Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Правопорушення: поняття, ознаки, склад та види

Правопорушення - суспільно небезпечне, протиправне, винне діяння деліктоздатного суб'єкта, за яке чинний закон передбачає юридичну відповідальність.

Ознаки:

а) суспільна небезпечність діяння (дія чи бездіяльність);

б) протиправність діяння;

в) винність особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння,

г) деліктоздатність суб'єкта, який вчинив правопорушення;

д) наявність юридичної відповідальності за порушення певної норми права.

Суспільна небезпечність характеризується тим, що правопорушення:

а) завжди шкідливі для суспільства, держави й особи;

б) шкідливість означає їх небажаність і необхідність боротьби з ними;

в) шкідливість також передбачає настання негативних наслідків, які проявляються безпосередньо або в майбутньому, що також є небезпечним для функціонування суспільних відносин;

г) ступінь їх суспільної небезпечності може бути різний, що і ображається у засобах негативної реакції з боку держави, передбачених правовою нормою.

Склад правопорушення - сукупність закріплених у законі ознак об'єктивного і суб'єктивного характеру, за наявності яких суспільно небезпечне діяння визнається конкретним правопорушенням.

Склад правопорушення включає:

а) об'єкт;

б) об'єктивну сторону;

в) суб'єкт;

г) суб'єктивну сторону.

Об'єкт - це ті суспільні відносини, які охороняються нормами права і на які посягає дане правопорушення. Слід розрізняти поняття об'єкта правових відносин і об'єкта правопорушення. Якщо об'єктом правовідносин можуть бути різні предмети матеріального і духовного світу, то об'єктом правопорушення можуть бути лише суспільні відносини, які охороняються нормами права, а матеріальні предмети і духовні блага можуть виступати як предмет правопорушення

Об'єкт правопорушення поділяють на загальний, родовий (видовий) і безпосередній.

Загальний об'єкт правопорушення - це ті суспільні відносини, які охороняються правом і яким правопорушення завдає шкоди. Коло таких суспільних відносин буде у кожному випадку різне і залежно від них утворюється певний вид правопорушення.



Интернет реклама УБС

Родовий (видовий) об'єкт - більш-менш широке коло однорідних і взаємопов'язаних відносин, на які посягає цілий ряд правопорушень. Наприклад, злочин проти життя та здоров'я,

Безпосередній об'єкт - це конкретні суспільні відносини, проти яких безпосередньо спрямовано одне або кілька правопорушень.

Об'єктивна сторона правопорушення - це зовнішній акт суспільно небезпечного діяння, яке посягає на охоронюваний нормами права об'єкт, завдає йому шкоди чи створює загрозу заподіяння шкоди

Ознаки об'єктивної сторони правопорушення - дія чи бездіяльність людини, суспільно небезпечні наслідки, причинний зв'язок між ними, а також місце, час, спосіб, засоби, обстановка вчинення правопорушення.

Дія - активна поведінка людини, яка усвідомлює свої вчинки і здатна керувати ними, охоплює не тільки рухливі процеси ті м.. самої людини, а й процеси, що керуються людиною. Наприклад: дія механізмів, інших людей, поведінка тварин та інші процеси, які підлягають безпосередньому цілеспрямованому впливові з боку людини.

Бездіяльність - пасивна поведінка людини, тобто невиконання тих дій, які особа зобов'язана була і могла виконати в конкретних умовах. Наприклад, ухилення водія транспортного засобу від проходження згідно з встановленим порядком обстеження на стан сп'яніння (ст. 131 КпАП України). У даному разі для ви знання правопорушення достатньо наявності лише вказаної поведінки (дії чи бездіяльності), в інших випадках закон вимагає настання суспільно небезпечних наслідків, під якими закон розуміє небажані зміни в об'єкті посягання. Наприклад, наслідками нещасних випадків на виробництві можуть бути заподіяні працівникам каліцтво або інші ушкодження здоров'я, пов'язані з виконанням ними своїх трудових обов'язків. Якщо такі наслідки перебувають у причинному зв'язку з порушенням службовими особами (невиконання) правил техніки безпеки, промислової санітарії чи інших правил охорони праці, то такі дії (бездіяльність) визнаються злочином (ст. 135 КК України).

Причинний зв'язок як ознака об'єктивної сторони складу правопорушення має місце тоді, коли шкідливі наслідки об'єктивно походять від даної протиправної дії чи бездіяльності.

Кожне правопорушення вчинюється у певному місці чи кількох місцях, у певний проміжок часу, в певній обстановці, тим чи іншим способом, за допомогою тих чи інших засобів. Усі ці ознаки - складові частини об'єктивної сторони складу правопорушення. Одні з них мають дуже важливе значення і прямо передбачаються законом, інші враховуються як додаткові в ході провадження справи.

Суб'єкт правопорушення. Залежно від виду правопорушення ними можуть бути як індивіди, так і колективи людей. У кримінальних, адміністративних та трудових правопорушеннях суб'єктами складу правопорушень є індивіди, тобто фізичні особи, які досягли певного віку і є осудними. Це громадяни України, особи без громадянства та іноземні громадяни, крім громадян, які користуються дипломатичним імунітетом. Названі фізичні особи поділяються на приватних осіб, службових осіб і спеціальних суб'єктів. Закон визнає суб'єктами кримінальних правопорушень фізичних осудних осіб, які до моменту вчинення злочину досягли 16-річного віку. За деякі злочини цей вік закон знижує до 14 років

Суб'єктом складу адміністративного правопорушення визнається особа, якій до моменту вчинення адміністративного проступку виповнилося 16 років (ст. 12 КпАП України).

Колективними суб'єктами правопорушень можуть бути державні органи (наприклад, місцеві ради), громадські організації, юридичні особи.

Суб'єктивна сторона - внутрішня психічна діяльність особи, яка характеризується провиною, метою та мотивом вчинення правопорушення.

Під провиною розуміють психічне ставлення особи до вчинення нею суспільно небезпечного діяння і суспільно небезпечних наслідків як у формі наміру, так і необережності.

Намір як форма провини характеризується тим, що особа усвідомлює суспільно небезпечний характер своєї діяльності, передбачає суспільно небезпечні наслідки і або бажає, або свідомо допускає їх настання. Залежно від вольового критерію намір поділяють на прямий і непрямий, на завчасно обдуманий, такий, що виник раптово, та неконкретизований.

Необережність при вчиненні правопорушення має місце тоді, щ особа передбачала настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння і легковажно розраховувала їх запобігати або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна і могла їх передбачити. Залежно від вольового критерію розрізняють такі види необережності, як самовпевненість і недбалість.

Розрізняють і мішану форму провини, тобто таку, коли особа щодо суспільно небезпечного діяння має намір, а відносно суспільно небезпечних наслідків - необережність.

Мотив як ознака суб'єктивної сторони правопорушення, - це те що відображається у свідомості особи і спонукає її до вчинення правопорушення. Мотив близький до провини, але не зливається з нею. Він впливає на свідомість людини, зумовлює характер її дій, формує спрямованість волі, визначає зміст провини.

Мета - це уявлення особи про бажаний результат, до якого вона прагне. Це ті бажані зміни, які повинні, на думку правопорушника, настати внаслідок вчинення ним неправомірних дій. Мотив і мета близькі за значенням. Якщо мотив показує чим керується особа, яка вчиняє правопорушення, то мета показує спрямованість діяння, найближчий результат, тобто те, до чого прагне суб'єкт правопорушення.

Є різні класифікації правопорушень. За галузями права розрізняють кримінальні, адміністративні, цивільні, трудові, фінансові, процесуальні та інші правопорушення. Залежно від ступеня суспільної небезпечності правопорушення поділяють на злочини і проступки. Злочини - вид правопорушення, що передбачається кримінальним законом. Інші правопорушення називаються проступками. Розрізняють адміністративні, цивільні, дисциплінарні та інші проступки. До інших проступків, зокрема, можна віднести матеріальну шкоду, заподіяну працівниками підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків (ст. 130 КЗпП України).

Деякі автори в самостійну групу правопорушень виділяють. міжнародні правопорушення. Вони можуть бути вчинені лише суб'єктами міжнародних правовідносин, їх протиправність визначається нормами міжнародного права.

Причини правопорушень. Під причинами правопорушень розуміють комплекс явищ об'єктивного і суб'єктивного характеру, що здатні детермінувати протиправну поведінку суб'єктів права.

До суб'єктивних причин правопорушень відносять низьким рівень правосвідомості і правової культури людей, асоціальні мотиви й цілі, потреби і інтереси окремих осіб. Суб'єктивними умовами, що сприяють вчиненню правопорушень звичайно вважають демографічні і соціально-психологічні особливості, які прямо не спричинюють правопорушення. Це, наприклад, темперамент, стать, вік, риси характеру, наявність психологічних відхилень, різні фізичні недоліки та ін.

Об'єктивні причини правопорушень - це конкретні суперечності в суспільстві: економіці, політиці, соціальній і духовній сферах життєдіяльності людей. Наприклад, відставання свідомості окремих груп людей від їх суспільного буття, економічні і політичні кризи та ін. До об'єктивних умов, що сприяють вчиненню правопорушень належать недоліки організаційного і технічного порядку, які підтримують і оживляють дію об'єктивних і суб'єктивних причин.

 


Читайте також:

  1. D-петля, що складається з 8–12 залишків, декілька з яких – дигідроуридинові.
  2. I. При підготовці до переговорів визначите склад делегації і її керівника.
  3. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
  4. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
  5. II. За зміною ступенів окиснення елементів, які входять до складу реагуючих речовин
  6. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
  7. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
  8. Автокореляція залишків – це залежність між послідовними значеннями стохастичної складової моделі.
  9. Автомобільний пасажирський транспорт – важлива складова єдиної транспортної системи держави
  10. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
  11. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.
  12. Адміністративний поділ, площа і населення українських земель у складі Речі Посполитої в першій воловині ХVІІ ст.

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Правомірна поведінка: поняття, ознаки та види | Юридична відповідальність: поняття, ознаки та види

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.