Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Аналіз ліквідності і платоспроможності підприємства.

Однією з ключових ознак фінансової стійкості підприємства є його ліквідність.

Під терміном «ліквідність» прийнято розуміти здатність підприємства виконувати свої фінансові зобов’язання перед усіма контрагентами і державою шляхом перетворення активів у кошти.

Ліквідність балансу – це ступінь покриття боргових зобов’язань підприємства його активами, термін перетворення яких на грошові кошти відповідає строку погашення платіжних зобов’язань.

Ліквідність підприємства – це більш загальне поняття, ніж ліквідність балансу. Якщо ліквідність балансу характеризує якість управління активами, тобто можливість надходження грошових коштів лише за рахунок реалізації активів, то ліквідність підприємства залежить від іміджу даного підприємства, його інвестиційної привабливості, що дає змогу підприємству залучати додаткові кошти.

Основна ознака ліквідності – формальне перевищення (у вартісній оцінці) оборотних активів над короткостроковими пасивами. Чим більшим є таке перевищення, тим сприятливішим є фінансовий стан підприємства з позиції ліквідності.

Наслідками низького рівня ліквідності є нездатність підприємства сплатити свої поточні борги і зобов’язання, що веде, в свою чергу до обов’язкового продажу довгострокових вкладень та активів і, в найгіршому випадку, - до зниження дохідності, до неплатежів і банкрутства.

За ступенем ліквідності всі активи підприємства поділяються на такі групи:

І група (А1) – високоліквідні активи (грошові кошти та їх еквіваленти, поточні фінансові інвестиції);

ІІ група (А2) – активи, що швидко реалізуються (дебіторська заборгованість (крім безнадійної та довготермінової));

ІІІ група (А3) – активи, що повільно реалізуються (запаси);

IVгрупа (А4) – активи, що важко реалізуються (необоротні активи).

Своєю чергою, весь капітал підприємства поділяється на групи, які диференціюються за термінами виконання підприємством своїх фінансових зобов’язань:

І група (П1) – термінові зобов’язання (поточні забезпечення за винятком короткострокових кредитів банків);



Интернет реклама УБС

ІІ група (П2) – короткострокові пасиви (короткострокові кредити банків);

ІІІ група (П3) – довгострокові пасиви (довгострокові забезпечення);

IVгрупа (П4) – сталі пасиви (власний капітал, зобов’язання, пов’язані з необоротними активами, утримуваними для продажу, та групами вибуття).

Баланс підприємства вважається ліквідним, якщо виконуються такі вимоги:

А11; А22; А33; А44.

Основні фактори підвищення ліквідності підприємства:

-максимальне обмеження вкладень капіталу у важко ліквідні і недопущення вкладень у неліквідні активи;

- наявність «чистих» активів у розмірі, достатньому для покриття фінансових зобов’язань, строки сплати за якими настали або настають у найближчий час.

Для характеристики фінансової стійкості підприємства важливо визначити його готовність постійно (щоденно) виконувати свої фінансові зобов’язання з платежів, строк сплати яких настав. Міра такої готовності називається платоспроможністю. Платоспроможність передбачає наявність у підприємства грошових коштів та їх еквівалентів, достатніх для розрахунків за заборгованістю, яка потребує негайного погашення.

Показники платоспроможності мають дещо інше значення, ніж показники ліквідності.

Ліквідність характеризує підприємство з точки зору можливості розраховуватися за своїми зобов’язаннями за певний час за допомогою перетворення своїх активів на гроші.

Платоспроможність – це здатність підприємства розраховуватись з кредиторами негайно, в день настання строку платежів, тобто йдеться про постійну наявність платіжних засобів або активів, які можуть бути негайно перетворені на гроші.

Ліквідність менш динамічна порівняно з платоспроможністю. Це обумовлено тим, що на підприємстві в міру стабілізації його виробничої діяльності складається певна структура активів та джерел коштів, унаслідок чого коефіцієнти ліквідності залишаються незмінними протягом певного часу або незначно змінюються.

Натомість, фінансовий стан підприємства з погляду платоспроможності характеризується різкими змінами і залежить від забезпеченості фінансовими ресурсами, виконання плану реалізації продукції, своєчасного надходження платежів від контрагентів тощо.

Поняття ліквідності та платоспроможності дуже близькі, але перше є більш містким: від ступеня ліквідності залежить платоспроможність.

Основні коефіцієнти для оцінки ліквідності:

- коефіцієнт поточної ліквідності;

- коефіцієнт швидкої ліквідності;

- коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Коефіцієнт поточної ліквідності визначається за формулою:

Кпл = ОА/ПЗ

де Кпл– коефіцієнт поточної ліквідності, ОА – оборотні активи, ПЗ – поточні забезпечення.

Даний коефіцієнт показує, скільки гривень поточних активів припадає на 1 гривню поточних забезпечень підприємства. Нормативне значення коефіцієнта Кпл>1. Якщо значення Кпл відповідає нормативному, підприємство може своєчасно погасити свої зобов'язання, а якщо Кпл< 1, підприємство має неліквідний баланс.

Якщо вказаний показник досить високий, це може бути пов’язано з надлишковими запасами, надплановою завантаженістю готовою продукцією на складах, невиправданим зростанням дебіторської заборгованості.

У такому разі розраховують коефіцієнт швидкої ліквідності:

Кшл = (Г + ДЗ)/ПЗ

де Кшл – коефіцієнт швидкої ліквідності, Г – гроші та їх еквіваленти, ДЗ – дебіторська заборгованість.

Цей коефіцієнт показує, яка частина короткострокових зобов’язань підприємства може бути погашена найближчим часом за рахунок наявних коштів та можливих надходжень.Середнє значення коефіцієнта К = 0,5 – 0,6.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності розраховується за формулою:

Кал = Г/ПЗ

де Кал – коефіцієнт абсолютної ліквідності,Г – гроші та їх еквіваленти,ПЗ – поточні забезпечення.

Даний коефіцієнт показує, яка частина короткострокових зобов’язань може бути при необхідності погашена негайно. Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності К > 0,2 достатнє, щоб підприємство своєчасно розрахувалось за своїми боргами з кредиторами. Зменшення цього коефіцієнта відображає зовнішню причину неплатоспроможності підприємства.

Якщо коефіцієнт абсолютної ліквідності К<0,2, а коефіцієнтпоточної ліквідності К<0,5, підприємство вважається банкрутом і може підлягати ліквідації з продажем майна.

 

Платоспроможність характеризується достатньою кількістю оборотних активів підприємства для погашення своїх зобов'язань протягом року.

Підприємство вважається платоспроможним, якщо його загальні активи перевищують поточні. Нездатність підприємства задовольнити вимоги кредиторів з оплати товарів, сплати платежів у бюджет, позабюджетні фонди тощо у зв'язку з перевищенням зобов'язань над вартістю майна та інших активів характеризує його неплатоспроможність, або неспроможність.

Підприємство визнається неплатоспроможним у разі виявлення незадовільної структури балансу.

Незадовільна структура балансу — це такий стан майна і зобов'язань боржника, коли за його майно не може бути забезпечене виконання зобов'язань перед кредиторами через недостатній рівень ліквідності майна.

Платоспроможність може бути поточною та довгостроковою.

Поточна платоспроможність - це здібність до швидкого погашення своїх короткострокових зобов’язань, але для цього необхідно грошові засоби, які підприємство може отримати в результаті обертання в гроші деякі найбільш ліквідні засоби, або для цього необхідно мати достатній запас грошей у банку або у касі.

Для оцінки поточної платоспроможності на підприємстві розраховують:

1) коефіцієнт поточної ліквідності, який має бути не нижчий за 1,5;

2) коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власними оборотними коштами (Кз), який має бути не нижчий за 0,5:

Кз = ВОК/ОА,

де ВОК – власний оборотний капітал, ОА – оборотні активи підприємства.

Довгострокова платоспроможність – це здатність підприємства розраховуватися за своїми довгостроковими зобов’язаннями.

Для оцінки довготермінової платоспроможності розраховують коефіцієнт фінансового лівериджу (Кфл):

Кфл = ДЗ/ВК,

де ДЗ – довготермінові забезпечення, ВК – власний капітал підприємства.

Фінансовий ліверидж – потенційна можливість впливати на прибуток підприємства та доходність власного капіталу шляхом використання підприємством позичених коштів.

Цей коефіцієнт характеризує можливість погашення довготермінових позик і здатність підприємства функціонувати тривалий час. Значне зростання величини позикового капіталу є ризиковим для підприємства. Чим вищий рівень даного коефіцієнта, тим нижчий рівень довготермінової платоспроможності.

 


Читайте також:

  1. ABC-XYZ аналіз
  2. II. Багатофакторний дискримінантний аналіз.
  3. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
  4. SWOT-аналіз у туризмі
  5. SWOT-аналіз.
  6. Tема 4. Фації та формації в історико-геологічному аналізі
  7. V. Нюховий аналізатор
  8. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
  9. АВС (XYZ)-аналіз
  10. Автомати­зовані інформаційні систе­ми для техніч­ного аналізу товар­них, фондових та валют­них ринків.
  11. Алгоритм однофакторного дисперсійного аналізу за Фішером. Приклад
  12. Альтернативна вартість та її використання у проектному аналізі




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Аналіз майна підприємства. | Аналіз фінансової стійкості підприємства.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.