Третій етап стратегії оратора передбачає розроблення предмета промови.

Ораторське мистецтво немислиме, якщо оратор не оволодів досконало предметом промови» (Цицерон).

Справжнє красномовство полягає в тому, щоб сказати все, що потрібно, і не більше. Багато говорити і багато сказати – поняття не тотожні» (Ларошфуко).

Стратегія оратора

Стратегія оратора включає три етапи, кожен з яких передбачає відповіді на конкретні запитання.

1. Визначення мети промови: для чого (з якою метою) я говоритиму?

2. Аналіз аудиторії: кому я буду говорити?

3. Вибір теми: що найважливіше у промові (що повинні збагнути і з’ясувати слухачі)?

На першому етапі оратор визначає свою стратегію, формує задум промови, формулює основну проблему.

На другому етапіпромовець аналізує особливості потенційної аудиторії, зокрема, кількість слухачів, рівень їх обізнаності з темою та ін.

За кількісними показниками розрізняють великі аудиторії (понад 30 осіб), і малі (від 12 до 30 осіб). Велика аудиторія більш довірлива і не налаштована критично. Вона нетерпляча і швидко втомлюється. Тому промовцеві слід віддати перевагу монологічному викладу змісту промови. Мала аудиторія більш активна, налаштована критичніше, ніж велика, тому ораторові слід вдатися до діалогічної форми спілкування.

За рівнем обізнаності в темі розрізняють підготовлену й непідготовлену аудиторії. Підготовлена аудиторія прагне почути нове у виступі оратора. Йому потрібно викласти різні погляди на проблему і переконливо довести правомірність своєї позиції. У непідготовленій аудиторії промовцеві достатньо викласти власну точку зору, оживлюючи її різними риторичними прийомами – відступами, прикладами, повторами, жартівливими історіями тощо.

За ставленням до промови розрізняють прихильну, байдужу і конфліктну аудиторії. У прихильній аудиторії доцільно починати з головного і застосувати пряму аргументацію. У байдужій аудиторії завдання оратора – привернути увагу слухачів захопливим початком, показати користь від того, що він говорить. У конфліктній аудиторії стратегія оратора повинна будуватися від знаходження спільного у поглядах до розбіжностей. Ораторові слід пам’ятати, що орієнтовно 10% будь-якої аудиторії негативно ставиться до нього або до його промови.

Створення промови починається з вибору теми, якщо її не запропоновано заздалегідь. Тема має бути стислою, виразною і привертати увагу. Вдалою є назва промови у формі запитання, що передбачає відповідь на нього.

Вибір предмета промови диктується інтересом до теми як промовця, так і аудиторії та наявністю в оратора достатніх знань про цей предмет, обсяг яких повинен обов’язково перевищувати рівень обізнаності аудиторії.

Визначення стратегії оратора закінчується формулюванням основних положень.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Промови і сфери їх використання	\|	Оратор наголошує на значущості предмета розмови.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.