомлення. Другий напрямок орієнтувався на класифікацію професій з метою їхнього проектування. Сформовані прийоми й принципи оформилися в спеціальний підхід – професіографію, під якою розуміють описово-технічну й психофізіологічну характеристику різних видів професійної діяльності. У результаті професіографії складаються професіограми – зведення знань (соціально-економічних, технологічних, психофізіологічних) про професію й організацію праці, а також психограми професій. Психограма – психологічний "портрет" професії, представлений групою психологічних функцій, актуалізуємих даною професією. Деякі дослідники думають, що психограма повинна відповідати більше твердим вимогам, а саме: 1) відбивати необхідні властивості, пропоновані до будь-якого середнього працівника; 2) відбивати бажані властивості, що визначають можливість досягнення вищого рівня професіоналізму. А.К. Маркова у визначенні робочих понять професіографії акцентує увагу на суб'єкті праці як системоутворюючому факторі професії: професіограма (що включає в себе й психограму) – це узагальнена модель успішного фахівця в даній області; це науково обґрунтовані норми й вимоги професії до якостей особистості фахівця, які дозволяють йому ефективно їх виконувати; психограма – опис психологічної діяльності людини і її якостей, симетричних об'єктивної діяльності, але не співпадаючих з нею. Психограма відбиває соціальну норму професій. У цілому можливі різні підходи до вивчення професій і побудові їх професіограм: – комплексний (ураховується широке коло характеристик: соціальних, технологічних, медичних, гігієнічних); – аналітичний (аналіз узагальнених нормативних і морфологічних показників структури професії). А.К. Маркова пропонує задачно-особистісний підхід, при якому спочатку виділяють одиниці діяльності (за типами модулів). Основою модуля є певне професійне завдання, пов'язане з особистісними якостями суб'єкта. Таким чином, одна частина модуля включає об'єктивні професійні завдання, професійні знання, уміння, результати праці, друга частина модуля – психологічні характеристики суб'єкта, необхідні для виконання об'єктивних завдань, знання, психологічні дії, особистісні якості й ін. Прикладом реалізації задачно-особистісного підходу може служити професіограма державного службовця. Наведемо фрагмент її елементів. Читайте також:
|
||||||||
|