Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Сечовий міхур, 16-матка.

Тонка кишка, 13-товста кишка, 14-нирка,

Привушна залоза, 7-серце, 8-трахея,

9-стравохід, 10-печінка, 11-підшлункова залоза,

 

Свої функції авто­номна нервова система виконує у тісному взаємозв'язку з усіма відділами центральної нервової системи.

За своєю структурою і функціями автономна нервова система поділяється на дві частини — симпатичну і парасимпатичну, кож­на з яких має центральний і периферичний відділи.

Симпатична частина (рис. 22). Центральний відділ цієї части­ни автономної нервової системи представлений ядрами нейронів, розташованих у грудних і верхніх поперекових сегментах спинного мозку, в основному в його бокових рогах. Периферичний її відділ утворений розташованими по обидва боки від хребта і зв'язани­ми між собою вузлами

нервових клітин (гангліями) і нервовими волокнами нейронів гангліїв, які ідуть до органів. Аксони нейро­нів спинного мозку, спочатку у складі передніх корінців, а потім у вигляді окремих гілок, ідуть до гангліїв

симпатичного ланцюга, де відбувається передача збудження на другий нейрон. Від ганг­ліїв симпатичного ланцюга імпульси ідуть до робочих органів. Волокна, які ідуть від нейронів спинного мозку до гангліїв, корот­кі, їх називають прегангліонарними, а нервові волокна, які пере­дають збудження безпосередньо в робочі органи, довші, вони на­зиваються постгангліонарними. Частина симпатичних прегангліонарних волокон закінчується в гангліях, де, переплітаючись із парасимпатичними волокнами, утворюють сплетення. Найбільше з них — черевне сплетення.

У симпатичному стовбурі виділяють шийну (від шийних вузлів відходять гілки до серця, а також до судин і внутрішніх органів голови та шиї), грудну і черевну (волокна до органів грудної клітки, до судин і органів черевної порожнини) та тазову (іннервує органи малого тазу) частини.

Функціональне значення симпатичного відділу. При подразнен­ні симпатичної нервової системи збільшується частота і сила серцевих скорочень, розширюються судини серця і звужуються суди­ни шкіри, органів черевної порожнини. Із депо селезінки і печінки виходить кров, підвищується кров'яний тиск. Симпатична нер­вова система стимулює секрецію адреналіну і деяких інших гор­монів, підвищує обмін речовин. Радянськими фізіологами Л. А. Орбелі і А. Г. Гінецинським було встановлено, що подразнення сим-і патичних волокон відновлює працездатність стомлених скелетних м'язів. На підставі цих даних Л. А. Орбелі висунув гіпотезу про адаптаційно-трофічну дію симпатичної нервової системи на скелетні м'язи. Фізіологічний механізм трофічної дії симпатичної нервової системи повністю ще не розкрито.

Експериментальними дослідженнями встановлено, що подразнення симпатичних волокон призводить до збільшення потенціалів кінцевої пластинки, викликаних руховими нервовими імпульсами.Але ці дані не виключають можливості прямої дії норадреналіну, який виділяється закінченнями симпатичних нервових волокон, на процеси обміну речовин всередині м'язових волокон.

Парасимпатична частина автономної нервової системи представлена вегетативними нейронами, волокна яких ідуть у складі око-рухового, лицевого, язико-горлового і блукаючого нервів і нерво­вими клітинами, розташованими у II—IV крижових сегментах спинного мозку (рис. 22). Парасимпатичні периферичні ганглії, в яких закінчуються прегангліонарні аксони, розташовані безпосеред­ньо біля тих органів, які іннервуються. На відміну від симпатичної нервової системи, в парасимпатичній системі набагато коротшим є іпостгангліонарний аксон. Симпатична і парасимпатична частини здійснюють протилежний вплив на функції різних органів і є функ­ціонально антагоністичними (табл. 1).

 

Симпатична частина автономної нервової системи сприяє ін­тенсивній діяльності організму в умо­вах, які потребують мобілізації сил, тоді як парасимпатична система за­безпечує відновлення ресурсів, витра­чених під час напруженої роботи.

Передача збудження у автономній нервовій системі здійснюється через синапси за допомогою медіаторів. У закінченнях постгангліонарних симпатичних нервів (за виключенням нер­вів потових залоз) медіатором є норадреналін. Ці волокна називають адренергічними. В усіх парасимпатич­них нервах і прегангліонарних симпа­тичних волокнах медіатором є аце­тилхолін, їх називають холінергічними. Нервові волокна автономної нервової системи тонкі ( 2-3,5 мкм), більшість постгангліонарних волокон немієлінізовані.

 


Читайте також:

  1. Сечоводи, сечовий міхур, сечівник: будова.




Переглядів: 610

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Сп-специфічні аферентні шляхи до кори, що віддають колатералі до ретикулярної формації. | Поясна кора, 2 — лобова кора,

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.