МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Бухгалтерський балансОсновним документом фінансової звітності у всіх країнах є бухгалтерський баланс компанії - головне джерело інформації про фінансово-майновий стан фірми для всіх зацікавлених користувачів. Баланс призначений для відображення фінансового стану суб'єкта, що хазяює, на конкретний момент часу: на дату створення компанії, на початок і кінець звітного періоду, на дати складання проміжних фінансових звітів, у випадках санації, банкрутства, ліквідації, реорганізації і т.д. Головне рівняння бухгалтерського обліку
Незважаючи на відмінності в назві і побудові балансів (у США - балансовий звіт, у Росії - бухгалтерський баланс; іноді його ще називають звітом про фінансовий стан), у їхню основу в будь-якій країні покладене основне рівняння бухгалтерського обліку, що відображає взаємозв'язок між активами, пасивами (зобов'язаннями і власним капіталом):
Активи = Капітал + Зобов'язання
Активи відображають загальну вартість того майна, яким розташовує корпорація і яке знаходиться в його обороті. Фінансові зобов'язання відображають розмір фінансування активів компанії сторонніми організаціями, фірмами, банками, бюджетом, приватними особами, тобто обсяг його кредиторської заборгованості. Капітал власників характеризує вартість інвестицій, зроблених у дану компанію його власниками. Це рівняння було сформульовано відомим італійським математиком Лукою Пачолі в 1494 р. у спеціальному трактаті, присвяченому теорії бухгалтерського обліку. Системи бухгалтерського обліку всіх країн засновані на використанні цього рівняння. Практично кожна господарська операція, що підлягає відображенню в бухгалтерському обліку, може бути формалізована в рамках цього рівняння чи в рамках різних його варіацій. Як і кожна алгебраїчна рівність, основне бухгалтерське рівняння може бути трансформоване в такий варіант:
Активи — Зобов'язання = Капітал
Записане в такому виді, воно означає, що кредитори мають пріоритетне право на задоволення своїх фінансових вимог у порівнянні з власниками компанії. Рівняння показує, яка загальна вартість активів корпорації, яка їхня частина підлягає першочерговому відшкодуванню в рахунок погашення боргових зобов'язань перед кредиторами, а також яка частина активів забезпечена фінансовою участю власників фірми і, отже, залишається в їхній власності після оплати всіх боргів. Визначення поняття «активи» і його економічний зміст приведений у таблиці 7.3 Відповідно до Концептуальної основи МСФЗ під зобов'язаннями розуміють не просто заборгованість фірми, а дійсну заборгованість компанії. У республіці Бєларусь Законом «Про бухгалтерський облік і звітність» зобов'язання визначаються як заборгованість організації перед іншими особами, у тому числі її засновниками і власниками майна, виникнення якої є наслідком господарських операцій, що вчинилися. В Естонії відображене в балансі зобов'язання – зобов'язання, що виступає заборгованістю суб'єкта бухгалтерського обліку, що виникло в звітному періоді чи в попередні періоди, і яке в майбутньому призведе до відмовлення від майна. У США під зобов'язаннями розуміють борги й інші зобов'язання фірми, що виникають, головним чином, при придбанні товарів чи наданні послуг у кредит, чи кредитів, що фірми одержують для свого фінансування.
Особливості складання балансового звіту
Джерелом даних для складання балансового звіту виступає Головна книга. У країнах, що не мають законодавчо закріпленої форми балансу, структура статей звіту про майновий стан відповідає специфіці конкретної фірми і установлюється відповідно до принципу повного розкриття господарської інформації, що особливо характерно для країн англо-американської системи обліку. Одним з відмінностей побудови бухгалтерського балансу в різних країнах є форма розташування активу і пасиву (вертикальна чи горизонтальна) і угруповання статей. Порядок розміщення статей у балансі може значно варіюватися. Так, баланс у горизонтальній формі - актив ліворуч, пасив праворуч - складається в Бельгії, Італії, Німеччині, Португалії, Росії, США, Україні, Франції. У Великобританії було прийнято зворотне розміщення, а останнім часом статті балансу записуються одна за іншою. У Нідерландах законодавчо закріплені дві форми балансу, що можуть використовуватися, - або вертикальна, або горизонтальна. У Великобританії "Закон про компанії" 1985 р. передбачає використання обох форм побудови балансу. У Швейцарії взагалі не встановлена обов'язкова форма балансу, він може бути представлений у горизонтальній чи вертикальній формі. Порядок класифікації не має значення: оборотні кошти і кредиторська заборгованість (до одного року) можна відображати до чи після основних коштів і капіталу. Однак, законом установлена мінімально необхідна структура балансу. Так, відповідно до Кодексу зобов'язань, баланс повинний містити чотири розділи: оборотні кошти, основні кошти, кредиторську заборгованість і капітал. Наприкінці балансу італійських корпорацій вказуються всі забалансові зобов'язання компанії: гарантії видані й отримані, доручення, договірні зобов'язання по майбутніх покупках і продажам, майбутні виплати по лізингу. Безумовно, це досить істотна інформація, що надає можливість зовнішнім користувачам бухгалтерської звітності одержати більш реальне уявлення про фінансовий стан компанії й оцінити ймовірні ризики в майбутньому. Принцип угруповання статей у балансі в різних країнах неоднорідний. Так, в Італії і Німеччині статті групуються за економічним змістом. У деяких країнах угруповання здійснюється за ступенем ліквідності. Наприклад, у Франції, Росії, Молдові, а також країнах, що використовують МСФЗ як національні стандарти, статті розташовуються в порядку збільшення ліквідності; у країнах англо-американської системи обліку, Естонії - у порядку її зменшення. Згідно 4-й Директиві ЄС розроблені загальні схеми надання балансу. Так, формат 2 баланса має наступну структуру. Згідно МСФО 1 "Надання фінансових звітів" кожній компанії, ґрунтуючись на характері своєї діяльності, варто самостійно вирішувати: подавати чи не подавати поточні і непоточні активи, а також поточні і непоточні зобов'язання у виді окремої класифікації в балансі. Якщо фірма вирішить не робити цієї класифікації, варто подавати всі активи і зобов'язання в порядку їхньої ліквідності. Як свідчать дослідження, у більшості випадків країни з діючим єдиним загальноприйнятим планом рахунків, мають, відповідно, і регламентовану форму балансу. У країнах, у яких компанії розробляють власний план рахунків, форма балансу представлена в довільній формі, і законодавчо регламентований лише мінімальний набір інформації, необхідної для відображення в балансовому звіті. Адресна частина балансу у всіх країнах повинна містити назву компанії, її юридичний статус і дату складання. Відзначимо, що дата складання звітності може бути довільною. Єдина вимога - постійність обраної дати. У більшості країн це останній день звітного періоду. Інформація бухгалтерського балансу дозволяє судити про кількісні і структурні зміни, що відбуваються за звітний період у складі активів компанії, а так само про джерела фінансування даних змін. Баланс дає можливість проаналізувати, якою мірою приріст вартості майна корпорації був забезпечений за рахунок притягнутих джерел (за рахунок кредиторської заборгованості) і якою мірою за рахунок збільшення власних джерел фірми. Читайте також:
|
||||||||
|