Теоретичні основи прийняття управлінських рішень

Тема 4. Прийняття рішень у міжнародних корпораціях

Функціональні стратегії

Функціональні відділи міжнародної корпорації розробляють функціональні стратегії з урахуванням стратегій вищого рівня: корпоративної стратегії та стратегії структурного підрозділу, до якого належить відділ. Відповідно до основних функціональних напрямів, розрізнюють маркетингову, виробничу, фінансову, інноваційну стратегії, а також стратегії постачання та управління персоналом. В якості прикладу функціональної стратегії розглянемо варіанти стратегії постачання.

1. Теоретичні основи прийняття управлінських рішень

2. Етапи прийняття управлінських рішень

3. Чинники, що впливають на прийняття рішень

4. Рівні прийняття рішень у міжнародній корпорації

Процес прийняття управлінських рішень є основою менеджменту. Планування, організація діяльності, мотивація і контроль - всі ці функції вимагають прийняття рішень. їх розробка є основоположною передумовою забезпечення конкурентоспроможності продукції й компанії на ринку, формування раціональних організаційних структур, ефективного розподілу ресурсів, проведення правильної кадрової політики, регулювання соціальних відносин, створення позитивного іміджу та досягнення довгострокових цілей міжнародної корпорації та ін. Процес прийняття рішень лежить в основі стратегічного, тактичного та оперативного планування.

Управлінське рішення- це результат аналізу суб'єктом управління (особою чи групою осіб) інформації про стан системи та визначення сукупності дій, необхідних для ефективного розв'язання або уникнення проблем з конкретною метою.

Процес прийняття рішеньв загальному розумінні складається з ідентифікації проблем (можливостей) та вибору оптимального рішення щодо їх подолання (використання).

Проблемою вважається ситуація, коли не досягається поставлена мета.

Можливість - це ситуація, коли існує потенціал перевищення результатів діяльності, які закладені в цілях організації.

Розрізняють стратегічні, тактичні та оперативні рішення.

Стратегічні рішення - це рішення, спрямовані на переведення організації з одного стану в інший. Тактичні рішення пов'язані зі структуруванням ресурсів корпорації й спрямовані на збільшення потенціалу їх використання. Оперативні рішення приймаються найчастіше і займають найбільше часу співробітників.

В основі діяльності міжнародної корпорації лежить певна сукупність стратегічних рішень, які приймаються менеджерами з відповідними повноваженнями. Ефективне управління передбачає, що ця сукупність раціонально сформована, тобто відповідає наступним вимогам:

1. Охоплюються всі ключові напрями, пов'язані із зовнішньою взаємодією міжнародної корпорації, незалежно від її організаційної структури управління.

2. Забезпечується можливість послідовної реалізації генеральної мети діяльності на підставі реалізації поточних планів і оперативних рішень у структурних підрозділах.

3. Відсутні внутрішні суперечності.

4. Усунення зовнішніх суперечностей рішень щодо міжнародної діяльності досягається шляхом їх узгодження з рішеннями в інших сферах діяльності.

5. Орієнтація на оцінку тенденцій розвитку ситуацій.

Стратегічними вважаються такі рішення, що:

· безпосередньо пов'язані з глобальними цілями корпорації;

· орієнтовані на майбутнє міжнародної корпорації;

· зазнають істотного впливу з боку багатьох неконтрольованих зовнішніх чинників.

Стратегічні рішення характеризуються наступними особливостями:

· відображають точку зору керівництва на те, що являє собою організація і що належить до сфери її діяльності;

· забезпечують взаємодію організації із зовнішнім середовищем;

· приймають до уваги власні ресурси організації з метою забезпечення відповідності між внутрішніми ресурсами та діловою активністю організації;

· враховують зміни в системі роботи організації;

· є дуже складними й приймаються в умовах невизначеності, тобто базуються на недостатній кількості інформації;

· потребують всебічного підходу до управління організацією;

· враховують тривалу перспективу та мають довгострокове значення;

· базуються на інтересах зацікавлених осіб всередині організації;

· впливають на ресурсну базу організації та спричинюють організаційні рішення більш низького рівня.

Управлінські рішення поділяють на дві групи: запрограмовані та незапрограмовані рішення.

Запрограмовані рішення є результатом реалізації певної, заздалегідь визначеної послідовності кроків або дій. Незапрограмовані рішення пов'язані з унікальними невизначеними ситуаціями, які мають важливе значення. На практиці майже не існує винятково запрограмованих чи незапрограмованих управлінських рішень. Багато з них різною мірою містять ознаки обох цих видів рішень.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Стратегії структурних підрозділів	\|	Етапи прийняття управлінських рішень

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.