Б- не збуджена ділянка мембрани , на яку діють електричні струми збудженої ділянки. Стрілками показано напрям струмів, кружечками – дійсне переміщення іонів.

Механізм розповсюдження збудження.Однією з характерних рис збудливих тканин є розповсюдження збудження. Потенціал дії, який

виникає при збудженні, здатний до розповсюджений за рахунок тих електричних струмів, які він викликає.

В стані спокою зовнішня сторона мембрани заряджена позитивно, а внутрішня — негативно. Під час збудження знак заряду на мембрані змінюється на протилежний, тобто зовнішня сторона мембрани стає негативно зарядженою, а внутрішня — позитивно. Внаслідок цього між збудженою і незбудженою ділянками вздовж мембрани виникає різниця потенціалів, яка призводить по переміщення іонів (рис. 8). На поверхні мембрани позитивні іони рухаються від незбудженої ділянки до збудженої, а на внутрішній стороні мембрани, навпаки, позитивні іони рухаються від місця збудження до незбудженої ділянки. Рух іонів утворює колові _ електричні струми, які деполяризують мембрану на незбудженій ділянці. Коли деполяризація досягне критичного рівня, виникає новий регенеративний потенціал дії і процес збудження переміститься на наступну ділянку. Далі виникає ланцюгова реакція. Потенціал дії, «самовідтворюючись», розповсюджується по нервовому або м'язовому

волокні. Швидкість розповсюдження нервового імпульсу _ залежить від функціональних властивостей і коливається в межах 2 ... 120 м/с.

Зміни збудливості тканин в процесі розвитку хвилі збудження.В процесі розвитку хвилі збудження в збудливих тканинах виникають закономірні зміни їхньої збудливості. Про це свідчать досліди з подразненням нервових волокон короткими імпульсами, які йдуть один за другим з певними проміжками часу.

В період дії подразника, коли на мембрані розвиваються локальні зміни мембранного потенціалу дії, збудливість підвищена (рис. 9). Під час розвитку піку потенціалу дії збудливість мембрани падає до нуля, тобто в цей час найсильніший подразник не здатний викликати нового збудження. Цей період називається фазою абсолютної незбудливості, або абсолютної рефрактерності. Тривалість її дорівнює тривалості піку потенціалу дії (для волокон рухових нервів – 0,5мс).

Рис. 9. Зміна збудження при проходженні хвилі збудження.

А — компоненти хвилі збудження: 1— деполяризація, 2 — реполяризація, МК — критичний рівень деполяризації, а — тривалість по-рогового потенціалу, б — тривалість потенціалу дії, в — слідова негативність, г — слідова позитивність; Б — зміни збудливості в різні фази хвилі збудження: РЗ — рівень збудливості в спокої, а — підвищення збудливості до нуля в період порогового потенціалу, б — падіння збудливості до нуля в період протікання потенціалу дії (абсолютна рефрактерність); в₁ — повернення збудливості до вихідного рівня в період слідової негативності (відносна рефрактерність),

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
По осі абсцис відкладено тривалість зростання сили струму, по ординаті – величини порогів в міліамперах. Нахил тонких ліній до осі абсцис відповідає крутизні зростання стимулів.	\|	Нейрон. Нейроглія. Класифікація нейронів. Синаптичні контакти в центральній нервовій системі. Механізм синаптичної передачі імпульсів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.