Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Аналогія - спосіб отримання знань про предмети та явища на основі їхньої подібності з іншими.

Індукція - це рух думки (пізнання) від фактів, окремих випадків до загального, на підставі міркування, в якому загальний висновок будується на основі часткових. Основою індукції є дослід, експеримент.

Ідеалізація – розумова процедура формування абстрактних (ідеалізованих) об’єктів, принципово нездійсненних в дійсності («ідеальний газ» тощо).

Узагальнення – процес встановлення загальних властивостей и ознак об’єкта, який щільно пов'язаний з абстрагуванням, за результатами якого визначаються загальні поняття, в яких відображено первинні істотні ознаки предметів та явищ певного класу, від яких можна перейти до узагальненого поняття.

Абстрагування – процес уявленого відволікання від ряду властивостей і відношень досліджуваного явища з одночасним виділенням якостей, що цікавлять дослідника (у першу чергу істотних, загальних).

Синтез - поєднання окремих сторін, частин об'єкта дослідження в єдине ціле.

Аналіз – реальний або уявний розподіл об’єкта на складові частини и синтез – їх об’єднання у єдине органічне ціле. Різновидами аналізу є класифікація та періодизація.

Загальнологічні методи пізнання

Історичний метод базується на вивченні реальної історії об'єкта в усій багатогранності з урахуванням деталей і випадковості та виявленні історичних фактів у хронологічній послідовності.

Абстрагуванняу розумовій діяльності носить універсальний характер, тому що процес мислення безпосередньо пов'язаний з ним або з використан­ням його результатів.

Абстрагування поділяють на декілька видів:

· ототожнення, тобто окреслення загаль­них властивостей та відносин об'єктів дослідження, встановлення тотожного у них, абстрагування від різниці між ними, об'єднання об'єктів у певний клас;

· ізолювання - виокремлення деяких власти­востей та відносин, що розглядаються як самостійні предмети дослідження;

· потенційна здійсненність - одна із абстракцій математики і логіки, що полягає у відверненні реальних меж конструктивних можливостей, обумовлених обмеженістю нашого життя в просторі, в часі і в матеріалах.



Интернет реклама УБС

Дедукція - виве­дення одиничного, окремого з певного загального положення, твер­дження; рух думки від загальних тверджень до тверджень щодо окремих предметів та явищ. Якщо початкові положення є встанов­леною істиною, то за цим методом завжди отримується істинний висновок. За допомогою дедуктивних висновків виводять певну думку із інших думок.

Моделювання – метод дослідження певних об’єктів шляхом відтворення їх характеристик на моделі, яка являє собою аналог того або іншого фрагменту дійсності. Між моделлю та об’єктом має існувати подібність у фізичних характеристиках, структурі, функціях тощо. Моделювання має дві основні форми: предметне (фізичне) та знакове (наприклад, математичне, комп’ютерне моделювання).

Системний метод полягає у розгляді об'єкта дослідження як системи, що об'єднує певну множину взаємодіючих елементів в єдине ціле; взаємозв'язок системи і її складових підпорядковується діалектиці цілого і часткового, загального й окремого .

Загальна сукупність загальнологічних методів є основою еконо-міко-статистичного аналізу, який на підставі емпіричних даних, їх завдання і узагальнення та пізнання природи причинно-наслідкових зв'язків дозволяє напрацювати механізми адаптації і зміни середо­вища діяльності досліджуваних об'єктів економічної системи.

 

5. Методи емпіричного пізнання :

Розглянемо емпіричні методи дослідження. Перший із них — спостереження, тобто активний пізнавальний процес, що спираєть­ся насамперед на роботу органів чуттів людини та його предметну матеріальну діяльність.

Окремим випадком спостереження є експери­мент — метод наукового дослідження, який при­пускає втручання у природні умови існування пред­метів і явищ, відтворює визначені сторони предметів і явищ у спеціально створених умовах з метою ви­вчення їх без супутніх обставин.

Порівняння – пізнавальна операція, яка дозволяє встановити подібність або відмінність об’єктів (або ступенів розвитку одного й того ж об’єкта).

опис – фіксація спостереження або експерименту за допомогою систем позначення, що застосовується у науці;

вимірювання – сукупність дій, виконуваних за допомогою засобів вимірювання з метою знаходження числового значення величини, що вимірюється, у прийнятих одиницях вимірювання. Вимірювання,на відміну від порівняння, є більш точним пізнавальним засобом. Цінність вимірювання в тому, що воно дає точну, кіль­кісно визначену інформацію про навколишній світ. У числі емпіричних методів наукового пізнання ви­мір займає приблизно таке ж місце, як спостережен­ня і порівняння.

 

Отже, метод наукових досліджень не є рецептом для здійснення оригінальних відкриттів та винаходів. Мета наукового методу полягає у з'ясуванні істинності гіпотез та ступеня їх достовірності, оскільки його центром є протистояння ідеї (гіпотези) з фактами, на яких вона базується, незалежно від їх джерела.


 


Читайте також:

  1. I спосіб.
  2. II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
  3. III. Актуалізація набутих знань
  4. III. Контроль знань
  5. IV. Закріплення й узагальнення знань
  6. IV. Повідомлення теми та мети уроку V. Сприймання і засвоєння нових знань, умінь та навичок.
  7. IІ. Актуалізація опорних знань учнів.
  8. V. Закріплення знань
  9. V. Засвоєння знань
  10. V. Систематизація і узагальнення нових знань, умінь і навичок
  11. VI. Узагальнення та систематизація знань
  12. VII. Закріплення нового матеріалу і систематизація знань.




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Методи теоретичного пізнання | Види систематизації результатів дослідження.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.