МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Управління соціально-етичною політикою в міжнародних корпораціяхНайважливішим завданням буде виступати задоволення потреб і підтримка гармонічної життєдіяльності суспільства і навколишнього середовища. Досягнення подібної мети припускає розробку механізмів управління етичною політикою. Етична політика – система заходів, правил і процедур, спрямованих на реалізацію місії міжнародної корпорації на основі дотримання задекларованих етичних принципів. Основними цілями етичної політики є: · дотримання прав споживачів; · забезпечення найбільш ефективного використання природних і трудових ресурсів у країнах базування; · облік національних особливостей; · стимулювання і сприяння розвитку держав базування. Формування соціально-етичної політики міжнародної корпорації включає наступні етапи: 1. Розробка місії корпорації, у якій відзначаються цілі у виробництві товарів і послуг, способи досягнення поставлених задач і принципи діяльності.Серед принципів діяльності особлива увага приділяється відношенню міжнародної корпорації до законів і правил країн базування. 2. Формування принципів поводження співробітників корпорації і зобов'язання корпорації в досягненні безпечних, здорових і стимулюючих високу продуктивність праці умовах, недопущення дискримінації, дотримання всіх положень трудового законодавства, забезпечення прийнятного морального клімату в колективі. 3. Розробка політики у відношенні захисту навколишнього середовища, що включає створення внутрішніх нормативних вимог до продукції, якості виробничих процесів, наданні конкретної інформації про вплив на навколишнє середовище всім зацікавленим особам і організаціям, санкцій до порушників правил поведінки. На базі цієї політики розробляються виробничі стандарти і типові методики, що враховують особливості різних країн базування і національне законодавство. 4. Розробка і доведення до кожного співробітника загальних правил поведінки і нормативних документів, що описують організаційно-правові вимоги до конкретних посад. Звичайно в подібних документах описуються бажані дії співробітників у визначених ситуаціях, а також дисциплінарні заходи впливу для порушників стандартів поводження. 5. Формування стандартів поводження, пов’язаних із прийняттям рішень у конфліктних ситуаціях і звичайній діяльності, а також зобов'язання співробітників щодо нерозголошення конфіденційної інформації або інформації, що представляє комерційну таємницю. 6. Створення служби, що сприяє розв’язанню конфліктів і застосовує заходи в протиправних випадках. 7. Формування політики у відношенні поводження з замовниками і постачальниками, заснованої на дотриманні етичних норм і довірі. 8. Створення загальних принципів звітності корпорації перед акціонерами, що приймаються державою, громадськими організаціями і локальними співтовариствами.
Принципи підбора персоналу Для того, щоб не допускати етично неприйнятного поводження керівників, у практиці міжнародного менеджменту широко використовуються наступні критерії і принципи добора управлінських кадрів: · приймаються на роботу тільки «правильні» люди. Прийом осіб із заплямованою репутацією є значним етичним ризиком; · постійно удосконалюються і доводяться до співробітників норми відповідального поводження, скорочується час, пов’язаний з виконанням формальних процедур; · привічаються широкі контакти менеджерів і рядових співробітників і широку участь управлінського персоналу в обговоренні усіх виробничих і суспільних проблем; · менеджери виступають як особистості, що гідні наслідування, і використовують лідерські якості для виконання всіх соціально-виробничих задач. Читайте також:
|
||||||||
|