Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Герменевтика. Етапи: екзегетика, техника інтерпретації Шлейермахера, як наука про дух В. Дільтея, розуміння М.Гайдеггера, буття як мова у Г.Гадамера.

Герменевтика (від греч. hermeneutikos – роз’ясняти, тлумачити), мистецтво тлумачення текстіввчення про принципи їх інтерпретації; экзегетика є вчення про розуміння Біблії та ін.. У філософських течіях, що йдуть від В. Дільтея, кон. 19-20 ст. – вчення про «розуміння» (цілісному душевно-духовному переживанні) як методологічній основі гуманітарних наук (на відміну від «пояснення» в природних науках). У вузькому значенні – сукупність правил і технік тлумачення тексту у ряді областей знання – філології, юриспруденції, богослів’я та ін. Філософська герменевтика бачить процес розуміння як нескінченний, що утілюється у принципі круга герменевтики.

Перший етап історичної еволюції герменевтика – мистецтво тлумачення волі богів або божественного наміру – античність (тлумачення знамень) і середні століття (экзегетика як тлумачення Священного Писання). У протестантській культурі воно накладається на релігійну екзегетику – проекти відділення у Писанні божого від привнесеного людиною.

Виникнення герменевтики повязана и появой техніки реконструкції яка розвинута Шлейермахером: ціллю роботи інтерпретатора є ужиться у внутрішній світ автора – через процедури фіксації змістовного і граматичного плану тексту необхідно створити умови для емпатії – відчуття суб’єктивності автора і відтворення його творчої думки. У традиції історицизму стосовно проблемного поля герменевтики, Дільтей наполягав на доповненні цього методу історичною реконструкцією ситуації виникнення тексту (як вирази події життя).

Дільтей висунув ідею розуміння як методу наук про дух, на відміну від властивого наукам про природу пояснення. Він розглядає як базис герменевтики описову психологію, а пріоритетною наукою, в якій розкривається герменевтика, – історію. До Дільтея герменевтика розглядалася як допоміжна дисципліна, набір технік операції з текстом, після – як філософська, ціль якої – задати можливість гуманітарного дослідження.

М. Гайдеггер розглядає розуміння (себе) як характеристику буття, без якої воно скачується у позицію неавтентичності. Таке розуміння служить основою всякого подальшого тлумачення: і того що є, і можливостей. Розуміння Гадамера як породження нових значень у діалозі традицій (Рікер) з традицією переважає у філософії 20 ст. (ймовірно, саме такий образ герменевтики привів до «буму герменевтики»).

Гадамер, інтерпретуючи Гайдеггера, відзначав, що буття саме себе розуміє через конкретних людей і події – таке буття є мова, традиція. Ціль роботи інтерпретатора – найбільш повно виявити механізми формування свого досвіду (забобони), якими наділює його традиція. Виявлення відбувається через практику роботи з текстами, через співвідношення їх змісту з досвідом «сучасності». Це – діалог, за допомогою якого народжується нове значення – етап життя традиції і самого тексту.


 


Читайте також:

  1. III. Аудіювання тексту з метою розуміння
  2. Адміністративне право як наука.
  3. Аксіологія як наука про цінності. Філософські концепції цінностей.
  4. Аналітична хімія, як фундаментальна наука.
  5. Антична наука
  6. АНТИЧНА НАУКА І ТЕХНІКА
  7. Асортиментний процес включає три основних етапи: концентрацію, кастомізацію і розсіювання.
  8. Буття людини як реальний процес її існування
  9. Буття не зводиться до наявного, спостережуваного, чуттєвих форм буття.
  10. Буття. Матерія. Формування філософського поняття матерії
  11. Бухгалтерський облік вибуття основних засобів і нематеріальних активів
  12. Взаємозв'язок географії туризму з іншими науками




Переглядів: 1347

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Трактування пізнання у релігійної філософії. Призначення трансцендеції. Тертілліан, Августин, Флоренський. | Метафізика і діалектика

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.