• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Вартість підприємства і середньозважена вартість капіталу

Важливим елементом оцінки вартості підприємства є визначення вартості капіталу, який є в його розпорядженні.

Вартість капіталухарактеризує ціну залучення підприємством фінансових ресурсів з різних джерел[14, 270].

Вартість капіталу -це винагорода, за яку капіталодавці погоджуються вкладати кошти в підприємство[11, 343].

Середньозважена вартість капіталу розраховується як добуток суми вартості капіталу, залученого за рахунок і-го джерела у відсотках та питомої ваги і-го джерела у загальній сумі капіталу [13, 358].

Середньозважена вартість капіталу є одночасно мінімальною нормою прибутку, яку очікують інвестори від вкладення капіталу. Важливим є те, що для визначення теперішньої вартості майбутніх грошових потоків від інвестиційного об’єкта ставку дисконту, як правило, встановлюють на рівні середньозваженої ціни капіталу.

У практиці корпоративних фінансів для оцінки вартості капіталу підприємства широко використовується середньозважена вартість капіталу (Weighted Average Cost of Capital, далі — WACC). Для потреб організації оцінки вартості підприємства середньозважена вартість капіталу такого підприємства (або, наприклад, його аналогів) може використовуватися при розрахунках ставки дисконтування очікуваних грошових потоків, що генеруються в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності такого підприємства.

Якщо розглядати капітал підприємства у розрізі правового статусу капіталодавців (власного та позикового капіталу), то для розрахунку WACC необхідно використати формулу 9.1 [14, 271]:

, (9.1)

де WACC-середньозважена вартість капіталу;

Квк - вартість власного капіталу;

Кпк - вартість позичкового капіталу;

ВК - сума власного капіталу підприємства;

ПК - сума позичкового капіталу підприємства;

К - сума капіталу підприємства.

Із врахування податкового чинника отримаємо формулу 9.2 [14, 271]:

, (9.2)

де S - ставка податку на прибуток підприємства (25 % → 0,25).

Наприклад, підприємство для фінансування своєї діяльності використовує борг, який складає 40 %, решта потреб задовольняються за рахунок власного капіталу компанії. Вартість капіталу, випущеного за рахунок облігацій – 18 %. Акції приносять дивіденди акціонерам на рівні 12 %. Необхідно визначити середньозважену вартість капіталу, враховуючи податковий фактор.

WACC_s= 12%*0,6 + (1-0,25)*18%*0,4 = 7,2% + 5,4% = 12,6%.

Новим Податковим кодексом України передбачається поступове зменшення ставки податку на прибуток підприємства. Так, в розділі ХХ Перехідні положення підрозділом 4 “Особливості справляння податку на прибуток підприємств” передбачено встановити ставку податку на прибуток підприємств:

- з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно - 23%;

- з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року включно - 21%;

- з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно - 19%;

- з 1 січня 2014 року - 16% [1].

Тоді в нашому прикладі S становитиме 0,23 протягом ІІ-ІV кварталів 2011 року, а середньозважена вартість капіталу визначатиметься наступним чином:

WACC_s= 12%*0,6 + (1-0,23)*18%*0,4 = 7,2% + 5,5% = 12,7%.

Середньозважена вартість капіталу показує середню дохідність, яка виплачується суб’єктом господарювання на користь капіталодавців суб’єкта господарювання (як кредиторів, так і власників) за право використання такого капіталу. Відповідно, як випливає із формули 9.1, абсолютна величина WACC безпосередньо залежить не тільки від вартості окремих джерел капіталу підприємства, але й від структури капіталу. Поряд з цим, особлива увага приділяється проблема адекватної оцінки витрат підприємства на обслуговування підприємством капіталу, залученого до господарського обороту.

Визначення вартості джерел позикового капіталу є порівняно простим — очікувана ставка вартості позичкового капіталу визначається на основі аналізу фінансових аспектів цивільно–правових угод (господарських договорів) з його кредиторами, в рамках яких мало місце залучення позикового капіталу, і включає всі витрати, пов’язані із залученням позичкового капіталу, зокрема:

1) процентні платежі на основну суму боргу;

2) дисконт, наданий при розміщенні боргових зобов’язань;

3) різного роду комісійні платежі, збори тощо.

Однак не весь позиковий капітал являє собою оплатні джерела — в частині забезпечення наступних витрат і платежів, поточних зобов’язань за розрахунками процентні платежі, як правило, не нараховуються. Тому у фінансовій літературі пропонується два альтернативні сценарії:

1) згадані складові позичкового капіталу не враховуютьсяпри визначенні WACC;

2) урахування зазначених позицій здійснюється за вартістю, яка прирівнюється до нуля[11, 345].

Звичайно, WACC, розрахований за такими підходами, буде суттєво відрізнятися, при цьому значення WACC, визначеного відповідно до другого підходу, буде занижене. Тому, при порівнянні WACC різних підприємств рекомендується звертати увагу на методологію розрахунку такого показника.

Головна проблема, з якою стикаються фінансисти при застосуванні моделі WACC, полягає у визначенні ціни залучення власного капіталу, зокрема значення очікуваної ставки вартості власного капіталу. Це питання досі не знайшло свого повного вирішення ні в теорії, ні в практиці.

Для розрахунку WACC пропонується використовувати наступні варіанти оцінки вартості власного капіталу, зокрема:

- модель оцінки капітальних активів (САРМ), за якої слід скористатися інформацією щодо значення b-коефіцієнта, безризикової процентної ставки та середньої дохідності на ринку. Модель САРМ характеризує процес формування ринкової ціни окремих цінних паперів (інших об’єктів реальних і фінансових інвестицій) за умов досконалого ринку капіталів та з урахуванням систематичного ризику, який не підлягає диверсифікації. Систематичний ризик у САРМ, як правило, позначається через b-коефіцієнт. Він характеризує залежність між середньою дохідністю ринкового портфеля та ціною окремого ринкового інструменту, який входить до його складу. Вказаний коефіцієнт може бути розрахований стосовно окремих акцій, інших об’єктів інвестування чи портфелів інвестицій. Для обчислення β-коефі­цієнта слід обробити статистичні дані, які характеризують варіацію (коливання) рентабельності обраного об’єкта інвестицій за кілька попередніх періодів, безризикову процентну ставку і середню дохідність ринкового портфеля. З цією метою слід розрахувати такі показники:

середнє квадратичне (стандартне) відхилення (s_А) значень рентабельності аналізованого активу (R_А) в окремі періоди від середньої рентабельності активу за досліджуваний період (R_А);

коефіцієнта кореляції K(R_A; R_M), щільності зв’язку між нормою дохідності досліджуваного активу (R_А) та середньою нормою дохідності по ринку в цілому (R_M);

середньоквадратичне (стандартне) відхилення (s_M) рентабельності інвестицій (R_M) по ринку в цілому.

За наявності заданих показників, b-коефіцієнт (систематичний ризик інвестицій в актив А) рекомендується розраховувати за таким алгоритмом:

Значення b-коефіцієнта слід інтерпретувати таким чином:

, (2.2)

де βа - систематичний ризик інвестицій в актив А;

σА, σМ – рівень ризику в актив А і М;

K(R_A; R_M) коефіцієнта кореляції, щільності зв’язку між нормою дохідності досліджуваного активу (R_А) та середньою нормою дохідності по ринку в цілому (R_M);

якщо b = 1, то ризик інвестицій в аналізований актив знаходиться на рівні ринкового, а отже, і премія за ризик буде наближеною до середньоринкової ставки дохідності;

якщо b > 1, то вкладення в актив вважатимуться такими, яким властивий вищий, ніж середньоринковий рівень ризиковості, а отже, інвестори вимагатимуть більшу, ніж середньоринкову норму дохідності;

якщо b < 1, то це свідчить про нижчий за середньоринковий ризик інвестицій в аналізований актив, як наслідок — премія за ризик, на яку сподіватиметься інвестор буде меншою, ніж середньоринкова;

якщо b = 0, то це означає, що ризик вкладень в актив становить 0; ідеться про безризикові інвестиції.

Модель оцінки капітальних активів (CAPM) можна уявити у вигляді очікуваної рівноважної рентабельності вкладень, яка дорівнює сумі безризикової процентної ставки та премії за ризик вкладень у певний актив, що визначається як добуток рівня систематичного ризику, властивого цьому активу, та середньоринкової премії за ризик:

CAPM (R_A) = i + (R_M – i) · b_А , (2.3)

де CAPM (R_A) — очікувана інвестором рентабельність капітальних активів за умови ринкової рівноваги.

безризикової процентної ставки на ринку капіталів (і);

бета-коефіцієнта (рівень систематичного ризику, властивого для активу);

очікуваної середньої прибутковості максимально диверсифікованого ринкового портфеля інвестицій (R_M)[13].

Правило прийняття інвестиційних рішень згідно з САРМ має такий вигляд: слід вкладати кошти в ті інвестиції, прогнозована рентабельність яких є вищою, ніж рівноважна рентабельність, розрахована за САРМ. У разі наявності багатьох альтернатив слід віддати перевагу тим, рентабельність яких найбільш відрізняється від рівноважної у бік збільшення.

- суб’єктивна оцінка: проценти за довгостроковими облігаціями або депозитними вкладами плюс надбавка за специфічні ризики, характерні для даного підприємства (галузі);

- використання показника, оберненого до відношення ринкового курсу до чистого прибутку на одну акцію (price earnings ratio, PER) (наприклад, якщо PER=5/1, то Квк=1/PER=1/5= 0,2, або 20 %);

- модель приросту дивідендів (модель Гордона), згідно з якою ціна залучення власного капіталу визначається як відношення прогнозної суми дивідендів на наступний рік (D₁) до курсу акцій (КА), скоригованого на величину приросту дивідендів (g): Квк = D₁/KA + g [13, 360].

У процесі оцінки вартості власного капіталу слід чітко виокремлювати очікувану ціну, за яку інвестори будуть згодні вкладати кошти в підприємство, та очікувану рентабельність власного капіталу. Різниця полягає в тому, що останній показник розраховується з використанням балансової вартості власного капіталу. Натомість ціна залучення власного капіталу визначається на основі ринкових оцінок вартості капіталу підприємства та його доходів.

Отже, в контексті оцінки вартості підприємства особливе значення показника середньозваженої вартості капіталу (WACC) полягає в тому, що він може використовуватися як ставка дисконтування для приведення майбутніх доходів до теперішньої вартості.

Читайте також:

1. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
2. IV група- показники надійності підприємства
3. IV. Вартість знака для товарів і послуг та фірмового найменування
4. IV. ТИМЧАСОВА ВАРТІСТЬ ГРОШЕЙ
5. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
6. V теорія граничної корисності визначає вартість товарів ступенем корисності останньої одиниці товару для споживача.
7. WEB - сайт підприємства в Інтернет
8. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
9. Автопідприємства вантажних автомобілів
10. Адміністративно-правовий статус торговельного підприємства
11. Активами торговельного підприємства
12. Активи підприємства, їх кругооборот і оборот

Переглядів: 4953