Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Аналіз використання робочого часу на підприємстві

 

Аналіз втрат робочого часу здійснюють за даними балансу (бюджету) робочого часу шляхом порівняння фактичних показників за звітний період з розрахунковими, або з фактичними показниками за попередній (базовий) період. Робочий час виміряють у людино-днях або людино-годинах. Відпрацьованим людино-днем вважається такий день, коли працівник з’явився на роботу і приступив до виконання своїх обов’язків чи перебував у службовому відрядженні. Якщо ж працівник з’явився на роботу, але з тих чи інших причин (переважно від нього незалежних), не приступив до роботи, то йому це зараховується цілоденний простій. Людино-день вважається неявкою, якщо працівник не з’явився на роботу незалежно від того, чи повинен він був працювати в цей день.

Облік робочого часу в людино-днях недостатній для аналізу затраченої у виробництві праці, тому всередині робочого дня облік робочого часу ведуть у людино-годинах. Окремо враховують відпрацьовані людино-гордини і людино-години внутрішньо змінних перерв. За режимом роботи відпрацьовані людино-години поділяють на урочні і надурочні. Наявність надурочних робіт свідчить про недоліки в організації праці і часто є наслідком неритмічної роботи підприємства. Внутрішньозмінні перерви поділяють на : внутрішньо змінні втрати робочого часу (внутрішньо змінні простої робітників, спізнення на роботу тощо), внутрішньо змінний час, не використаний з поважних причин (перерви для матерів грудних дітей, хвороби працівників, виконання державних обов’язків тощо).

Для аналізу втрат робочого часу вивчають такі фонди робочого часу: календарний, номінальний, реальний та ефективний. Калндарний фонд робочого часу – це фонд часу, який дорівнює загальній сумі явок і неявок на роботу за звітний період, враховуючі вихідні і святкові. Номінальний фонд часу відрізняється від календарного фонду на загальну суму неявок у святкові та вихідні дні. Реальний (корисний фонд), тобто максимально можливий фонд робочого часу, дорівнює номінальному фонду за винятком неявок працівників з поважних причин та втрат робочого часу. Реальний фонд часу за вирахуванням внутрішньо змінних втрат робочого часу називають ефективним.



Интернет реклама УБС

На основі обчислених абсолютних показників використання робочого часу розраховують відносні, тобто коефіцієнти використання календарного, номінального і реального фондів робочого часу. Їх обчислюють, виходячи з фактично відпрацьованого робочого часу, який порівнюють з відповідним фондом.

Баланс робочого часу дає змогу проаналізувати структур фонду робочого часу, визначити часту невиробничх витрат робочого часу та її зміну.

Узагалювальними абсолютними показниками використання робочого часу є середня кількість днів, відпрацьованих одним працівником за рік та середня тривалість робочого дня.

Середня кількість днів, відпрацьованих одним працівником. Відношення загальної кількості людино-годин до середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу. Характеризує тривалість робочого періоду в днях (за аналізований період).

Середня тривалість робочого дня. Відношення відпрацьованих людино-годин, включаючи надурочні, до загальної кількості відпрацьованих людино-днів за певний період. Характеризує середню тривалість робочого дня (зміни) працівника, яка залежить від нормативно встановленої тривалості робочого тижня, скрочення робочого часу згідно з чинним законодавством, надурочної роботи і простоїв протягом робочої зміни.

До відносних показників використання робочого часу відносяться.

Коефіцієнт змінності. Відношення загальної кількості наявних працівників до кількості працівників, які працювали в найбільш багато чисельній зміні. Характеризує рівномірність заповнення змін, а порівняння розрахованого показника змінності зі встановленим режимом роботи дає змогу оцінити рівень використання змінного режиму.

Коефіцієнт використання робочого часу одним працівником протягом місяця (року). Відношення середньої фактичної кількості днів роботи одного облікового працівника до відповідного фонду часу.

Коефіцієнт використання робочого дня. Відношення фактичної тривалості робочого дня до середньої його тривалості, встановленої планом. Характеризує використання робочого дня і внутрішньо змінні втрати.

Інтегральний коефіцієнт використання робочого часу. Добуток коефіцієнта використання робочого часу одним працівником і коефіцієнта використання робочого дня. Характеризує одночасне використання робочого час протягом місяця (року) і тривалості робочого дня.

Величиниа реального фонду робочого часу (ФРЧ) залежить від середньооблікової кількості штатних працівників (Чп), середньої кількості днів, відпрацьованих одним працівником за рік ( ), і середньої тривалості робочого дня (Тс). Детермінована модель ФРЧ може бути подана у вигляді:

 

Зміну ФРЧ під впливом перелічених факторів розраховують одним з методів факторного аналізу.

 


Читайте також:

  1. ABC-XYZ аналіз
  2. II. Багатофакторний дискримінантний аналіз.
  3. SWOT-аналіз у туризмі
  4. SWOT-аналіз.
  5. Tема 4. Фації та формації в історико-геологічному аналізі
  6. V. Нюховий аналізатор
  7. А. Розрахунки з використанням дистанційного банкінгу.
  8. АВС (XYZ)-аналіз
  9. Автомати­зовані інформаційні систе­ми для техніч­ного аналізу товар­них, фондових та валют­них ринків.
  10. Алгоритм однофакторного дисперсійного аналізу за Фішером. Приклад
  11. Альтернативна вартість та її використання у проектному аналізі
  12. Аналіз активів банку




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами | Аналіз оплати праці

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.