• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Поняття комплексного оцінювання фінансового стану підприємства

Управлінські фінансові рішення у сучасних умовах розвитку ринкових відносин потребують комплексного методичного підходу до дослідження об’єкта аналізу, що визначає об’єктивну необхідність формулювання ефективних методик організації та проведення комплексного фінансового аналізу.

Базою прийняття управлінських фінансових рішень є результати фінансового аналізу. У новітній практиці управління корпоративними фінансами помітні тенденції до домінування методів фінансового аналізу, спрямованих на дослідження об’єкта управління як цілісної системи взаємопов’язаних фінансових відносин. Ці методи засновані на загальних принципах та прийомах фінансового аналізу, але їх використання потребує формування вхідної та вихідної інформаційної бази, адекватної інтерпретації результатів дослідження, що визначається насамперед специфікою завдань, які ставляться сьогодні перед комплексним фінансовим аналізом.

У такій ситуації постає питання щодо узагальнення результатів дослідження окремих фінансових аспектів операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства з метою формування єдиного (інтегрального) показника як індикатора ефективності фінансового менеджменту на підприємстві, що є об’єктом дослідження. Практичне забезпечення такої потреби здійснюється проведенням зведеного дослідження фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання – комплексного оцінювання фінансового стану підприємств.

У вітчизняній науково-практичній літературі з фінансового аналізу та фінансового менеджменту використовуються такі терміни, як інтегральна оцінка, інтегральний фінансовий аналіз та комплексний фінансовий аналіз. Усі наведені терміни застосовуються для позначення однієї й тієї самої функціонально-організаційної форми фінансового аналізу - комплексного оцінювання фінансового стану підприємств.

При дослідженні об’єкта управління як цілісної системи взаємопов’язаних фінансових відносин постає питання щодо узагальнення результатів дослідження окремих фінансових аспектів операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства з метою формування єдиного (інтегрального) показника як індикатора ефективності фінансового менеджменту на підприємстві.

Сутність інтегрального показника полягає в переході від опису досліджуваного об’єкта, який характеризується великою кількістю ознак, до описання меншим числом максимально компактних інформаційних показників, які відображають найбільш суттєві властивості явища.

Питанням розробки методичних підходів до комплексного оцінювання фінансового стану підприємств присвятили свої праці вітчизняні та зарубіжні вчені: Г.І. Андрєєва, М.Д. Білик, Т.М. Бойчак, Л.Д. Буряк, В.Г. Когденко, Н.В. Войтоловський, С.О. Іщук, А.П. Калініна, В.С. Михайлов, А.М. Поддєрьогін, І.М. Сафронська, Ю.С. Цал-Цалко і ін. Однак важливість вдосконалення методик комплексного фінансового аналізу полягає у посиленні вимог до інформаційного, методологічного й організаційного забезпечення обґрунтування та прийняття управлінських фінансових рішень щодо фінансування різних видів діяльності суб’єкта господарювання у коротко- та довгостроковій перспективі.

Кожен науковець обґрунтовує власне бачення методики проведення комплексного аналізу фінансового стану підприємства (табл. 1.1.).

Таблиця 1.1.

Підходи до комплексного аналізу фінансового стану підприємства

Таким чином, комплексне оцінювання фінансового стану підприємств (далі - КОФСП) – це оцінка підприємств як цілісної системи шляхом узагальнення результатів дослідження окремих фінансових аспектів їх операційної, інвестиційної та фінансової діяльності з метою формування єдиного (інтегрального) показника як індикатора ефективності фінансового менеджменту.

Широко використовуваними сьогодні є складні інтегральні методики рейтингування підприємств різних галузей, їхніх систем корпоративного управління, що використовують провідні рейтингові агентства-Standart&Poor’s, Institutional Shareholder Services, Brunswick UBS Warbung.

Зарубіжний досвід визнав і довів життєвість використання інтегральних показників для діагностики ефективності діяльності господарюючих суб’єктів. На основі фінансових показників (обсяг продаж, величина активів, чистий прибуток, власний капітал) американський журнал Forbes щорічно друкує рейтинг 2000 підприємств світу, а Handelsblatt The Wall Street Journal Europe — 500 підприємств Європи. Найяскравішим прикладом побудови рейтингових систем в Україні є оцінка діяльності банків, страхових компаній, бірж, кредитних спілок та суб’єктів в сфері торгівлі цінними паперами.

За допомогою комплексної оцінки можна створити реєстр фінансового стану підприємств, який повинен свідчити про їх надійність як партнерів в Україні, так і за кордоном.

Виступаючи формою організації фінансового аналізу, КОФСП або комплексний фінансовий аналіз (далі - КФА) част­ково використовує спільні принципи та методи, однак характеризується реалізацією суттєво іншої функціонально-організа­ційної структури моделі дослідження фінансового стану підприємства. Тому доцільно зупинитися на вивченні структури моделі КФА більш докладно.

Рис. 1.1. Функціонально-організаційна структура комплексного фінансового аналізу

Мета проведення КОФСП полягає в тому, щоб у достатньо короткі строки провести розрахунки на основі обраної математичної моделі комплексного фінансового дослідження операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства - об’єкта дослідження, ідентифікувати фактичні результати та обґрунтувати прогнозний тренд розвитку фінансового стану суб’єкта господарювання у коротко- або довгостроковому періодах.

При цьому на підставі отримання результатів комплексного фінансового дослідження діяльності підприємства забезпечується обґрунтованість прийняття (або відхилення) управлінських фінансових рішень щодо позиціонування такого суб’єкта господарю­вання на цільовому ринку (іншому економічному просторі). Під позиціонуванням слід розуміти визначення фінансово-еконо­мічного потенціалу підприємства — об’єкта дослідження щодо формування, підтримання та посилення позиції на цільовому рин­ку, яким можуть виступати такі інституції ринкової економіки:

· ринок продукції (робіт, послуг), яку виробляє чи планує виробляти підприємство — формування маркетингової стратегії;

· ринок R&D (research and development — ринок науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт) — формування виробничої та технологічної стратегій підприємства, забезпечення доступу до новітніх технологій і правовий захист власних розробок;

· ринок матеріальних ресурсів — формування системи постачання матеріалів, запасів та інших комплектуючих для забезпечення безперервності операційної діяльності суб’єкта господарювання;

· ринок трудових ресурсів — обґрунтування ефективного фінансового забезпечення політики управління персоналом суб’єк­та господарювання;

· ринок цінних паперів — формування емісійної стратегії на ринку цінних паперів, включаючи ринок прав власності, ринок боргових цінних паперів, а також ринок похідних цінних паперів;

· ринок кредитних ресурсів — визначення рівня доступу підприємства до банківських кредитів з метою покриття потреби в оборотному та інвестиційному капіталі;

· ринок корпоративного контролю — визначення рівня привабливості підприємства для ворожого (дружнього) поглинання, проведення корпоративної реструктуризації підприємства;

· ринок банкрутства — оцінка ймовірності оголошення підприємства фінансово неспроможним та/або оцінка його санаційної спроможності;

· інші ринки, що формують інфраструктуру ринкової економіки країни та міжнародного економічного простору і які безпосередньо задіяні в забезпеченні операційної, інвестиційної та фінансової діяль­ності суб’єкта господарювання — об’єкта дослідження.

Розглядаючи комплексне оцінювання фінансового стану підприємств, слід зазначити, що об’єктом комплексного фінансового аналізу є сукуп­ність фінансових відносин, що виникають при реалізації операційної, інвестиційної та фінансової діяльності структурного підрозділу підприємства, суб’єкта господарювання в цілому або їх групи (сукупності). Результатом такого аналізу буде кількісне вираження спроможності об’єкта дослідження забезпечити стабільність фінансово-господарської діяльності, приріст ринкової вартості підприємства та забезпечення доходу його власників у коротко- та довгостроковій перспективах. При цьому об’єкт дослідження комплексного фінансового аналізу може виражатися у таких формах:

· відокремлений суб’єкт господарювання, що має статус юридичної особи (підприємства у формі господарських товариств, державних чи казенних підприємств тощо);

· відокремлений суб’єкт господарювання, що не має статусу юридичної особи (спільна діяльність без створення юридичної особи, приватне підприємство тощо);

· структурний підрозділ суб’єкта господарювання (цех, філіал, дочірнє підприємство та ін.);

· інтегрована корпоративна структура (бізнес-група) або фінансово-промислова група (ФПГ);

· сукупність суб’єктів господарювання, не пов’язаних між собою формалізованими відносинами (підприємства-конкуренти, підприємства-бізнес-аналоги);

· інвестиційний проект, що реалізується окремим суб’єктом господарювання або їх групою (включаючи формалізовані та неформалізовані групи).

У встановленні реального рівня економічного потенціалу підприємства зацікавлені всі учасники корпоративних відносин - як інсайдери, так і аутсайдери. Через це, виділяють різні категорії суб’єктів комплексного фінансового аналізу. До основних із них відносять:

- замовники (менеджери, власники, кредитори, інвестори, держава);

- виконавці (аналітичні служби підприємства, аналітичні служби замовника, консалтингові компанії);

- інформаційні та рейтингові компанії.

Також доцільно зупинитися на з’ясуванні завдань комплексного оцінювання фінансового стану підприємств, які висуваються різними категоріями замовників, та їх впливу на реалізацію моделі такого дослідження.

Завдання КОФСП можуть бути виражені через сукупність проб­лемних питань фінансового менеджменту, підтримка й прийнят­тя управлінських рішень щодо яких покладено на комплексне фінансове дослідження господарської діяльності суб’єкта господарювання. Наприклад, власники покладають завдання з обґрунтування фінансових та інвестиційних рішень як у коротко-, так і в довгостроковому періоді, менеджери підприємства — вирішення проблеми інформаційного забезпечення, потреб оперативного та стратегічного фінансового планування та в разі потреби методологічного забезпечення окремих функцій антикризо­вого фінансового управління та / або провадження справи про банкрутство. Водночас результуючі фінансові показники та коефіцієнти, що формуються в процесі реалізації КОФСП, необхідні для потенційних інвесторів підприємства, які розглядають інвестиційні проекти та пропозиції, для прийняття відповідних управлінських рішень щодо фінансування таких проектів, а кредиторам для обґрунтування рішень про надання кредиту, його обсягів і умов тощо.

Тому можна стверджувати, що основним завданням КОФСП є забезпечення кількісної оцінки фінансово-економічного потенціалу суб’єкта господарювання, що досліджується.

Результати комплексної оцінки є джерелом інформаційного забезпечення фінансового менеджменту і використовується, зокрема для обґрунтування та прийняття управлінських фінансових рішень щодо:

· залучення або здійснення реальних та фінансових інвестицій;

· оцінки результативності фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання та / або його структурних підрозділів;

· порівняльного аналізу фінансово-господарської діяльності окремих підприємств (підприємств-конкурентів, підприємств-аналогів);

· оцінки надійності комерційних партнерів (зокрема, у формі оцінки кредитоспроможності позичальника);

· прийняття управлінських рішень з приводу купівлі-продажу бізнесу (merger&acquisition);

· проведення господарських операцій на ринку корпоративного контролю;

· визначення напрямів та резервів оптимізації параметрів фінансових процесів, у тому числі організація фінансового оздоров­лення суб’єкта господарювання (наприклад, у процесі реалізації антикризового фінансового менеджменту);

· оцінки необхідності та/або доцільності проведення реорганізації суб’єкта господарювання;

· визначення доцільності створення нового бізнесу, оцінка інвестиційної привабливості його подальшого функціонування на цільовому ринку чи необхідності згортання даного бізнесу;

· оцінки та затвердження інвестиційних проектів, аналізу альтернативних можливостей;

· формування ринкового портфеля інвестицій (коротко- чи довгострокових фінансових інвестицій) тощо.

Визначений вище орієнтовний перелік функціональних напрямів застосування результатів КОФСП визначає особливі вимоги до вхідної та вихідної інформації, на основі якої здійснюється комплексне дослідження. Незважаючи на той факт, що в кожному із наведених напрямів буде використана різна фінансова інформація, задіяні різні джерела формування інформаційної бази, вона має відповідати певним критеріям, які буде розглянуто нижче.

Формування інформаційної бази обґрунтування та реалізації моделі КОФСП має здійснюватися із дотриманням таких критеріїв та вимог:

· проведення комплексного аналізу здійснюється на основі системи цільових фінансових показників та коефіцієнтів відповід­но до обраної методики оцінки фінансового стану об’єкта дослідження; сукупність таких показників може характеризувати один або кілька аспектів операційної, інвестиційної та фінансової діяль­ності об’єкта дослідження;

· вхідна інформація щодо фінансово-господарської діяльності підприємства - об’єкта дослідження, що надається для подальшої її обробки, має бути повною, достовірною та поданою у вигляді, прийнятному для обробки;

· забезпечення зіставності фінансової інформації за відповідними напрямами її формування - цільові показники обраної методики, вхідна фінансова інформація мають бути приведені до зіставних одиниць виміру, подані за аналогічні часові періоди, що повинно забезпечити можливість їх адекватної математичної обробки;

· кожен із сукупності фінансових показників та коефіцієнтів, яка закладається в інформаційну основу моделювання цільового фінансового показника, має бути максимально інформативним, запобігати дублюванню та перекриттю показників;

· подання результатів КОФСП у простій та доступній для однозначної інтерпретації формі - результати дослідження являють собою, як правило, кількісну величину, яка визначає індекс, ранг, рейтинг об’єкта дослідження відповідно до встановленої шкали.

Трансформація результативності моделі КФА в її ефективність досягається через дотримання всіма учасниками комплекс­ного фінансового дослідження певної процедури його проведення.

По-перше, методологічна база КФА має базуватись на таких методиках, які б дали змогу в обмежені строки виконати сукупність завдань, поставлених замовниками перед КФА, та однознач­но інтерпретувати результати такого дослідження. Зокрема, експрес-аналіз як часткова форма КФА за період у 1—2 дні на основі даних фінансової звітності, а також розшифровок окремих статей фінансової звітності, інших наявних та доступних джерел інформації (даних управлінського обліку, аудиторського звіту тощо) повинен забезпечити, наприклад, ідентифікацію інвестиційної привабливості об’єкта дослідження (зокрема, доцільності включення цінних паперів підприємства до ринкового портфеля), виявлення та ідентифікацію проблемних напрямів фінансово-господарської діяльності підприємства.

По-друге, на основі практичних результатів проведення КФА його виконавцями (фінансовими аналітиками) було напрацьовано досить ефективний прийом організації аналізу фінансових звітів — порівняльний аналіз. Порівняльний аналіз являє собою внутрішньогосподарський аналіз зведених показників фінансової звітності за окремими напрямами діяльності самого підприємства та його дочірніх підприємств або міжгосподарський аналіз показників даної фірми порівняно з відповід­ними показниками конкурентів, середньогалузевими чи середніми показниками. Залежно від поставленого завдання щодо організації комплексного фінансового аналізу конкретного об’єк­та необхідно насамперед визначитись із найбільш оптимальною базою для порівняння значень аналітичних індикаторів — значень фінансових показників.

Базою для забезпечення порівняльного аналізу можуть слугувати такі системи індикаторів:

- середньогалузеві значення показників;

- показники фінансово-господарської діяльності підприємств, які є дилерами у галузі, до якої належить об’єкт дослідження;

- певні нормативні значення фінансових показників відповідно до законодавчих та / або внутрішніх нормативних документів, рекомендацій науковців;

- цільові значення фінансових показників, визначені потенційними інвесторами або замовниками дослідження;

- оптимальні та / або критичні значення фінансових показників, розраховані аналітиками для підприємства, яке аналізується, ураховуючи специфіку та особливості його фінансово-госпо­дарської діяльності;

- усереднені за часом значення фінансових показників, визначені на основі даних про фінансово-господарську діяльність підприємства у найсприятливіші періоди його функціонування.

По-третє, для проведення такого аналізу потрібно забезпечити формування системи показників та індикаторів, які б у своїй сукупності відповідали вимогам комплексної характеристики поточного стану об’єкта дослідження, формування та підтримання перспектив його подальшого розвитку. При цьому слід пам’ятати, що використання надлишкової кількості фінансових показників і коефіцієнтів може спричинити невиправдану втрату часу на математичне та аналітичне забезпечення дослідження функціонально взаємозалежних між собою показників (наприклад, індекс постійного активу та коефіцієнт маневреності власних коштів). Це, у свою чергу, значно знизить оперативність комплексного аналізу, яка є базовою характеристикою його ефективності. Наповненість цільової сукупності тими чи іншими фінансовими показниками буде залежати від завдань, що поставлені перед аналізом його замовниками у кожному конкретному випадку. Серед таких вимог, що висуваються до потенційних показників, можна виділити невелику сукупність критичних значень.

По-четверте, ефективність реалізації КФА та його відповідність запитам замовників такого дослідження значною мірою залежить від можливості побудови адекватної системи однозначної інтерпретації результатів математичної та аналітичної обробки визначеної групи цільових показників з метою попередження та уникнення двозначності висновків, протиріч поглядів окремих експертів щодо ідентифікації стану об’єкта дослідження.

У сучасній практиці фінансового аналізу взагалі та КФА зокрема поширеним засобом досягнення визначеної вище мети є розробка системи ранжування, відповідно до якої кожному значенню цільового показника відповідає однозначно визначений ранг, а сума рангів, отриманих даним об’єктом дослідження за результатами аналізу, слугує підставою для підсумкової характеристики його фінансово-економічного стану, розвитку тенденцій його зміни та перспектив подальшого функціонування. Типовим прикладом такого ранжування може бути рейтинг кредитоспроможності суб’єктів господарювання (наприклад, рейтинг Standard&Poor, Moody’s).

Розглянувши основні елементи функціонально-організаційної структури комплексного оцінювання фінансового стану підприємств, слід зазначити, що комплексна оцінка фінансо­вого стану підприємства може проводитись із використанням наступних методів: створення рангу за допомогою ряду показників, кластерного аналізу, матричного методу, методу бальних оцінок, методу порівняльної рейтингової оцінки, метод рейтингового фінансового аналізу тощо. Дані методи детально будуть розглянуті в наступній лекції.

Проте поряд із позитивним значенням комплексної оцінки фінансового стану підприємства, можна виділити ряд недоліків, серед яких:

- діагностику ідентичних об'єктів, процесів, явищ дослідники пропонують здійснювати з допомогою відмінних методик, що спричиняє неспіввимірність і незіставність результатів досліджень;

- одні й ті самі індикатори в різних методиках запропоновано розраховува­ти за різними формулами, використовуючи відмінне інформаційне забезпечення, що спотворює сприйняття ідентичних показників;

- різноманітність методик для оцінювання аналогічних об'єктів сприяє ма­ніпулюванню підходами з метою досягнення особистих цілей суб'єктів оцінюван­ня (свідоме покращання чи погіршення реальної ситуації);

- окремі інтегральні методики містять показники, отримання значень яких потребує використання експертних методів, проведення соціологічних дослід­жень, що зумовлює високий рівень суб'єктивності оцінювання.

Отже, в даному питанні було розглянуто поняття комплексного оцінювання фінансового стану підприємства, зокрема охарактеризовано основні елементи функціонально-організаційної структури комплексного оцінювання фінансового стану підприємства, зазначено основні методи КОФСП.

Читайте також:

1. II. Поняття соціального процесу.
2. IV група- показники надійності підприємства
3. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
4. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
5. WEB - сайт підприємства в Інтернет
6. А/. Поняття про судовий процес.
7. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
8. Автопідприємства вантажних автомобілів
9. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
10. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
11. Адміністративно-правове регулювання державної реєстрації актів цивільного стану, державної виконавчої служби, нотаріату та адвокатури.
12. Адміністративно-правовий статус торговельного підприємства

Переглядів: 2284