Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Власні джерела формування господарських засобів підприємства, їх склад.

Джерела утворення господарських засобів в умовах ринкової економіки називають капіталом. На підприємствах різних організаційно-правових форм може бути два види капіталу: власний і залучений (позиковий).

Класифікація власних джерел формування господарських засобів зазначена на рис.2.3.

До власних джерел формування господарських засобів належать кошти статутного та пайового капіталу (кошти, внесені засновниками на час реєстрації підприємства), додаткового та резервного капіталу, прибутку (одержаного за результатами діяльності).

Власний капітал – (відповідно до П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»)частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.

До власного капіталу належать: статутний капітал, пайовий та додатковий капітал, резервний капітал.

Статутний капітал – це сукупність у грошовому виразі вкладів засновників (власників) у майно підприємства при створенні підприємства для забезпечення його діяльності у розмірах, визначених засновницькими документами, які є джерелом утворення основних і частково оборотних засобів, нематеріальних активів, необхідних для діяльності підприємства.

Статутний капітал акціонерного товариства утворюється за рахунок реалізації акцій власної емісії і має дорівнювати сумі, зареєстрованій в установчих документах. Збільшення (зменшення) статутного капіталу акціонерного товариства може відбуватися в результаті збільшення (зменшення) номінальної вартості акцій, їх кількості (додаткової емісії або анулювання частини акцій, викуплених у акціонерів). Всі зміни статутного капіталу акціонерного товариства вносять до дер­жавного реєстру.

Пайовий капітал – це сукупність коштів фізичних та юридичних осіб, добровільно розміщених у товариствах для здійснення господарської діяльності. Формується за рахунок сум пайових внесків.

Додатковий капітал – це незареєстрований капітал (додатково вкладений). Він складається :

- сум дооцінки активів;

- емісійного доходу акціонерного товариства (перевищення продажної ціни власних акцій над їх номінальною вартістю, що утворюється в результаті їх продажу);



Интернет реклама УБС

- безоплатного надходження необоротних активів від юридичних і фізичних осіб.

Резервний капітал - створюється для покриття збитків акціонерного товариства, а також виплати дивідендів за привілейованими акціями. Законами можуть бути також передбачені інші напрямки використання резервного капіталу.

Відповідно до змін у Законі України «Про акціонерні товариства», починаючи з 02 березня 2011 року, для акціонерних товариств резервний капітал формується у розмірі не менше 15 % статутного капіталу товариства шляхом щорічних відрахувань від чистого прибутку товариства або за рахунок нерозподіленого прибутку. До досягнутого встановленого статутом розміру резервного капіталу щорічних відрахувань не може бути меншим ніж 5 % суми чистого прибутку товариства за рік.

Сутність власного капіталу підприємства проявляється через його функції. Серед них можна виокремити такі основні:

1) Функція заснування та введення в дію підприємства. Власний

капітал у частині статутного є фінансовою основою для запуску в дію нового суб’єкта господарювання.

2) Функція відповідальності та гарантії. Статутний капітал є свого

роду кредитним забезпеченням для кредиторів підприємства. Власному капіталу в пасиві балансу відповідають чисті активи в активній стороні балансу. Чим більший власний капітал підприємства, зокрема статутний капітал, тим більших збитків може зазнати підприємство без загрози інтересам кредиторів, отже, тим вищою є його кредитоспроможність.

3) Захисна функція. У той час, як попередня функція характеризує

значення власного капіталу та статутного капіталу для кредиторів, захисна функція показує, яке значення має власний капітал для власників. Чим більший власний капітал, тим краще захищеним є підприємство від впливу загрозливих для його існування факторів, оскільки саме за рахунок власного капіталу можуть покриватися збитки підприємства. Якщо в результаті збиткової діяльності відбувається перманентне зменшення власного та статутного капіталу, то підприємство може опинитися на межі банкрутства.

4) Функція фінансування та забезпечення ліквідності. Внесками у

власний капітал, разом зі спорудами, обладнанням, цінними паперами та іншими матеріальними цінностями, можуть бути грошові кошти. Вони можуть використовуватися для фінансування операційної та інвестиційної діяльності підприємства, а також для погашення заборгованості по позичках. Це, у свою чергу, підвищує ліквідність підприємства, з одного боку, та потенціал довгострокового фінансування, з іншого.

5) База для нарахування дивідендів і розподілу майна. Одер­жаний

протягом року прибуток або розподіляється та виплачується власникам корпоративних прав у вигляді дивідендів, або тезаврується (спрямовується на збільшення статутного чи резервного капіталу). Нарахування дивідендів, як правило, здійснюється за встановленою ставкою відповідно до частки акціонера (пайовика) в статутному капіталі. Аналогічним чином відбувається розподіл майна підприємства у разі його ліквідації чи реорганізації.

6) Функція управління та контролю. Згідно із законодавством власники

підприємства можуть брати участь в його управлінні. Фактичний контроль над підприємством здійснює власник контрольного пакета його корпоративних прав. Володіння контрольним пакетом дає можливість проводити власну стратегічну політику розвитку підприємства, формувати дивідендну політику, контролювати кадрові питання. Таким чином, статутний капітал забезпечує право на управління виробничими факторами та майном підприємства.

До складу джерел господарських засобів відносяться резерви, до яких входять страхові резерви (формуються страховими організаціями) та забезпечення майбутніх витрат і платежів.

Забезпечення майбутніх витрат і платежів створюється для узагальнення інформації про рух коштів, які за рішенням підприємства резервуються для забезпечення майбутніх витрат і платежів та включення їх до витрат поточного періоду (оплата відпусток персоналу, відрахування на соціальні заходи, матеріальне заохочення).

Прибуток - (відповідно до П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати»)це сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати.

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) у складі власного капіталу

відображає інформацію про наявність і рух сум накопиченого підприємством нерозподіленого прибутку (або непокритого збитку).

 

 

4. Економічний зміст і класифікація залучених засобів (зобов’язань). Другою складовою частиною джерел утворення господарських засобів

є залучені засоби (зобов’язання). Класифікація залучених засобів зображена на рис.2.4.

Зобов’язання – (відповідно до П(С)БО 11 «Зобов’язання» ) це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Існують такі види зобов’язань (відповідно до ПСБО 11 «Зобов’язання» ):

1) довгострокові :

- довгострокові кредити банків;

- інші довгострокові фінансові зобов’язання;

- відстрочені податкові зобов’язання;

- інші довгострокові зобов’язання;

2) поточні :

- короткострокові кредити банків;

- поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язання;

- короткострокові векселі видані;

- кредиторська заборгованість за товари, роботи та послуги;

- інша поточна заборгованість (перед бюджетом, із внутрішніх розрахуків);

3) забезпечення;

4) непередбачені зобов’язання;

5) доходи майбутніх періодів.

Кредиторська заборгованість - це борги перед постачальниками та іншими кредиторами. Вона виникає, якщо товарно-матеріальні цінності надходять на підприємство раніше, ніж вони оплачені (відповідно до П(С)БО 11 «Зобов’язання»).

Постачальник - це фізична або юридична особа, що відвантажила матеріальні цінності. Відповідно до діючої системи розрахунків за матеріальні цінності між часом одержання цінностей і моментом їх оплати проходить певний строк, протягом якого підприємство, що одержало товарно-матеріальні цінності, але їх не оплатило, є боржником перед постачальниками. В результаті заборгованість перед постачальниками є тимчасовим джерелом відповідної частини коштів даного підприємства.

Забезпечення створюються для відшкодування майбутніх витрат на оплату відпустом працівникам, виконання гарантійних зобов’язання, додаткове пенсійне забезпечення. Забезпечення використовується лише для відшкодування тих витрат, для покриття яких воно було створенно.

Кредити банку - це платне надання банками грошових коштів у тимчасове використання на визначених кредитним договором умовах із дотриманням принципів повернення, строковості, забезпеченості, платності, цільового використання.

Всі зобов'язання підприємства можна згрупувати за строками їх погашення як найбільш термінові, короткострокові, довгострокові та постійні.

Найбільш термінові - це поточні зобов'язання підприємства перед постачальниками, державою і працівниками, оплата яких визначається моментом виникнення заборгованості за наслідками здійснених господарських операцій.

Короткострокові зобов'язання визначаються строком погашення одержаних позикових коштів за період менше одного року.

Довгострокові зобов'язання визначаються терміном погашення позикових коштів за період більше одного року (відповідно до П(С)БО 11 «Зобов’язання»)

Постійні зобов'язання - (відповідно до П(С)БО 11 «Зобов’язання») це зобов'язання перед власниками суб'єкта господарювання в частині формування власного капіталу, які виникають за власним бажанням окремих власників або при ліквідації підприємства.

Непередбачувані зобов’язання – (відповідно до П(С)БО 11 «Зобов’язання») це зобов’язання, що може виникнути внаслідок минулих подій та існування якого буде підтверджено лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю; теперішнє зобов’язання, що виникає внаслідок минулих подій, але не визнається, оскільки малоймовірно, що для врегулювання зобов’язання потрібно буде використати ресурси, які втілюють у собі економічні вигоди, або оскільки суму зобов’язання не можна достовірно визначити.

Доходи майбутніх періодів – це надходження грошових коштів та інших активів, що одержані в звітному періоді, але відносяться до майбутніх періодів.

До доходів майбутніх періодів, зокрема, відносять (відповідно до П(С)БО 2 «Баланс»):

- авансові платежі за здані в оренду основні засоби й інші необоротні активи;

- передплату на газети, журнали, періодичні та довідкові видання ;

- для підприємств зв'язку - абонентну плату за користування засобами зв'язку тощо.

 


Читайте також:

  1. Cтруктура апаратних засобів ІВС
  2. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.
  3. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
  4. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
  5. Активи підприємства, їх кругооборот і оборот
  6. Активність особистості та її джерела, спрямованість особистості
  7. Акціонерна власність в економічній системі
  8. Алгоритм формування комплексу маркетингових комунікацій
  9. Алгоритм формування потенціалу Ф2
  10. Алгоритм формування статутного фонду банку
  11. Альтернативні джерела формування підприємницького капіталу
  12. Амортизація основних засобів

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Економічна сутність активів, їх класифікація. | Операційний цикл господарських засобів і стадії їх кругообороту.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.