Варіанти співвідношення потреб і виробництва

Всезагальний економічний закон зростання потреб відбиває внутрішньо необхідні, суттєві й сталі зв’язки між виробництвом та споживанням, потребами та існуючими можливостями їхнього задоволення.

Економічний закон зростання потреб

Класифікація економічних потреб

І. За характером виникнення:

- первинні (пов’язані з самим існуванням людини);

- вторинні (виникнення та зміна яких зумовлені розвитком цивілізації);

ІІ. За засобами задоволення:

- матеріальні;

- нематеріальні (духовні потреби);

ІІІ. За нагальністю задоволення:

- першочергові (предмети першої необхідності);

- другорядні (предмети розкоші);

ІV. За можливостями задоволення:

- насичені (мають чітку межу і можливість повного задоволення);

- ненасичені (не можуть бути задоволені повністю, не мають меж насичення);

V. За участю у відтворювальному процесі:

- виробничі (потреби у засобах виробництва);

- невиробничі (потреби у споживчих благах);

VІ. За суб’єктами вияву:

- особисті (виникають і розвиваються у процесі життєдіяльності людства);

- колективні (потреби колективу);

- суспільні (потреби функціонування та розвитку суспільства);

VІІ. За кількісною визначеністю та мірою реалізації:

- абсолютні (перспективні потреби, які мають абстрактний характер і є орієнтиром економічного розвитку);

- дійсні (формуються залежно від досягнутого рівня виробництва і є суспільною нормою для певного періоду);

- платоспроможні (визначаються платоспроможним попитом);

- фактичні (задовольняються наявними товарами та послугами).

Відповідно до цього закону безперервний розвиток потреб є рушійною силою економічного та духовного прогресу людства, що, у свою чергу, стимулює появу дедалі нових і нових потреб.

Таким чином, потреби і виробництво перебувають у суперечливій залежності взаємовпливу та взаємозумовленості. Потреби у споживанні породжують стимули до виробництва. Виробництво задовольняє існуючі та породжує нові потреби. Складний механізм взаємодії потреб та виробництва забезпечує безперервність суспільного відтворення.

Взаємовплив потреб і виробництва

задовольняє існуючі та

створює нові потреби

стимулюють виробництво

Вирішення протиріччя між невгамовністю та незадоволеністю потреб обмеженістю ресурсів породжує проблему вибору й визначає мету економічної діяльності.

В господарському житті різних країн сформувалися три основні варіанти кількісних пропорцій між виробництвом і потребами.

Перший варіант – регресивний (з лат. – рух назад). Він виникає в тих країнах і регіонах, де довгостроковий спад господарства веде до згортання споживання, а тим самим до кількісного і якісного зменшення потреб. Відчувається рух назад до найвищого рівня людських потреб. Таку ситуацію можна бачити в ряді країн Азії, Африки, Латинської Америки.

Другий варіант – застійний. При цьому випуск порівняно обмеженого набору товарів зростає дуже повільно. Потреби залишаються досить традиційними і лише трохи розширюються. Рух по колії “виробництво – розподіл – обмін – споживання - потреби” нагадує замкнуте коло. Звідси випливає досить тривалий загальний застій в економіці. В наш час подібне положення можна спостерігати в окремих країнах і регіонах Азії та Африки.

Третій варіант – прогресивний (з лат. – рух вперед). В даному випадку виробництво кількісно зростає і якісно вдосконалюється, підвищується рівень споживання і потреб. Цей варіант характерний для провідних промислових розвинутих країнах: США, Японія, Великобританія, Німеччина, Франція та ін.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 2. Загальні проблеми економічного розвитку	\|	Ринкова класифікація ресурсів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.