Будівельне законодавство

• від 18.09.1991 р. «Про інвестиційну діяльність», який визначає правові і економічні основи капітального будівництва в Україні, а саме:

• дає поняття капітальних вкладень (ст. 1), визначає їх джерел(ст. 10);

• визначає основні фонди як об'єкти інвестування (ст. 4);

• визначає суб'єктів інвестиційної діяльності (ст. 5), їх права(ст. 7) та обов'язки (ст. 8);

• визначає договір як правову форму взаємовідносин між суб'єктами інвестиційної діяльності (ст. 9);

• закріплює правові форми державного регулювання у сфері інвестування (ст. 12);

• встановлює порядок прийняття рішень щодо загальноукраїн­ських інвестицій (які здійснюються з державного бюджету) - ст. 13;

• визначає принципи держзамовлення на капітальне будівництво(ст. 14);

• закріплює основні засади державної експертизи інвестицій­них проектів (ст. 15), а також

• принципи ціноутворення в галузі капітального будівництва(ч.2ст. 17);

• від 16.11.1992 р. «Про основи містобудування»: визначає ос­новні засади містобудування як складної (комплексної) діяльності, що включає: планування, забудову територій та інше використан­ ня територій; розробку і реалізацію містобудівної документації т інвестиційних програм розвитку населених пунктів і територій; визначення територій, вибір, вилучення (викуп) і надання земель для містобудівних потреб; здійснення архітектурної діяльності; розміщення об'єктів будівництва різного призначення (житлово-
цивільного, виробничого, соціально-оздоровчого та іншого при­значення); створення соціальної, інженерної і транспортної інфра­структури територій та населених пунктів; розробку правових ак­тів, державних стандартів, норм і правил, пов'язаних з містобуду­ванням; контроль за дотриманням містобудівної документації та ін. (ст. 2), визначає об'єкти (ст. 3) та суб'єкти містобудування (ст. 4), основні вимоги до містобудівної документації (ст. 5), основні засади у сфері містобудування (статті 7-15), поняття містобудівної
документації та основні вимоги до її розробки та реалізації (стат­ті 17-18) та ін.;

• від 13.12.1991 р. «Про наукову і науково-технічну діяль­ність», відповідно до якого виконання проектних та вишукувальних робіт належить до науково-технічної діяльності (ст. 1);

• від 14.10.1994 р. «Про відповідальність підприємств, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування»: встановлює відповідальність за порушення вимог спеціального будівельного зако- нодавства як виконавцями (за договором підряду чи інвестором-забудовником, що здійснює будівництво господарським способом), так і замовником за договором підряду на капітальне будівництво;

• від 10.02.1995 р. «Про наукову і науково-технічну експер­тизу» (визначає основні засади проведення науково-технічної екс­пертизи, включаючи й експертизу інноваційних програм та про­ектів);

• від 20.05.1999 р. «Про архітектурну діяльність», відповідно до якого об'єкти будівництва повинні відповідати встановленим архітектурним вимогам, при виборі виконавців можуть організо­вуватися конкурси, здійснення контролю за дотриманням встанов­лених архітектурних вимог та інвестиційного проекту може здійс­нюватися за участю архітектора як розробника проекта та ін.;

• від 20.04.2000 р. «Про планування і забудову територій» встановлює обов'язок забудовника (інвестора чи уповноваженої ним особи) отримати необхідний для проектування дозвіл на будів­ництво об'єктів містобудування відповідно до встановленого по­рядку (ст. 24), а також дозвіл на виконання будівельних робіт, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будіве­льних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних ме­реж і споруд (ст. 29);

• від 06.04.2000 р. «Про майнову відповідальність за порушен­ня умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на бу­дівництві об'єкта» (дію Закону тимчасово призупинено), який пе­редбачає: майнову відповідальність сторін у формі повного (вклю­чаючи й втрачену вигоду) відшкодування збитків та сплати неустойки за невиконання умов договору (підрядника - за пору­шення строків завершення виконання робіт, замовника - за пору­шення строків здійснення платежів за виконані роботи) та обов'язковість застосування цих санкцій у випадках фінансування будівництва за рахунок коштів Державного бюджету України, рес­публіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, коштів державних та комунальних підприємств, уста­нов, організацій;

• від 20.04.2000 р. «Про планування і забудову територій» вста­новлює вимоги до будівельного майданчика, інвестиційного проек­ту будівництва щодо відповідності його затвердженому плану за­
будови відповідного населенного пункту, обов'язковість отриман­ня дозволу на будівництво об'єкта як однієї з підстав розробки інвестиційного проекту будівництва;

• та інші.

///. Нормативно-правові акти Президента України,зокрема:

· Положення про Державний комітет України з будівництва та архі­тектури, затверджене Указом Президента України від 20.08.2002 р. № 725.

IV. Постанови Кабінету Міністрів України:

· від 05.08.1992 р. № 449 «Про порядок прийняття в експлу­атацію закінчених будівництвом об'єктів державного замов­лення»;

· від 25.11.1999 р. № 2137 «Про затвердження Порядку прове­дення архітектурних та містобудівних конкурсів»;

· від 6 вересня 2000 р. № 1401 «Про затвердження Типового положення про управління капітального будівництва обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації»;

· від 27 грудня 2001 р. № 1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва»;

· від 11.04.2002 р. № 483 «Про Порядок затвердження інвес­тиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комп­лексної державної експертизи» (без дотримання зазначеного по­рядку будівництво об'єкта заборонено);

· від 18 січня 2003 р. № 56 «Про делегування повноважень щодо стандартизації у галузі будівництва і промисловості будіве­льних матеріалів» та ін.

V. Відомчі нормативно-правові акти:

· спільний наказ Державного комітету України з питань регуля­торної політики та підприємництва і Державного комітету будів­ництва, архітектури та житлової політики України № 112/182 від 13.09.2001 р. «Про затвердження Ліцензійних умов провадження
будівельної діяльності (вишукувальні та проектні роботи для будів­ництва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будів­ництво та монтаж інженерних і транспортних мереж)»;

· наказ Державного комітету України з будівництва та архітек­тури від 16.07.2003 р. № 112 «Про затвердження Порядку розгляду Держбудом України інвестиційних програм і проектів будівни­
цтва, які затверджуються Кабінетом Міністрів України»;

· спільний наказ Державного комітету України з питань техніч­ного регулювання та споживчої політики і Державного комітету Ук­раїни з будівництва та архітектури від 24.02.2003 р. № 27/12 «Про
затвердження Порядку видання та розповсюдження нормативних документів у галузі будівництва і промисловості будівельних ма­теріалів»;

· та інші.

У системі будівельного законодавства велика питома вага на­лежить техніко-економічним нормам, що містяться в будівельних нормах, та правилах (державних, відомчих, регіональних), стандар­тах (державних, відомчих), технічних умовах:

· Державні будівельні норми (ДБН) - розробляються на продук­цію, процеси і послуги в галузі містобудування (вишукування, проектування, зведення, реконструкції, планування і забудови на­селених пунктів і територій), а також в галузі організації, техноло­гії, управління й' економіки будівництва; затверджуються Держав­ним комітетом України з будівництва та архітектури.

· Відомчі будівельні норми (ВБН) - розробляються заінтересо­ваними відомствами за погодженням з Державним комітетом Ук­раїни з будівництва та архітектури, у разі відсутності ДБН, а також необхідності встановлення вимог, що перевищують або доповню­ють вимоги ДБН, з урахуванням специфіки діяльності організацій та підприємств цього відомства.

· Регіональні будівельні норми (РБН) - містять регіональні прави­ла забудови населених пунктів і територій; розробляються місцеви­ми державними адміністраціями за погодженням з Державним ко­мітетом України з будівництва та архітектури.

· Державні стандарти (ДСТ) - встановлюють організаційно-методичні та загальнотехнічні вимоги до об'єктів інвестування, в т. ч. будівництва і промисловості продукції будівельного призна­чення, забезпечуючи їх розробку, виробництво (виготовлення) та експлуатацію (використання); затверджуються відповідним госпо­дарським міністерством, відомством, а у сфері будівництва - Дер­жавним комітетом України з будівництва та архітектури.

· Технічні умови (ТУ) - встановлюють вимоги до конкретних видів промислової продукції будівельного та іншого призначення, її використання, пакування, маркування, приймання, контролю та випробування, транспортування та зберігання; затверджуються заінтересованими організаціями за погодженням з Державним ко­мітетом України з будівництва та архітектури.

· Значну роль відіграють і рекомендаційні акти, що орієнтують учасників відносин на оптимальну і бажану для суспільства по­ведінку у сфері капітального будівництва. Прикладом таких актів є, зокрема, Положення про підрядні контракти в будівництві України, затверджене науково-технічною радою Мінбудархітек-тури України (протокол від 15.12.1993 р. № 9), що містить поло­ження щодо порядку укладання, змісту та виконання таких дого­ворів.

Читайте також:

1. Аграрне право та законодавство США, Німеччини, Франції, Великої Британії, Ізраїлю, Польщі, Росії
2. Адміністративне законодавство
3. Адміністративне законодавство
4. Антишумове законодавство
5. Архівне законодавство і відомчі архіви
6. Банківське законодавство
7. Внутрішнє законодавство як джерело міжнародного приватного права.
8. Внутрішнє законодавство як джерело МПрП.
9. Вплив міжнародного правового регулювання праці на трудове законодавство України
10. Гармонізація законодавства України з законодавством ЄС
11. ГОСПОДАРСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО

Переглядів: 1282