МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
||||||||
Структурно - функціональна організація мозочка, симптоми ураженняЗначення гіпоталамуса Функціональна характеристика ядер гіпоталамусу
Гіпоталамус (підгір'я) складається із ядер, які являють собою підкіркові вегетативні центри, які регулюють функції всіх внутрішніх органів і сталість внутрішнього середовища. В експерименті, подразнюючи задні ядра гіпоталамуса, одержують ефекти активації симпатичної нервової системи: - підвищується АТ тиск; - прискорюється і посилюється діяльність серця; - частішає дихання; - збільшується легенева вентиляція; - підвищується обмін речовин; - збільшується рівень глюкози в крові; - гальмуються функції ШКТ. При подразненні передніх ядер спостерігаються протилежні ефекти, характерні для парасимпатичної нервової системи. В середній ділянці гіпоталамуса знаходяться хемочутливі нейрони, які стежать за станом внутрішнього середовища організму (сприймають зміни Росм., рівень глюкози, і температуру тіла). 1. Таким чином, гіпоталамус регулює гомеостаз внутрішнього середовища. 2. Гіпоталамус регулює всі види обміну речовин, температуру тіла, діяльність серцево-судинної, травної, сечостатевої систем. 3. Гіпоталамус регулює емоційну поведінку ( досліди з самоподразненням « центрів задоволення» щурів). 4. У гіпоталамусі розміщенні центри насичення, голоду, спраги. 5. Нейросекреторні клітини задніх ядер виділяють гормони вазопресин та окситоцин, які по аксонах цих нейронів надходять в нейрогіпофіз (задня доля), а звідти вже виділяються в кров.
Мозочок знаходиться в задній черепній ямці. В ньому розрізняють дві півкулі і черв'як, їх поверхні мають поперечні борозни. Мозочок складається із сірої і білої речовини. Сіра речовинаутворює: кору мозочка і ядра, найбільші з яких зубчасте, шатровидне, пробковидне. В корі є три шари нейронів, грушоподібні нейрони Пуркіньє - це еферентні нейрони кори мозочка, гальмівні клітини. Біла речовина утворює провідні шляхи, які представлені трьома парами ніжок : верхні, середні і нижні. Нижні ніжки сполучають мозочок з довгастим мозком, середні - з мостом, верхні - з середнім мозком. Мозочок (Мз) відіграє дуже важливу роль в координації рухів і виконує ці функції на основі своїх аферентних та еферентних зв'язків. По аферентним волокнам сигнали поступають в кору мозочка, яка має складну будову та забезпечує тонку обробку поступившої інформації. Аферентні зв'язки Мз: 1. Від рецепторів шкіри та пропріорецепторів Мз отримує інформацію по спіно-церебелярних шляхах, ця інформація забезпечує можливість контролю за рухом, який здійснюється. 2. Від вестибулорецепторів (через вестибулярні ядра) - контроль за збереженням рівноваги при русі. 3. Від всіх рухових ядер стовбуру (ретикулярна формація, краєві ядра). 4. Від базальних ядер. 5. Від моторної і асоціативної кори (від моторної кори надходить копія команди про 6. Від зорових та слухових рецепторів - контроль за рухами, які відбуваються. 1. З руховими ядрами стовбуру (ретикулярна формація, вестибулярні ядра, червоні ядра), через які Мз здійснює вплив на мотонейрони і на м'язи. 2. З базальними ядрами 3. З асоціативною та моторною корою 4. З гіпоталамусом. Таким чином, зв'язки Мз обширні і нерідко є двосторонніми (з корою, з базальними ядрами, з руховими ядрами стовбуру). Мз отримує інформацію про характер руху від рецепторів і при необхідності може швидко корегувати ці рухи та їх програму. При цьому різні відділи Мз здійснюють корекцію різних рухів. Функції мозочка вивчені на тваринах, у яких повністю або частково видалено мозочок. Таке втручання відбивалося на руховій активності тварин: тварина в перші дні не може піднятися, стоїть на широко розставлених лапах, тремтить. Жаба із зруйнованим мозочком виконує «манежні» рухи ,тобто рухається по колу. Таким чином моторні функції мозочка наступні: - бере участь у регулюванні пози і м’язового тонусу; - виправлення довільних цілеспрямованих рухів; - координування рухів; - правильне, точне виконання цілеспрямованих рухів, команда до виконання яких надходить від кори ГМ;уточнення і запам’ятовування складних усвідомлених рухів. Основні симптоми ураження Мз у людини Атонія - порушення тонусу м'язів, що спричиняється порушенням впливу Мз на стовбурові рухові ядра (ретикулярна формація, вестибулярні ядра), на мотонейрони спинного мозку. Астенія (втома) -зниження тонусу м’язів. Дизеквілібрія- порушення рівноваги. Пов'язана з випаданням корегуючих впливів Мз на вестибулярні ядра Дейтерса, походка змінена «півняча походка». Атаксія - невпорядкованість рухів. Проявляється у вигляді: а) дисметрія - порушення амплітуди рухів, хитка «п’яна» хода; б) порушення направленості рухів, мета і рух не співпадають. В основі атаксії лежать порушення координації м'язів синергістів та антагоністів. Астазія - безперервне тремтіння голови, кінцівок, не виконує точні рухи Порушення артикуляції мови. У хворого порушуються вегетативні функції, бо Мз впливає на обмін речовин, судинний тонус. Компенсація функцій мозочка відбувається за рахунок кінцевого мозку. Читайте також:
|
|||||||||
|