• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Оратор наголошує на значущості предмета розмови.

Промовець підкреслює важливість теми.

Треба будувати промову так, щоб друга думка випливала з першої, третя з другої тощо, або щоб був природний перехід від одного до другого» (А.Коні).

Структура ораторської промови

Підготовка до публічного виступу

Ораторська промова – це не сума матеріалів, дібраних із різних джерел, а оригінальний, народжений у творчих муках твір» (Є. Кожин).

Зміст промови

Ораторська діяльність складається з п’яти етапів:

* добір матеріалу;

* розташування матеріалу;

* словесне вираження;

* запам’ятовування промови;

* виголошення промови.

Добір матеріалу для промови передбачає пошук основних джерел його знаходження. Це література, періодика, Інтернет, ЗМІ.

Підготовка до публічного виступу здійснюється за допомогою одного з трьох способів:

1) написання повного тексту промови;

2) запис основних положень (тез, аргументів);

3) експромт.

Написання повного тексту промови рекомендовано ораторам-початківцям і для відповідальних офіційних виступів. Цей вид підготовки дисциплінує промовця, дає можливість ретельно продумати зміст і розрахувати тривалість виступу.

Запис основних положень передбачає фіксування:

* перших і останніх фраз промови;

* тез і аргументів;

* цитат і цифрового матеріалу.

Така промова допускає зміни під час виступу залежно від того, як сприймає її аудиторія.

До імпровізованої промови вдаються оратори, особливо компетентні в певній галузі. Здатність до експромту свідчить про високий інтелектуальний і фаховий рівень оратора та надає йому впевненості.

Структура промови:

1. Вступ.

2. Основна частина.

3. Завершення.

Вступ повинен бути стислим і яскравим. Мета вступу – встановлення контакту з аудиторією. Прийоми встановлення контакту – це:

* привернення уваги аудиторії;

* початок «здалеку»;

* несподіваний початок.

Перший прийом – привернення уваги аудиторії – передбачає такі ситуації:

Наприклад:

Шановні слухачі!

Я хотів би (хотіла б) привернути вашу увагу до проблеми енергозбереження. Це питання має стратегічне значення…. .

Наприклад:

Уявіть себе подорожнім, який уперше підходить до Середземного моря, уперше бачить синяву його хвиль, сповиті імлою далекі берегові скелі, пишну рослинність, і дозвольте надати вам стислу характеристику Середземноморського узбережжя… .

Другий прийом встановлення контакту – початок «здалеку» - дає можливість налаштувати аудиторію (інколи конфліктну) на доброзичливе сприймання промови.

Наприклад:

Шановний пане Голово!

Шановний пане Державний Секретар!

Пані та панове!

Півстоліття тому, створюючи ООН, наші попередники прагнули здійснити одвічну мрію людства

про світ без війн та насильства;

про світ, у якому суперечливі питання вирішуються не силою зброї, а шляхом перемовин;

про світ, гідний людини і людства.

Історія пішла іншим шляхом. Виграти світову війну виявилося легше, ніж виграти мир (З промови Б.Єльцина на Генеральній Асамблеї ООН у 1995 році).

Цей прийом зазвичай застосовують у конфліктній аудиторії.

Третій прийом – несподіваний вступ – передбачає початок промови із сильної риторичної фігури, зокрема риторичного запитання.

Наприклад:

Спитаєте, може, яке враження справив на мене Франко?

Великого астрального тіла, що гріє на всю Україну, а світить ще далі (Марко Черемшина).

Промовець може скористатися одним із універсальних прийомів вступу незалежно від теми й характеру аудиторії. Це:

* повідомлення мети й завдань вступу;

* проблемне запитання;

* промовистий приклад;

* цитата;

* звернення до відомого джерела інформації;

* комплімент;

* демонстрація наочності.

Читайте також:

1. Аналіз промови оратора
2. Будова та робота лабораторії
3. Буровий інструмент перфораторів.
4. В якості критеріїв для оцінки або вимірювання предмета завдання з надання впевненості не можуть використовуватись очікування, судження або власний досвід аудитора.
5. Види аналізів, які використовуються для атрибуції предмета.
6. Визначення вартості лабораторних і технологічних досліджень
7. Визначення предмета діяльності по зв'язках з громадськістю
8. Визначення предмета та об’єкта дослідження
9. Вимоги до випробувальних лабораторій
10. Вимоги до оратора
11. Випробувальне обладнання, ЗВТ випробувальної лабораторії та методи випробувань продукції
12. Випробування можна проводити у лабораторіях і в реальних умовах як на моделях, так і на реальних об'єктах

Переглядів: 1131