Наукова стаття та її структура

Тема. Письмова ділова комунікація.

Лекція №8

1. Наукова стаття та її структура.

2. Резюме та його структура.

3. Візитна картка та її реквізити.

4. Відгук. Рецензія та її структура.

5. Службовий лист та його види.

Стаття –1. Науковий або публіцистичний твір невеликого обсягу у збірнику, журналі, газеті тощо. 2. Самостійний розділ, параграф у юридичному документі, описі, словнику тощо.

Стаття є результатом мисленнєвого процесу, в якому поєднуються аналіз, структурування, формулювання та, як результат, висловлення думок. Отже, стаття – це візуальне вираження мисленнєвої діяльності.

Стаття може мати різний обсяг (найчастіше 5 – 12 сторінок, іноді більше) У тексті робляться посилання на використану літературу. Стаття має ту саму структуру, що й доповідь, реферат, курсова робота, тобто: вступ, основну частину, висновки. Як науковий або публіцистичний твір в ній наведено думки, судження, спостереження автора. Часто використовуються прийоми зіставлення, порівняння матеріалу, на основі чого робляться висновки. Якщо думки автора не збігаються з думками попередніх дослідників, він може використати прийоми полеміки й доказу.

Для передання просторово-часових ознак явищ та їх послідовності можна вживати слова та вирази: тепер, сьогодні, туди, потім, звідти, перед тим, пізніше, раніше, завжди, віками, роки, на чужині, далеко, близько, десь.

Важливо вміти пов’язати інформації, висвітлити причино-наслідкові зв’язки між частинами інформації, забезпечити логічну послідовність викладу. Для цього використовують такі мовні засоби: тому; через те, що; але; зате; проте; однак; і отже; завдяки цьому; у зв’язку з цим; у такому разі; залежно від цього; при цьому; при тому; також; крім того; більше того; доречно; навпаки; по-перше; по-друге.

Для зв’язку з уже висвітленими частинами інформації рекомендовано застосувати такі слова та вирази: як уже зазначалося; як було показано вище; узяти до уваги; попередній;останній; наступний (розділ); проаналізований, досліджений, описаний (матеріал); заданий, зазначений, викладений, знайдений, помічений (вислів).

У висновку статті краще вживати такі вислови: таким чином; точніше кажучи; іншими словами; це означає; аналіз показує; аналіз підтверджує; з опису бачимо; з одного боку; з іншого боку; і все ж; на завершення; можна підсумувати [Галузинська Л.І., Науменко Н.В., Колосюк В.О. Українська мова за професійним спрямуванням. – К.: Знання, 2008. - С.67 – 68; 79 - 81].

Коли статтю вже написано, то слід перевірити:

- чи відповідає написане обраній темі;

- чи послідовно викладено матеріал;

- чи логічно викладено думки, судження;

- чи правильно сформульовано основні думки;

- чи доречно використано цитати, як вони оформлені;

- чи не допущено фактичних помилок;

- якщо написано багато, то як скоротити текст.

Рекомендовано звернути увагу на написання (правопис слів з великою літери, власних назв, прізвищ, географічних назв. Відмінкових закінчень слів, розділових знаків) виправити друкарські помилки, описки й графічні неточності.

Поради авторів.Найважливіше й найголовніше повідомляйте на початку статті. Не забувайте про поділ тексту на абзаци: нерозчленований текст погано сприймається читачем. Уникайте: надмірної кількості термінів та малозрозумілих іншомовних слів; речень однорідної структури; надто довгих речень; Якщо це стаття в газету, звертайтесь у тексті до читачів: Ви, ми, добродії, друзі. Написавши статтю, через день критично перечитайте її й відредагуйте.

Оформлення статті (наявність дати та місця написання, розташування та форма підпису) залежить від вимог друкованого засобу, куди її подано. У деяких часописах публікуються поради авторам щодо оформлення статей (обсяг, тип шрифту та кегль, форма подання відомостей про авторів). Так, наприклад, підпис може розташовуватись як перед заголовком, так і після нього; прізвища авторів можуть подаватися як з іменами, так і з ініціалами.

Як окремий розділ словника, документа стаття містить думки колективу авторів, погляди комісій. Текст такої статті більше стандартизований та уніфікований, обсяг не має чітких меж.

Зразок статті в словнику

Складносурядний, -а, -е, грам. Із складною сурядністю. Складносурядне речення,грам. -речення,що складається здвох або кількох тісно пов’язаних синтаксично рівноправних частин, кожна з якихзберігає формальні ознаки простого речення. (Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. Ред.. В.Т. Бусел. – К. Ірпінь: ВТФ «Перун», 2007. – 1736 с. – 1331).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Трудове право як галузь права.	\|	Варіант Б.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.